ЖИВА ДЕРМАЛЬНА ВІСПЯНА ВАКЦИНА (СУХА)

Жива суха дермалъна віспяна вакцина (Vaccinum variolare siccum) застосовується для профілактичних щеплень проти віспи людини шляхом нашкірної аплікації або внутрішньошкірного введення за допомогою безголкового ін'єктора. Готується з вірусу, вирощеного в основному на телятах, вівцях або буйволах. Останнім часом для приготування вакцини у нашій країні використовують тільки вірус, вирощений на шкірі телят. Вірус висушують під вакуумом із замороженого стану в ампулах або флаконах по 10-20 доз (0,1-0,2 мл) в присутності 5-10% пептону. Вакцина, має вигляд однорідної пористої маси білого, сіруватого або жовтуватого кольору. Після додавання відповідної кількості розчинника (0,1-0,2 мл) вакцина набуває вигляд злегка жовтуватої рідини без комків і осаду. Розчинник – 50% гліцерин.

У даний час використовують 3 виробничі вірусні штами, кожний з яких проводять по власних схемах: штам білоруського ІЕМ (послідовні пасажі на шкірі телят), штам ЕМ-63 (п'ять послідовних пасажів на шкірі телят), Л-ІВП (один проміжний пасаж початкової вакцини на шкірі кролика і 5 послідовних пасажів на шкірі телят). Кожний з штамів і кожна схема їх пасирування мають як позитивні, так і негативні сторони.

Подальше удосконалення препарату включало опрацювання способів максимального очищення вірусовмісної рідини від супутньої бактерійної флори і стабілізацію основних властивостей вакцини за рахунок ліофілізації матеріалу. Для очищення вакцини від бактерій застосовувалися фізичні методи (теплова обробка, центрифугування), біологічні (бактеріофагія, антибіотики і хімічні речовини, що вбивають мікрофлору, але в певних концентраціях слабко діючі на вірус. Останніми роками найбільш широке застосування знайшло поєднання хімічного і фізичного очищення (фенол в різних концентраціях при певних температурах, обробка фреоном 113 і центрифугування, що відділяє значну частину бактерій від вірусу).

Технологія отримання вірусу. Для отримання вірусу вакцини використовують молодняк великої рогатої худоби у віці від 6міс до 2 років. Тварини можуть бути тільки з господарств, благополучних за інфекційними захворюваннями. Перед використанням у виробництві телята повинні пройти 30-денний карантин. Кожну партію телят тримають в окремих секціях карантинного телятника. Окрім систематичного огляду, щоденної термометрії, під час карантину проводять обстеження тварин.

Перед зараженням телят ретельно миють теплою водою з милом, виголюють весь шкірний покрив, промивають теплою водою і обробляють 70^о спиртом. В операційній проводять скарифікацію всієї поверхні тіла (окрім ніг і голови), в поздовжньому і поперечному напрямках. На скарифіковану поверхню наносять посівний матеріал з гліцерином і ретельно втирають його. Титр посівного вірусу повинен бути не нижчим 1∙10^-9 ООЕ/мл (віспоутворюючі одиниці). Заражене теля знаходиться в клініці протягом 80-96 год., під постійним наглядом. Після забою шкіру теляти миють водою з милом і відділяють шматками.

Процес приготування вакцини можна проводити за трьома технологічними варіантами: із замочуванням шкіри з віспинами в 1,5% розчині фенолу при кімнатній температурі протягом 4 год. (варіант А), без замочування, але з додаванням 0,4-0,5% фенолу у вірусовмісну суспензію (варіант Б) і шляхом комбінації цих двох методів (варіант В). З шматків шкіри спеціальною ложкою зішкрібають віспяний детрит і зберігають його при температурі вищій -35°С. Заздалегідь беруть пробу для контрольних дослідів.

Приготування вакцини. Варіант А. Для отримання однорідних і стандартних по властивостях серій вакцини рекомендується готувати суміш з декількох зішкребів віспин, одержаних від телят, щеплених однією серією посівного вірусу. Зішкреби подрібнюють на млині або в апаратах у стерильних умовах. Подрібнення зберігають при 4°С. Для обробки подрібненого зішкребу фреоном 113 використовують високошвидкісні гомогенизатори.

Після гомогенізації суміш центрифугують при 2000-2400 об/хв. протягом 10 хв. Повторне центрифугування проводять протягом 10-20 хв. На кожному етапі обробки зішкребу беруть проби на бактеріологічну стерильність і активність.

Після проведення вказаних вище контрольних дослідів вірусовмісну рідину з’єднують із стерильним пептоном (до 5 -10%), розливають по ампулах або флаконах і заморожують при температурі не вище -35°С на протязі 18 - 96 год.

Процес ліофілізації (висушування із замороженого стану) проводять в умовах, що забезпечують збереження його бактеріологічної стерильності.

Термін придатності вакцини, що зберігається при температурі не більше 10°С, 2 роки з моменту виготовлення (висушування), при 2°С - 6 міс, при,37°С - 1 міс.

5.Вимоги до техніки безпеки і режиму виробничих лабораторій. При роботі з вірусом необхідно захищати очі окулярами. За наявності на руках подряпин або інших пошкоджень необхідно надягати гумові рукавички.

Приміщення для виробництва віспяної вакцини повинні бути ізольовані від відділів, де проводяться роботи з іншими інфекційними матеріалами, а також від віварію і карантинного господарства. У виробничі приміщення забороняється вносити інші віруси або інші штами вірусу вісповакцини.

Режим прибирання в приміщеннях звичайний. У боксі, де проводиться робота з фреоном 113, привідна і витяжна вентиляція повинна бути більш активною, ніж в звичайних боксах (приблизно, в 2 рази).

Залишки вірусного матеріалу на етапах очищення і контролю знищують шляхом автоклавуання при 1,1 атм. протягом 2 год.

Всі поступаючі на роботу співробітники повинні бути вакциновані проти віспи і пройти інструктаж по техніці безпеки. Співробітники лабораторії повинні не рідше одного разу на рік проходити медичний огляд. Люди, які страждають хронічною коковою інфекцією, відкритою формою туберкульозу, шкірними захворюваннями, гострою формою респіраторних і кишкових захворювань, до роботи з вакциною не допускаються.

Поиск по сайту: