Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Розподіл учнів шкіл за статтю та віком



Шахова таблиця (зразок)

Стать учнів Вік учнів Всього
До 8 8-10 10 - 12  
Хлопчики
Дівчатка
Всього

 

Графічний метод представлення емпіричних даних полягає у побудові графічних залежностей між досліджуваними параметрами.

Вони дають можливість стило і наочно подати результати досліджень, в конкретній і зрозумілій формі пояснити цифрові дані й взаємозв’язок між ними. За допомогою вдало побудованих графіків чи діаграм можна відобразити не тільки конкретні дані, а й закономірності, які вони відображають.

Графічні зображення результатів досліджень найчастіше будують на основі системи прямокутних координат. Для побудови графіків застосовують рівномірні і нерівномірні (функціональні) шкали. Рівномірною вважається шкала, протягом якої відстань між двома сусідніми поділками не змінюється. У функціональної шкали відстань між двома сусідніми поділками постійно змінюється за певним математичним законом (прикладом такої шкали може бути логарифмічна). Застосовують нерівномірні шкали для більш наочного зображення окремих графічних залежностей.

Побудова графіка включає три етапи:

· вибір шкали і побудова координатної сітки з урахуванням доцільного масштабу графічного зображення;

· відкладання дослідних точок (тобто числових значень результатів експерименту) на координатній сітці;

· з’єднання дослідних точок ломаною або плавною лінією так, щоб вона по можливості проходила якнайближче до них. Наприклад, для описання динаміки рівня інтересу учнів до навчання використовується лінійний графік (рис. 2.1).

 

Рис. 2.1. Динаміка рівня інтересу учнів до навчання (Лінійна діаграма).

 

Більш наочно, ніж лінійні графіки, залежності між досліджуваними факторами відображають діаграми: лінійні, стовпчикові (вертикальні (рис. 2.2)і горизонтальні), стрічкові та секторні (рис. 2.3). Ступінь наочності діаграм значно підвищується за рахунок їх об’ємності, можливості нанесення словесних пояснень та різноманітних умовних позначень.

 

 

Рис. 2.2. Розподіл учнів за інтересами до професій. N = 69. (Стовпчикова діаграма).

1- Л-Природа; 2 - Л-Техніка; 3- Л-Знакова система; 4- Л- Людина; 5 - Л- Художній образ.

 

Рис. 2.3. Розподіл оцінок учнів з трудового навчання. N = 50. (Секторна діаграма).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.