Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Обчислення дисперсії для 7-Б кл



Кількість правильно виконаних завдань з біології, хі Частота оцінок, f хі і)2 f· (хі)2
-2,69 7,24 7,24
-1,69 2,86 11,44
-0,69 0,48 2,40
0,31 0,10 0,90
1,31 1,72 12,04
2,31 5,34 10,68
3,31 11,00 11,00
N = 29 = 7,69 Σ = 55,7
σ22 = 1,92

 

 

Потім знаходимо в F-таблиці (табл. 2.9), значення Fkrit. В головці таблиці шукають значення сукупності з більшою дисперсією (σ12), а в боковику – з меншою дисперсією (σ22). Якщо Femp > Fkrit, то вибірки суттєво різняться, якщо Femp ≤ Fkrit, то вибірки схожі за даною ознакою.

У нашому прикладі Femp < Fkrit (1,65 < 1,70), отже, 7-А і 7-Б класи істотно не відрізняються за своєю успішністю з біології. Вірогідність того, що ці класи, подібні складає 95%.

Таблиця 2.9

Таблиця F-критерію (достовірність 95%)

Знаменник N2 – 1 Чисельник N1 – 1
6,4 6,3 6,2 5,9 5,8 5,6
5,2 5,1 5,0 4,7 4,5 4,4
4,5 4,4 4,3 4,0 3,8 3,7
4,1 4,0 3,9 3,6 3,4 3,2
   
3,8 3,7 3,6 3,3 3,1 2,9
3,6 3,5 3,4 3,1 2,9 2,7
3,5 3,3 3,2 2,9 2,7 2,5
3,4 3,2 3,1 2,8 2,6 2,4
   
3,3 3,1 3,0 2,7 2,5 2,3
3,2 3,0 2,9 2,6 2,4 2,2
3,1 3,0 2,9 2,5 2,3 2,1
3,1 2,9 2,8 2,5 2,3 2,1
   
3,0 2,9 2,7 2,4 2,2 2,0
3,0 2,8 2,7 2,4 2,2 2,0
2,9 2,8 2,7 2,3 2,1 1,9
2,9 2,7 2,6 2,3 2,1 1,9
   
2,9 2,7 2,6 2,3 2,1 1,8
2,8 2,7 2,6 2,2 2,0 1,8
2,8 2,6 2,5 2,2 2,0 1,7
2,7 2,6 2,5 2,2 2,0 1,7
   
2,7 2,6 2,4 2,1 1,9 1,7
2,7 2,5 2,4 2,1 1,9 1,6
2,6 2,5 2,3 2,0 1,8 1,5
2,5 2,4 2,3 1,9 1,7 1,4
   
2,5 2,3 2,2 1,8 1,6 1,3
2,4 2,2 2,1 1,8 1,5 1,0

 

N1 – кількість членів І сукупності.

N2 – кількість членів ІІ сукупності.

 

Якщо Femp > Fkrit, то для більш точної перевірки і встановлення достовірності різниці класів використовується t-критерій, що обчислюється за формулою:

 
 


{Формула 2.8}

 

 

 
 


де – середнє, арифметичне першої сукупності;

 

– середнє арифметичне другої сукупності;

N1 – об’єм першої вибірки (кількість членів першої сукупності);

N2 – об’єм другої вибірки (кількість членів другої сукупності);

σ12 – дисперсія першої сукупності;

σ22 – дисперсія другої сукупності.

 

Після знаходження temp його порівнюють з tkrit, взятим з таблиці 2.10.

 

Таблиця 2.10

Таблиця t – критерію

N1 + N2 – 2 Достовірність
95% 99%
12,71 63,66
4,30 9,93
3,19 5,84
2,78 4,60
2,57 4,03
2,30 3,36
2,23 3,17
2,18 3,06
2,15 2,98
2,12 2,92
2,10 2,88
2,09 2,85
2,07 2,82
2,06 2,80
2,05 2,78
2,05 2,76
2,04 2,75
2,02 2,70
2,00 2,66
1,98 2,62
1,96 2,58

 

N1 – кількість членів І сукупності.

N2 – кількість членів ІІ сукупності.

 

Якщо temp > tkrit, то сукупності різняться за досліджуваною ознакою, вони не однакові (з 95% ймовірністю), якщо temp ≤ tkrit, то відмінності цих вибірок не достовірні, тобто досліджувані групи подібні за певною ознакою і можуть бути використані для подальшого експерименту у ролі контрольних та експериментальних груп.

 

Непараметричний метод порівняння результатів дослідження – методχ2

 

Використовується для обчислення значень, отриманих в результаті вимірювання порядковими та інтервальними шкалами, якщо необхідно встановити чи існує істотна відмінність між рядами показників двох сукупностей. Ґрунтується метод χ2 на порівнянні частот, що характеризують розподіл значень. Метод χ2 або критерій К.Пірсона інакше називають критерієм злагоди.

Для початку слід розбити ряд упорядкованих значень на інтервали. Наприклад, ряд значень семестрових оцінок із біології учнів 6-го класу (табл.2.11) перегрупуємо в інтервали (табл.2.12). При чому, для обчислення χ2-критерію слід перегрупувати інтервали так, щоб сума частот в них була не менше, ніж 4-5 (тобто слід додати інтервали з малими частотами). Нові перегруповані дані заносимо до робочої таблиці обчислення χ2-критерію (табл. 2.12). χ2 обчислюють за формулою:

 

 
 


{Формула 2.9}

 

 

де f/E – відносна частота інтервалу одного ряду (наприклад, експериментального класу);

f/K – відносна частота інтервалу другого ряду (контрольного класу).

 

Якщо об’єми досліджуваних вибірок однакові (однакова кількість учнів у контрольній та експериментальній групі), то можна не вираховувати відносні частоти. В іншому випадку слід використовувати відносні частоти (у %). Наприклад, в кінці першого семестру 6-А і 6-Б класів з біології розподілились так (див. табл. 2.12).

Таблиця 2.11

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.