Перша класифікація українських загадок належить І. Я. Франку, яку він здійснив у праці «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних». В основу своєї класифікації він поклав давні світоглядні уявлення слов’ян, їхні релігійні вірування, тому поділив загадки на анімістичні, в яких явища природи, неживі предмети виступають істотами (це загадки про небо, землю, сонце, місяць, зорю); зооморфічні, в яких сили природи зображені у вигляді звірів; антропоморфічні, в яких явища природи ідентифікуються з людьми. Усі інші загадки І. Франко називав «штучними». Оскільки, вони можуть викликати інтерес як мовні фразами, проте не є цікавими з точки зору народного світогляду.
I.Я.Франко у своїй праці «Останки первісного світогляду в руських і польських загадках народних» наголошував, що саме явища природи уявлялися нашим предкам у вигляді людей:
Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник.)
Засіб уособлення й понині є найважливішим прийомом у поетичній творчості:
«Я не їм вівса, ні сіна,дайте випити бензину, усіх коней обжену, кого хоч наздожену». (Автомобіль.)
Беручи за основу народні загадки, український байкар Л.I.Глібов складав віршовані загадки:
Мати доні молодій Огородик наділила,
Розкошує доня мила, Каже неньці: тісно їй.
В земляній сиджу коморі, А коса моя надворі. (Морква.)
Оскільки люди вірили в магічну силу слова, то й загадкам при-писували чарівну силу. За давніх часів до загадування і розгадування загадок ставилися серйозно. Молода людина, яка оволоділа майстерністю розгадування загадки, завжди вважалася розумово дозрілою. Згадаймо хоча б античний міф про страшного Сфінкса, загадку якого про людину відгадав мудрий юнак Едіп.
Відзначимо, що народні загадки допомагають як в умовах дитячого садочка, так і в домашньому вихованні, легко і природно формувати у дітей з раннього віку культуру пізнання (розширення орієнтування дитини в природних явищах, оволодіння уявленнями про живе й неживе, простір і час, причини й наслідки) та вольову культуру (постановка цілі, добір засобів і визначення черги й послідовності їх використання (планування), прогнозування можливих ефективних дій, подолання всіляких труднощів, контролювання виконуваних дій, оцінювання результатів). Ці дії починають формуватися в початкових формах у дошкільному віці й визначають довільну поведінку, характерну для високого рівня вже зрілої особистості.
Праця Франка «Тополя»
З введенням християнства, стверджує І.Франко у статті «Тополя» Т. Шевченка», гармонія у взаємозв'язках між людиною і світом почала руйнуватися, адже воно давнім поетичним віруванням надало темного, зловісного відтінку. Учений також підкреслював, «що під впливом християнства, а головно під впливом аскетичних і песимістичних сект маніхейських, давня віра в солідарність і симпатію між мертвими і живими перемінилася в віру упирів, котрі по смерті шкодять людям і всилуються погубити їх тіло і душу» (28, 79-80). З часом вірування в злих духів перейшли у звичаї та обряди, перейняли повсякденну свідомість людей, хоча первісні уявлення про людину і світ існували в цій свідомості паралельно з новими, давали знати про себе на кожному кроці. У боротьбі цих світоглядів, насамперед культу природи, роду, Добра, Світла і Зла, темних сил з'являються і нові етичні мотиви, на ґрунті яких згодом формуються яскраві характери, які виявляються у конкретних світоглядних переконаннях, діях і вчинках людей, їх взаєминах.
Національною особливістю цих світоглядних переконань, дій, вчинків та взаємин, національного характеру українців І.Франко вважає перевагу усе-таки додатніх начал, які й криються в первісних уявленнях наших предків про людину і світ. Аналізуючи, наприклад, болгарські та сербські пісні про Марка Кралевича та Груйо Новаченка, він наголошує на моральному отупінні та здичавінні героїв у поводженні з жінкою та легковажній поведінці самої жінки, розбещеної паразитичним, розгульним життям цариці, якою вона виведена в тих піснях. Вияви ж жорстокості чоловіка в українській народній пісні він пояснює як такі, що стали наслідком жорстоких соціальних обставин, яких не зможуть знести на собі герої і шукають будь-якого виходу з них.