Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»

Природні особливості

Рослинний світ заповідника, як і тваринний, напрочуд своєрідний і багатий, вражають самобутність природи, своєрідна культура населення, нетрадиційні форми культури землеробства, скотарства, використання природних ресурсів.

Флора заповідника налічує 950 видів судинних рослин, багато з яких – ендеміки. Це, зокрема, жовтозілля дніпровське, козельці дніпровські, українські, громовик дніпровський, маренка щетиниста, ковила дніпровська, верблюдка українська та інші. Всього їх 66, з них до Червоної книги України занесено 14, а до Європейського червоного списку — 3. Зустрічаються тут такі обхідні: коручки болотна та широколиста, зозулинець болотний, а також меч-трава болотна, альдрованда пухирчаста, сальвінія плаваюча, горіх водяний, ковила дніпровська, гвоздика бессарабська, золотобородник цикадовий. Крім ендемічних та рідкісних у дельті росте багато широкопоширених видів, котрі протягом усього року квітують барвистим килимком.

У плавнях дельти панує очерет, через що її рослинний покрив з висоти польоту має вигляд суцільного зеленого моря з плямами озер і стрічками водотоків, уздовж русла яких зазвичай тягнуться вузькі смуги біловербових лісів. Тут же, в очеретяних заростях можна познайомитис із такими рослинами, як осока гостролиста, чистець болотний, плакун верболистий, живокіст лікарський, м’ята водяна та плетуха звичайна.

Тваринний світ Дунайського біосферного заповідника налічує нині понад 5 тис. видів. За чисельністю переважають комахи — до 4,5 тис. видів, серед яких 36 видів занесено до Червоної книги України та Європейського червоного списку. Це жук-самітник, бражник прозерпіна, ліометонум звичайний, ктир гігантський, стрічкарка блакитна.. Комахи мешкають у різних біотопах (тобто кожня комашка має певну територію, в якій вона почуває себе добре, як вдома). Так, на території заповідника комахи належть до таких комплексів, як очеретяний, солончаковий, лісовий, заплавний, чагарниковий та антропогенний . Вивчення даних комплексів дає змогу розробити рекомендації щодо збереження комах. У заповіднику було виявлено і описано 7 нових для науки видів і 19 виявлених в Україні вперше.

Фауна ссавців налічує 40 видів. Прибережні ділянки моря постійно відвідують усі три види чорноморських дельфінів.

Неабияке значення має дельта і для збереження рідкісних птахів. Тільки тих, що занесені до Червоної книги України та Європейського червоного списку, тут 43 види.

Карпатський біосферний заповідник

Природні особливості

Карпатський біосферний заповідник має загальну площу 57 880 га і знаходиться на південному заході Українських Карпат. Заповідник складається із шістьох відокремлених масивів та двох ботанічних заказників державного значення «Чорна Гора» і «Юлівська Гора». Заповідні масиви розміщені на висотах від 180 до 2061 м над рівнем моря у західній, центральній та східній частинах Українських Карпат.

На високогір’ї Свидовця рослинність є особливо цікавою у районі вершин Малої Близниці (1778 м) та Великої Близниці (1883 м). Тут ростуть такі рідкісні види, як айстра альпійська, білотка альпійська (едельвейс в народі), орлики чорніючі, сверція альпійська та інші.

У високогірних Чорногірському, Свидовецькому та Мармароському масивах на висоті 1700 і більше метрів над рівнем моря серед тварин можна зустріти норицю снігову та тинівку альпійську, що занесені до Червоної книги України. З плазунів звичними тут є гадюка звичайна і ящірка живородна. У стоячих водоймах у субальпійському поясі нерестяться карпатський та гірський тритони. Є тут також кумка гірська і ропуха звичайна.

Фауна букових пралісів Карпатського заповідника дуже своєрідна. Тут зустрічаються як суто тайгові види (рись, сова довгохвоста, жовна, снігур), так і характерні для широколистяних лісів чорний дрізд, дятли білоспинний і сивий, мухоловка, костогриз, голуб-синяк, ліщиновий вовчок, кіт лісовий, кабан, саламандра плямиста. Звичними мешканцями є тут олень благородний, куниця лісова, нориця руда, канюк, повзик, жаба трав’яна — види, які поширені по всьому лісовому поясу Карпат. До рідкісних тварин, що занесені в Червону книгу України, належать кутора мала, горностай, видра, пугач, лелека чорний, полоз лісовий, тритон карпатський тощо. Серед рідкісних комах – жук-самітник, жук-олень, вусач альпійський, мнемозина, руде нічне павине око та інші.

Природі багатства Карпатського біосферного заповідника є не лише цінністю Української держави, але і всієї планети Земля. Саме через це, 28 червня 2007 року українсько-словацький об’єкт „Букові праліси Карпат” були включені до Списку об’єктів світової природної спадщини (це єдина територія в Україні). 70% „Букових пралісів Карпат” належать до Карпатського біосферного заповідника, частина до Ужанського національного природного парку та четверта частина знаходиться у межах Східної Словаччини.

33 Біосферний заповідник „Асканія-Нова”

Природні особливості

Загальна площа заповідника складає 33307,6 га. На його території виділено три зони: заповідну – 11054 га, буферну – 6895,6 га, зону антропогенних ландшафтів - 15358,0 га.

Клімат у Асканії–Новій помірно континентальний, характеризується жарким посушливим літом та м'якою нестійкою зимою.

На території заповідника представлена рослинність степів, солончаків, лук, чагарників, водойм та боліт. До Зеленої книги України занесено 1 чагарникову і 3 степові асоціації. На території парку зростає 1316 видів судинних рослин, а найбільшою цінністю Асканії – Нової є єдина в Європі ділянка типчаково-ковилового степу, де домінують дернові злаки. Серед рослин, що належать до Червоної книги, досить звичайними у Асканії-Новій є ковила Лессінга, а також українська та волосиста ковили.

У заповіднику зустрічається 1873 види тварин, 30 червонокнижних видів флори та 73 види тварин. Серед видів, що занесені до Європейського червоного списку: 12 видів флори і 16 видів фауни. До списків Бернської конвенції належить 203 види тварин та 3 види рослин.

Територія заповідника «Асканія - Нова» є дуже важливою для птахів. Тут щорічно збираються величезні зграї сірих журавлів (9-15 тис.особин), сірих (5-10 тис.) і білолобих гусей (20-500 тис.), десятки тисяч крижнів і інших видів. У парку біля 40 видів птахів, з яких 30 видів мешкають на водоймах. Тут зустрічаються лебеді – кликуни, білі та чорні лебеді, фламінго, журавлі, дрофи, сірі куропатки, велика кількість жайворонків. Іноді можна зустріти степового орла. У вольєрах є такі птахи, як африканські страуси, ему, нанду, дрофи, фазани, павлини, степові орди, папуги. Серед птахів багато рідкісних та зникаючих. Такі види, як журавель степовий та сірий, орел степовий та огар розмножуються в умовах зоопарку.

На велику увагу заслуговують дендрологічний парк та зоопарк, які входять до складу біосферного заповідника. До дендрологічного парку належать стара (закладена у 1885-1902 роках) та нова (з насадженнями 20-30-річного віку) частини. До колеційного фонду парку входить 1647 видів, форм і сортів деревних та квітково-декоративних рослин (з них 1087 інтродукованих видів). Важливо, що тут культивується майже 90 видів реліктових, рідкісних та зникаючих рослин, з них 68 видів є червонокнижними, а 3 види перебувають під міжнародною охороною.

Зоопарк "Асканія-Нова" за масштабами утримання тварин у напіввільних умовах та технологіями акліматизації не має рівних собі серед країн СНД і є одним з найкращих у світі. Акліматизаційний зоопарк тут було засновано ще у 1874 році. Саме тут працюють над розведенням і вивченням біології копитних тварин степів, саван, пустель і гірських районів, навколоводних птахів та рідкісних птахів степової зони. У зоопарку всього 114 видів тварин, з яких 15 аборигенних і 99 екзотичних. Зокрема, тут є зебри, південно-американські верблюди, індійські та африканські антилопи, олені.

Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса»

Загальна інформація

РЛП Кінбурнська коса – це куточок морської свіжості і краси на заході Кінбурнського півострова. Сюди ж належать і прилеглі акваторії Дніпровського лиману, Чорного моря та Ягорлицької затоки. Важливо, що Ягорлицька затока разом із островами, косами та внутрішніми озерами, віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення Рамсарської конвенції.

Кінбурнська коса славиться різноманітними озерами та самобутньою лісовою рослинністю. Про давність лісової кінбурнської рослинності свідчить велика кількість лісових видів у гайках. Це і купина пахуча, і ожина, і чина лісова, і проліска дволиста, і фіалка приємна, і вужачка звичайна, і конвалія. Є тут досить велика кількість ендеміків та локально поширених видів. Наприклад, береза дніпровська. На території Кінбурнської коси чудово себе почувають і наші веселі друзі – шапкові гриби: білий, підберезник, красноголовець та маслюки пізній та зернистий. Багато років тому територія Кінбурнської коси була вкрита лісами, але згодом після впливу людини, площа лісів значно зменшилася. У той же час, є іще місце на Кінбурні, де природа збережена у первісному стані. Це Воложин ліс. Дуже унікальним є вільховий гай – Ковалівська сага, у якому великий рівень заболоченості, проте він розкинувся неподалік від моря. Ковалівська сага являє собою непролазні джунглі.

На відкритих ділянках парку володарюють піщані степи, які довгий час формувалися ізольовано від материка. Внаслідок цього тут сформувалося багато ендеміків. Зокрема, ковила дніпровська, волошка короткоголова, бурачок Саранський, чебрець дніпровський, жовтозілля та козельці дніпровські.

Серед тварин зустрічаються скарабей священний, дибка степова, волочниця велетенська, гадюка степова, сліпак піщаний, тушканчик великий, Кандиба та інші. Згадані тварини належать до Червоної книги України.

Говорячи про міграцію птахів, то щиро можна твердити, що без Кінбурна вона б не відбулася. У районі Кінбурна можна зустріти близько 300 видів пернатих. Це мартини, крячки, гуси, качки, кулики, чаплі, баклани та багато інших. Серед птахів Кінбурнської коси, що перебувають під державною охороною, – кулик–довгоніг, пухівка, пелікан рожевий, орлан-білохвіст, пісочник морський, чапля жовта та інші.

Поиск по сайту: