Тема 11. Фінансово-економічні результати діяльності підприємства

1. Зміст, порядок розробки і структура фінансового плану підприємства.

2. Показники фінансового стану підприємства: аналіз і оцінка.

3. Планування доходів поступлень коштів. Планування прибутку і рентабельності.

4. Планування витрат і відрахування коштів.

5. Перевірка фінансового плану (баланс доходів і витрат).

1. При функціонуванні підприємства відбувається безперервний кругообіг коштів, який здійснюється у вигляді витрат ресурсів і одержання доходів, їх розподілу й використання. При цьому виз назначаються джерела коштів, напрямки та форми фінансування,проводяться розрахунки з постачальниками матеріально-технічних ресурсів, покупцями продукції, державними органами (сплата податків). Усі ці грошові відносини становлять зміст фінансової діяльності підприємства.

Фінансування – це залучення необхідних коштів покриття потреби підприємства в основному і оборотному капіталі.

Для об’єктивної оцінки поточних і майбутніх фінансових потреб на підприємстві складають фінансовий план, тобто план формування, розподілу, використання фінансових ресурсів.

Основна мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів і витрат плановому періоді.

При перевищенні доходів над витратами – сума перевищення спрямовується до резервного фонду.

Якщо витрати перевищують доходи, визначається сума дефіциту фінансових ресурсів, яку можна одержати за рахунок кредитів, позик, випуску цінних паперів.

Фінансові плани класифікують за тривалістю дії:

1) Довгострокові (перспективні) – на період 3-5 років з розбивкою по роках.

2) Поточні – на рік із розбивкою по кварталах.

3) Оперативні – на квартал із розбивкою по місяцях.

Підприємства самостійно визначають, які розділи і показники фінансового плану їм необхідно розробити, та в якій формі скласти.

Однак, Законодавством від 2002 року затверджено форму річного фінансового плану господарського товариства.

Затверджено також Положення про порядок складання річного фінансового плану державним підприємством, згідно з якого фінансовий план складається з таких розділів:

1. Джерела формування та надходження коштів.

2. Приріст активів підприємства.

3. Повернення залучених коштів.

4. Витрати, пов’язані з внесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів.

5. Покриття збитків минулих періодів.

Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників доходної, а потім витратної частини.

Фінансове планування – це визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності підприємства, а також джерел їх надходження.

Основні завдання фінансового планування:

1. Забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами.

2. Визначення напрямків ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання.

3. Виявлення резервів збільшення прибутку за рахунок використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

2.В процесі фінансового аналізу досліджується:

1) стан, структура і динаміка зміни активів і пасивів підприємства (довгострокових, поточних)

Довгострокові активи – це вкладення коштів в нерухомість, цінні папери;

2) дебіторська і кредиторська заборгованість;

3) ефективність використання коштів, оцінка платоспроможності.

До показників фінансового стану підприємства відносяться такі їх групи:

1) показники ліквідності (здатність фірми виконувати свої поточні зобов’язання за рахунок поточних активів);

2) показники платоспроможності (характеризують здатність виконувати коротко та довго термінові зобов’язання за рахунок власних активів);

3) показники прибутковості (характеризують ефективність використання всіх видів ресурсів);

4) показники ефективності використання активів (характеризують оборотність фіксованих активів).

3. Планування доходів і надходжень коштів здійснюється на основі розрахунків руху грошових потоків підприємства на плановий період.

Джерелами доходів і надходжень засобів підприємства є:

1) Прибуток від виробничо-господарської діяльності.

2) Амортизаційні відрахування;

3) Кредиторська заборгованість;

4) Засоби від продажу цінних паперів;

5) Пайові, членські внески працівників трудового колективу;

6) Довготермінові банківські кредити;

7) Пожертвування і благодійні внески;

8) Надходження від дольової участі у будівництві.

Узагальнюючим фінансовим показником діяльності підприємства є його прибуток .

Прибуток – це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

Розрізняють такі види прибутку:

1) Балансовий (валовий) прибуток – це загальний прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування і розподілу. 2) Операційний прибуток – визначається корегуванням балансового прибутку на операційні витрати, до складу яких входять: заробітна плата з нарахуваннями, амортизаційні відрахування,рентні платежі, транспортні витрати. Він виступає у формі оподаткованого прибутку.

3) Чистий прибуток – це прибуток, що поступає у розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток. З чистого прибутку підприємства сплачуються борги за проценти за кредити, а рента розподіляється на фонд споживання (виплати власникам, персоналу за результати роботи) та фонд нагромадження.

Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел:

1) Прибуток від реалізації продукції. Він визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (без ПДВ і акцизу) та повною собівартістю.

2) Прибуток від іншої реалізації включають прибуток від продажу матеріальних і нематеріальних активів, цінних паперів. Він визначається як різниця між ціною продажу та балансовою вартістю об’єкту, який продається.

3) Прибуток (збитки) від позареалізаційних операцій – це прибуток від спільної діяльності підприємства, проценти по реалізації акцій, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних зобов’язань, доходи від здачі майна в оренду.

У системі планування прибутку розрізнять метод прямого рахунку.

При використанні цього методу всі розрахунки ґрунтуються на прямому підрахунку виручки від реалізації ( за гуртовими цінами ) і собівартості продукції всього асортименту.

Аналітичний метод – згідно з яким прогнозований прибуток визначається коригуванням його базової (фактичної) величини з урахуванням впливу певних чинників (зміна обсягу виробництва та продажу, його структури, собівартості продукції і цін).

При методі прямого рахунку прибуток розраховується за окремими видами продукції, що виробляється і реалізується:

П_опер – прибуток операційний від реалізації планового обсягу продукції.

П_рі – прибуток від реалізації і-го виробу (який визначається відніманням від гуртової ціни виробу витрати на його виробництво і збут)

Цей метод використовується на підприємствах масового і серійного виробництва. Він достатньо точний, але трудомісткий. Він не дає змоги визначити вплив на прибуток окремих факторів.

Розрахунок прибутку за аналітичним методом здійснюється окремо за порівняльною і не порівняльною продукцією.

Розрахунок планового прибутку по порівнянні продукції:

1. Визначають частку прибутку в обсязі товарної продукції в базовому підрозділі (як відношення прибутку від виробництва продукції базового року до обсягу товарної продукції в цьому самому році).

2. Розраховують плановий прибуток (шляхом множення планового обсягу продукції в гуртових цінах на частку прибутку в обсязі ТП в базовому році).

3. Під впливом дії техніко-економічних факторів визначають додатковий прибуток.

4. Встановлюють зміну прибутку в залишках нереалізованої продукції на кінець року.

5. Розраховують плановий прибуток від реалізації продукції (як суму планового, додаткового і прибутку в залишках нереалізованої продукції).

6. Визначають прибуток від реалізації не порівняльної продукції (метод прямого розрахунку).

7. Встановлюють загальний прибуток від реалізованої продукції (як суму прибутку порівняльної і не порівняльної продукції).

Амортизаційні відрахування після прибутку є другим джерелом фінансових ресурсів підприємства.

Сума амортизаційних відрахувань визначається:

Де В_{арг.О.Ф.}- середньорічна вартість амортизованих О.Ф.

Н_А- норма амортизації

Рентабельність– це відносний показник, що характеризує рівень ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат.

Розрізняють такі види продукції:

Рентабельність окремих видів продукції:

Рентабельність продукції:

П_р – прибуток від реалізації

С_р – повна собівартість реалізованої продукції

Рентабельність виробництва (може бути загальною і розрахунковою)

П_бал – балансовий прибуток

S_сер – середньорічна вартість ОФ

S_ноз – середньорічна вартість нормативних

оборотних засобів

4.В видатковій частині фінансового плану передбачають статті видатків:

1) відрахування в фонд нагромадження, фонд споживання, резервний фонд, на благочинні цілі;

2) вільний прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства;

3) інші видатки.

Для ефективного функціонування в умовах ринкової економіки підприємство повинно мати III фонди:

І. Фонд нагромадження (для фінансування капітальних вкладень, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт);

ІІ. Фонд споживання – для винагородження трудового колективу по підсумкам роботи за рік, надання одноразової допомоги членам трудового колективу, преміювання робітників за виконання особливо важливих завдань, будівництво і капітальний ремонт житлових будинків, дотації на харчування членів трудового колективу.

ІІІ. Резервний (страховий) фонд – призначений для компенсації недоотримання доходів від підприємницької діяльності внаслідок факторів ризику.

5.Головним елементом фінансового плану є баланс. Баланс складається з двох частин: активу і пасиву.

Поиск по сайту: