Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Попередній діагноз та його обгрунтування



Абсцедуючі юнацькі вугрі. Попередній діагноз було встановлено на основі: - скарг хворого на шкірні висипання, болючість; - даних анамнезу - виникнення уражень на місцях чистої, не ураженої шкіри - даних клінічного огляду - наявності ураження вогнищево-дисемінованого характеру, що локалізується переважно на шкірі обличчя, шиї, спини. Представлені плоскими епідермально-дермальними папулами і пустулами червоно-бурого кольору округлої форми з нечіткими межами діаметром від 0,5 до 1,0 см, схильними до злиття в бляшки діаметром до 8 см бурого кольору, без лусочок на поверхні.

Дані лабораторних та спеціальних дерматологічних методів дослідження

ОБОВ’ЯЗКОВО: -загальний аналіз крові: еритроцити 4,51 × 1012 / л; гемоглобін 130 г / л; лейкоцити 7,2 × 109 / л; паличкоядерні 2; сегментоядерні 68; лімфоцити 22; моноцити 4; ШОЕ 13 мм / год; -загальний аналіз сечі: колір: світло-жовтий; прозорість: прозора; реакція: слабо-кисла; питома вага: 1015; цукор: -; білок: -; епітелій: од; лейкоцити: од;

-біохімічний аналіз крові (загальний білірубін, тригліцириди, АсаТ, АлАТ); -флюорографічне дослідження; -зішкряб на Demodex -; -серологічне дослідження; -кров на RW -; -чутливість до антибіотиків.

Рекомендовано: -виділення та ідентифікація мікробної флори шкіри з визначенням чутливості до антибіотиків; -бактеріологічне дослідження кишкової флори.

Інструментальна діагностика: -УЗД печінки,жовчного міхура,жовчовивідних шляхів (при змінах у біохімічному аналізі крові).

Консультації спеціалістів: -ендокринолог; - гастроентеролог; -психоневролог.

Диференційний діагноз з:

-саркоїдозом шкіри: який проявляється висипанням численних, симетрично розташованих дрібних, завбільшки з сочевицю, вузликів рожево-червонуватого кольору з гладкою поверхнею, діаметром 2-7мм, локалізуються на шкірі обличчя, верхньої частини тулуба (симптом перлини); -розацеа: перебіг захворювання хронічне; висипання локалізуються на шкірі обличчя і розташовуються переважно в центральній його частині. З'являється еритема, а потім формуються телеангіектазії в області щік і крил носа. Може бути невелике лущення. Надалі з'являються численні напівкулясті яскраво-червоні міліарні папули, схильні зливатися в бляшки. Шкіра стає горбистою, синюшно-багряного кольору. Суб'єктивні відчуття описуються як печіння, свербіж, парестезії. - періоральним дерматитом: характерно швидкий розвиток. Висипання локалізуються тільки на шкірі обличчя, симетричні, поширюються на всю періоральних ділянку, нерідко піднімаючись до крил носа. Типовим є наявність ділянки видимо неураженої шкіри шириною 3-5 мм навколо червоної облямівки губ. Висипання поліморфні, представлені фолікулярними незливаючими, напівсферичними, рожево-червоного кольору папулами діаметром 1-2мм, а так же пустулами і папули-пустулами. Папули покриті білуватими лусочками. Суб'єктивні відчуття зазвичай відсутні або представлені слабовираженою сверблячкою, відчуттям стягування і поколювання шкіри.

Остаточний діагноз

а)нозологічна форма: вугрі (acne); б)локалізація: на шкірі обличчя,шиї,плечей; в)клінічна форма: абсцедуючі вугрі; г)гострота перебігу: гострий д)стадія розвитку: середня

Етіологія і патогенез

1.Патологічний фолікулярний гіперкератоз призводить до закриття роговими лусочками фолікулярної протоки. 2.Надмірне утворення секрету сальних залоз, який є субстратом для розмноження пропіонобактерій. На характер і об’єм секреції сальних залоз впливають андрогени, що відіграє важливу роль у патогенезі вугрів. Надлишкова продукція шкірного сала відіграє додаткову роль у патогенезі вугрів, сприяє зменшенню концентрації ліноленової кислоти і розвитку фолікулярного гіперкератозу. 3.Вплив Propionbacterium acnes, які виділяють ліпази, що спричиняють гідроліз шкірного сала до вільних жирних кислот, сприяють розвитку запалення та утворенню камедонів. 4.Запалення. В результаті всіх вище перерахованих механізмів вміст фолікулів потрапляє у дерму,спричинюючи запалення і руйнування тканин.

План лікування

1.Режим палатний.2.Дієта № 5,3. 3.Антибіотик:Rp.: Doxycyclini 0,1 D.t.d. №10 in. tab. S. 1 таб. 2рази/добу, протягом 4 тижнів. 4.Протигрибковий:Rp.:Fluconazoli 0,2 D.t.d. №10 in caps. S.1 капсула 1 раз/добу,протягом 4 тижнів 5.Вітамінний препарат:Rp.: Deviti D.t.d. №100 in dragge S. по 1 драже 3 рази на добу,протягом 5 тижнів. 6.Антигістамінний:Rp.: Aleroni 5,0 D.t.d. №10 S. приймати по 1 таб. 3 рази/добу,протягом 5 тижнів. 7.Антисептичний препарат:Rp.:Deryva gelii 0,5 S. наносити тонким шаром на суху, чисту шкіру в місцях висипів 1 раз/добу на ніч, протягом 8 тижнів Rp.: Zincteral D.t.d. № 20 in. tab. S. по 2 таблетки на добу, протягом 4 тижнів.

Епікриз

Хворий Веселівський Олег Ігорович 17 років, поступив в стаціонар з скаргами на висипання на шкірі обличчя, шиї, плечей, та свербіж шкіри в ділянках висипань. Процес локалізується на шкірі обличчя, шиї, плечей. Найбільша кількість елементів локалізована на обличчі. На інфільтративному фоні вирізняються множинні папули, у вигляді піднесення над шкірою розміром до горошини, червонувато-синюшного кольору, які надали шкірі нерівний вигляд. Папули переходять в пустули. Пустули мають вигляд болючого мішечка з гнійним вмістом, м’якої консистенції, невеликі до 5 мм в діаметрі. Були проведені наступні дослідження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, флюорографічне обстеження. На підставі скарг хворого, анамнезу захворювання, об’єктивного обстеження та даних лабораторної діагностики був поставлений діагноз: абсцедуючі юнацькі вугрі.

Використана література:

1.Савчак В.І., Галникіна С.О., “ Шкірні хвороби. Хвороби,що передаються статевим шляхом.” Тернопіль,2001 ст.233. 2.Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. Київ 1995 ст.189 3.Інтернет джерела. 4.Методичні рекомендації.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.