Взаємозв’язок понять “культура” і “цивілізація”. Цивілізаційний підхід у західній культурології

Тема 2. Основні напрямки наукових культургеографічних досліджень.

1. Взаємозв’язок понять “культура” і “цивілізація”. Цивілізаційний підхід у західній культурології.

2. Культурно-історичні типи М.Я.Данилевського.

3. Моделі культури А.Кребера.

4. Теорія локальних цивілізацій А.Тойнбі. Підстави виділення цивілізацій. Цивілізації різного рівня.

5. Стадіальні теорії цивілізації. Циклічність історичного розвитку. Цивілізаційні цикли О.Шпенглера.

6. Євразійська ідея.

7. Етнічні цикли Л.М.Гумільова.

8. Зіткнення цивілізацій С.Хантінгтона.

Взаємозв’язок понять “культура” і “цивілізація”. Цивілізаційний підхід у західній культурології.

Цивілізація (від лат. civilis — цивільний, державний) у сучасній науці найчастіше визначається такими способами:

· як форма існування істот, наділених розумом;

· як синонім культури, сукупність духовних і матеріальних досягнень суспільства;

· як ступінь розвитку матеріальної та духовної культури;

· як відносно самостійне ієрархічно вибудуване соціально-іс- торичне утворення, локалізоване у просторі та часі.

Поняття цивілізації вперше було використано стосовно історичного періоду, що прийшов на зміну первісному суспільству. Як зазначали С.Аверінцев і Г.Бонгард-Левін, «стародавні цивілізації — це цивілізації як окрема цілісність, яка протистояла тому, що цивілізацією ще не було — докласовому і додержавному, доміському і догромадянському, і нарешті, що дуже важливо, дописемному стану суспільства і культури».

Культура і цивілізаційне буття людини ще не розведені в античності, де культура розглядалась, скоріше, як наслідування людиною за космічною упорядкованістю світу, а не результат його творіння.

Християнство, сформувавши нову картину світу, трактувало людське буття як виконання людьми заповітів Бога-творця, як наслідування букві і духу Святого письма. Відповідно, у цей час культура і цивілізація у свідомості людей також ще не розділялись.

Розрізнення культури та цивілізації вперше позначилось в епоху Відродження, коли у культурі став проявлятися індивідуально-особистісний потенціал людини, а цивілізація стала пов'язуватися з історичним процесом розвитку суспільства. Але ця рефлексія розрізнення їхньої суті виникла не одразу.

В епоху Просвітництва індивідуально-особистісний і суспільно-громадянський устрій життя нашаровувались один на одного, тому культура і процес цивілізаційного розвитку співпадали. Власне тільки у XVII ст. французькими просвітителями був вперше запроваджений самий термін «цивілізація».

Поняття «цивілізованого», яке використовувалося переважно в межах бінарного протистояння «цивілізація» — «варварство» стало онтологічною основою експансії Європейської цивілізації і практики перерозподілу світу без урахування інтересів будь-яких неєвропейських культур.

Поряд із цим протиставлення понять «культура» і «цивілізація» виникло в XVIII—XIX ст. у Німеччині.Соціально-історичним підґрунтям цих понять було соціально-економічне становище Німеччини того часу. Вона складалась із багатьох карликових держав, і не мала національної політичної самосвідомості, проте єдність національної культури була яскраво вираженою.

Протиставлення культури і цивілізації стало можливим у результаті осмислення німецькою наукою стану культурної єдності в межах одночасної політичної роздробленості. Німецький соціолог Ф. Тьонніс у кінці XIX ст. сформулював уявлення про напрямок еволюції соціальної організації від общини (Gemenschaft) до суспільства (Gesellschaft).

Домінуючим значенням терміну «цивілізація» стає вищий ступінь розвитку суспільства. У науковій думці цей термін найчастіше використовувався для позначення епохи, якій передували «дикість і варварство». Розмежовуючи поняття культури і цивілізації, вчені відзначали такі їхні відмінності:

· культура є внутрішнім надбанням людини, вона розкриває міру її духовного багатства; цивілізація ж являє собою зовнішній по відношенню до людини світ;

· культура тісно пов'язана з расовою та національною специфікою людських груп. В цивілізації переважають загальнолюдські глобальні масштаби;

· культура передбачає наявність релігії; цивілізація — безрелігійна.

Відмова від бінарної формули «цивілізація» — «культура» відбулася лише в XX ст. після Другої Світової війни, що стала завершальним етапом розпаду Британської імперії — останнього втілення класичної французької формули цивілізації.

В кінцевій формі теза про те, що цивілізація визначається культурою належить французькому історику Ф. Броделю, який у своїй праці «Про історію» визначив цивілізацію як «зібрання культурних характеристик і феноменів».

Поиск по сайту: