Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Методи ізотопного датування в геохімії



• Калій-аргонове і 40Ar/39Ar датування

• Rb/Sr датування.

• 14C датування

• Датування за треками розпаду

• U, Th/Pb, Pb/Pb методи

• Nd/Sm датування

• Нерівноважне датування U- серій

 

  1. Наведіть і опишіть приклади окисно-відновних взаємодій в геохімічних системах????
  2. Наведіть приклади системи, в якій не відбувається фракціонування певних хімічних елементів.?????
  3. Назвіть основні параметри потоку речовини. Приклади.????
  4. Напишіть рівняння принципу збереження кількості елементу.
  5. Окисно-відносні взаємодії у водних розчинах та в системах мінерал-водний розчин
  6. Опишіть основні джерела тепла в літосфері і тепломасопотоки в літосфері
  7. Опишіть будову Землі і вкажіть зміну Р-Т параметрів із глибиною та особливості мінерального та хімічного складу кожної із оболонок.

Будова Землі

Сейсмологічні дослідження виявляють шарувату внутрішню структуру Землі. Верхній шар – земна кора – ділиться за складом і геологічною історією на два типи – континентальну і океанічну.

 

Континентальна кора

(0.374 %) маси Землі;

потужність від 30 до 80 км із максимумом під гірськими системами

переважають легкі елементи K, Na, Si, Ca, Al

складена мінералами із низькою густиною (кварц, польові шпати)

сучасна будова сформувалася за 3,6 млрд. років в результаті послідовного приєднання невеликих фрагментів континентальної кори, що формувалась над зонами субдукції.

Океанічна кора

(0.099% маси Землі)

потужність 6-8 км

переважають Mg, Fe, Si, Al

складена піроксенами, олівінами та плагіоклазами (основні та ультраосновні магматичні породи)

океанічна кора постійно оновлюється, наростаючи в зонах спредінгу і поглинаючись в зонах субдукції; найдавніші фрагменти дна Тихого океану утворилися в тріасі 240млн. років.

Кора від нижче розміщеної мантії відділяється вузькою зоною різкого зростання густини, що називається поверхнею Мохоровичича.

Верхня мантія (10.3% маси Землі) – складена переважно мінералами, що за хімічним складом відповідають олівінам та піроксенам.

Земна кора разом із частиною верхньої мантії, що за механічними властивостями є жорсткою і не здатна текти, називається літосферою (відповідно від складу земної кори – океанічною чи континентальною). Потужність літосфери коливається від 100 км під океанами до 200 км під континентами. Літосфера поділена на плити. Під впливом процесів у верхній мантії літосферні плити переміщуються одна стосовно іншої. Зони розходження – дивергенції – літосферних плит називаються зонами спредінгу. В них формується земна кора (літосфера) океанічного типу. Для Землі в цілому, вона генерується із швидкістю 17 км3/рік. Швидкість руху літосферних плит досягає 80 мм/рік.

Зони зустрічного (конвергенного) руху плит, де одна плита (переважно океанічного типу) опускається (затягується) під другу, називаються зонами субдукції. В зонах субдукції формується кора континентального типу.

 

Породи верхньої мантія, що розміщена нижче, здатні текти (є пластичні) при тиску і температурі свого існування. Ця частина верхньої мантії називається астеносферою. У своїй верхній частині може бути частково розплавлена.

Перехідна зона (середня мантія) на глибинах 450-670 км – 7.5% маси Землі – є зоною обміну енергією та речовиною між нижньою та верхньою мантіями.

Нижня мантія нижче 670 км –49.2% маси Землі; склад приймається близьким до складу хондритів – кам’яних метеоритів.

Шар D-3% маси Землі; проміжний за властивостями між нижньою мантією та зовнішнім ядром. За результатами сейсмологічних, геохімічних і мінералогічних досліджень останніх років ця зона контролює всі процеси в межах Землі. Саме тут відбувається глобальний перерозподіл речовини між ядром і мантією.

Зовнішнє ядро– 30.8% маси Землі; складене розплавом, що проводить електричний струм і конвективно перемішується.

Внутрішнє ядро – 1.7 % маси Землі - є твердим, так як тиск є вищим від тиску плавлення при температурах існування внутрішнього ядра. Комбінація струмопровідних рідкого зовнішнього і твердого внутрішнього ядер в поєднанні із обертовим рухом Землі створює єфект магнітного динамо і магнітне поле планети Земля.

 

2 питання

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.