Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Коефіцієнт дифузії та його залежність від температури та ступеню полімерізації розплаву



Пам’ятаючи вказане ми можемо виділити 3 ситуаційні моделі і 3 види коефіцієнтів дифузії:

1) Коефіцієнт слідової (tracer) дифузії (або самодифузії), в якому перенесена маса і потік заряду, який пов’язаний з дифузіє достатньо малі і можуть бути безпечно проігноровані. Там можливо немає значного ухилу концентрації. Ця ситуація характерна для дифузії радіоактивних ізотопів, коли ми не спостерігаємо суттєвої зміни концентрацій і хімічного потенціалу. Ця ситуація є найпростішою, і саме її ми вивчали досі. Ряд дослідників (П.Хендерсон, 1982) виділяють окремо коефіцієнт ізотопної дифузії і коефіцієнт власної дифузії хоча чисельно вони майже не відрізняються. Коефіцієнт ізотопної дифузії застосовується тоді коли в системі існують виключно ізотопні градієнти (Fe55 в системі 55Fe2SiO4-56Fe2SiO4). Коефіцієнт власної дифузії застосовують при відсутності і хімічних і ізотопних градієнтів, тобто відсутності результуючого потоку маси через заданий перетин.

2) Коефіцієнт хімічної дифузії застосовується в неідеальних ситуаціях, де слід вивчати скоріше хімічний потенціал ніж концентрацію. В такому випадку, закони Фіка можуть бути переписані у вигляді:

3.) Коефіцієнт перехресної дифузії (interdiffusion) застосовується в тих ситуаціях, у яких градієнт концентрації настільки великий, що дифузія, задля підтримання електричної нейтральності і постійного об’єму, повинна супроводжуватись дифузією інших речовин у протилежному напрямку. Тобто дифузія однієї речовини пов’язана з дифузією всіх інших речовин. Наприклад, при вивченні дифузії Mg в олівіні (приклад 5.6), слід розглядати також зустрічну дифузію Fe.

 

2.Умови генерації магматогенних флюїдів та їх значення для формування рудних родовищ

 

Основываясь на изучении флюидных и расплавных включений в минералах магматических пород и связанных с ними рудно-метасоматических образованиях, а также на данных экспериментальных исследований процессов отделения магматических флюидов от расплавов, рассмотрены возможные варианты эволюции фазового состава магматогенных флюидов, отделяющихся от гранитоидных и бази-товых расплавов на разных уровнях их глубинности. Выявлены три типа различных по составу и фазовому состоянию флюидов, которые характеризуются разной металлоносностью: 1) гомогенные надкритические; 2) гетерофазные „окисленные" и „восстановленные"; 3) „сухие" существенно газовые флюиды. Установлено, что наиболее высокометаллоносными являются гетерофазные флюиды, комплекс рудных элементов в которых определяется геохимической специализацией рудно-магматической системы. Полученные данные по составу газовой и жидкой фаз флюидных включений позволили сделать выводы о разной металлоносности газовой и водно-солевой фаз магматогенных флюидов. Показано, что важнейшими факторами высокой металлоносности магматогенных флюидов являются их гетерофазное состояние и высокая экстракционная способность каждой из их составляющих, динамика и высокие температуры отделения флюидов от расплавов (>700 °С), а также высокие концентрации рудных элементов в первичных рудоносных расплавах

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.