Луганський природний заповідник

Природні особливості

На заповідній території Станично-Луганського відділення, найбільше поширені заплавні дубові й вязово- дубові ліси. У кущовому ярусі переважають клен татарський, свидина криваво-червона й бруслина європейська й бородавчаста. У трав'яному покриві переважають лісові й деякі лугові рослини: конвалія звичайна, расходник звичайний і дзвіночки персиколистые, верболозы лугові, волновник звичайний.

Суцільні масиви лісу зрідка перериваються галявинами, луків. Ділянки справжніх луків дуже невеликі на узліссях. Болотисті луки зустрічаються в зниженнях, на днищах глибоких межгривных улоговин і по берегах лісових озер.

Завдяки заповідному режиму стали звичайними лось, козуля й дикі свині. Дуже добре добре розмножуються русаки. Протягом майже всього літа зустрічаються молоді зайчата. На боровій терасі в соснах постійно метушаться білки.

Наявність великої кількості дрібних гризунів стала причиною того, що на заповідній території звичайними стали куниці - лісова й кам'яна, а також інші види з родини куниць. Чимало й лисиць, які, крім гризунів, полюють за фазанами, куріпками й іншими птахами. Особливо багатий видовий склад птахів. Сприятливі умови для гніздування, багата кормова база залучають у заповідну заплаву джуе багато різноманітних птахів.

У філії «Стрільцівський степ» багата й різноманітна рослинність. Ще з кінця ХІХ ст. привертала увагу ботаніків. Безпосередньо на заповідній території проводили дослідження відомі ботаніки В.І.ТалиевАлиев,палиев,талиек,талией, Е.М.Лавренко, М.І.Котів.

Трав'янистий покрив степу на відкритих місцях дуже різноманітний. Основу рослинного покриву цілини, як і в південних степах, становлять типчаки, різні види ковили (дев'ять видів), а також інші злакові трави.

Провальський степ представлений мальовничими ковиловими угрупованнями. Саме на кам'янистих розсипах росте 8 видів ковили. Є також ділянки засолених, кам'янистих і кущових степів, кущові зарості й невеликі залишки яркуватих степів. Цей найбільш виражений в Україні резерват справжнього кам'янистого степу.
Тваринний світ Провальской степи характеризується наявністю як степових, так і лісових і пустельних видів. Найбільше повно представлені жителі степових регіонів - зайці, ховрашки, тушканчики, миші польові, куріпки сірі, каменки й чотири види жайворонків: степовий, польовий, чубатий і маленький, фазани. Типовим для цілинного степу є полоз желтобрюхий - досить велика змія, довжина тіла якої перевищує 1,5 м.

39 бузький гард

Флора НПП «Бузький Гард» налічує більше ніж 1000 видів рослин. Інвентаризаційними дослідженнями на території парку виявлено 861 вид покритонасінних рослин, 2 видиголонасінних, 10 видів папоротей, 4 види хвощів, 76 видів мохоподібних, 46 видів лишайників та 141 вид водоростей. 34 представники місцевої флори занесені до Червоної книги України, 6 — до Європейського червоного списку, 5 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 2 — до Бернської конвенції. Одинадцять рослинних угруповань занесені до «Зеленої книги» України. Серед раритетних видів представлені: смілка бузька, гвоздика бузька ,мерингія бузька , громовик гранітний , рутвиця смердюча , чистець вузьколистий , тюльпан бузький, ковила гранітна та багато інших.

На сьогодні на території парку мешкає 22 види хребетних тварин, що занесені до Червоної книги України, 5 — до Європейського червоного списку, 5 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 176 — до Бернської конвенції. Серед переліку рідкісних видів —полоз лісовий видра річкова, марена дніпровська , орел-карлик, підорлик малий , ящірка зелена та багато інших. Чисельність безхребетних за оцінкою фахівців сягає понад 11000 видів. Серед них на території парку відмічено 23 види, що занесені до Червоної книги України, 10 — до Європейського червоного списку, 4 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи, 7 — до Бернської конвенції. Рідкісними є дозорець-імператор дибка степова , красотіл пахучий , поліксена, джміль глинистий тощо.

Основною ґрунтотвірною породою на території національного природного парку «Бузький Гард» є леси. З півночі на південь вони вкривають увесь простір міжріччя.

Клімат району розташування НПП «Бузький Гард» є помірно-континентальним, з характерними, для степової зони, особливостями. Регіон розташований у Північно-степовій підзоні. Він характеризується малосніжною, порівняно теплою нестійкою зимою, жарким літом з недостатнім і нестійким зволоженням, частою повторюваністю засух і суховіїв.

Температура повітря протягом року змінюється в широкому діапазоні від −34 °C до +39 °C. Температура вище 0 °C тримається тут дев'ять місяців.

Поиск по сайту: