1. Північно-Європейська або Феннноскандинавська грунтова область. Знаходиться в межах Балтійського кристалічного щита.До лісових боліт на пд. приурочені кислі торфянисто-перегнійно-глейові, а по окраїнах боліт - торфянисто-підзолисто-глейові грунти. Поширені ілювіально-залізисті і ілювіально-гумусові підзоли, що змінюються на більш підвищених елементах рельєфу на перегнійно-торф'янисті альфегумусові грунти.
2. Європейсько-Західно-Сибірська грунтова область
Ця область охоплює північно-східну частину Східно-Європейскої рівнини і більшу частину Західно-Сибірської низовини. Поширені глеєві-підзолисті, або поверхнево-глеєво-елювіальні грунти, торфянисто-підзолисті поверхнево-глейові.
3.Північно-Сибірська грунтова область
Область лежить за Полярним колом, включає і гірські і рівнинні території. У грунтовому покриві всіх підвищених елементів рельєфу переважають мерзлотно-тайгові карбонатні грунти, на більш низьких рівнях, на річкових терасах- глеєво-мерзлотні і глеєві-мерзлотні торф'яно-болотні грунти
4.Центрально-Сибірська грунтова область
Область займає Середньо-Сибірське плато,Центрально-Тунгуську западину і Приангарове плато.
Тут поширені торф'яно-глейові мерзлотні грунти. Найбільша кількість-боліт приурочена до Центрально-Тунгуської западини..
5.Східно-Сибірська грунтова область
Область займає гори і нагір'я північного і східного Забайкалля: Північно-Байкальське, Патомського і Вітімське плоскогіря, Становий хребет, Джугджур, Алданське і Учур-Майське плоскогір'я.
6.Камчатсько-Алеутсько-Аляскінська грутова область
7.Північно-Атлантична грунт.обл.
Бореальні тайгові області, характеристика, загальні закономірності географії, особливості ґрунтотворення.
Тайгово-лісові області займають площу 1536,2 млн га.
1. Пн.-Американська бореальна тайгово-лісова область підзолистих і дерново-підзолистих грунтів.В межах Пн. Америки ця область простягнулась у широтному напрямку від берегів Тихого до Атлантичного океану. Грунти-ільвіально-гумусово-залізсті, розташовані в межах Канадського крист. щита, дерново-підзолисті і сірі лісові в пн-сх Канади. Вона поділяється на 3 підобласті:
ü Зх-Канадська гірська під область гірсько-підзолистих грунтів під хвойними лісами і гірсько-тундрових лісів
ü Центральноканадська плоскогірно-рівнинна під область сірих лісових грунтів під широколистяно-хвойними лісами, солодей і лучно-болотних грунтів з достатнім зволоженням .( передгірні рівнини Скелястих гір)
ü Сх-Канадська рівнинно-плоскогірна підобласть ільвіально-гумусово-залізстих підзолів темнохвойної тайги і дерново-підзолистих грунтів пд. тайги з великими просторами верхових боліт , з великим постійним зволоженням, прохолодним літом і коротким без морозним періодом (на сх. від Центральноканадської під області)
2. Ісландсько-Норвежська кореальна лучно-лісова область дернових грубогумусових торф’янистих субарктичних грунтів травянистих лісів і чагарників і помірними середньомісячними температурами.
3. Європейсько-Сибірська кореальна тайгово-лісова область бурих кислих, дерново-палево-підзолистих і підзолистих ілювіально-гумусових грунтів.(від Шотліндії через Скандинавію, Сх.Європу і Зх.Сибір). Пдобласті:
ü Скандинавсько-Фінляндська плоскогірно-рівнинна ілювіально-гумусових підзолів легкого механічного складу, які сформувались під східно- і середньотайговими ялиновими і сосновими лісами, змягкою сніжною зимою і вологим прохолодним літом
ü Східноморсько-балтійська низькогірно-рівнинна під область дерново-палево-підзолистих грунтів пд. тайги і бурих лісових грунтів широколистяно-хвойних лісів з теплим літом і м’якою зимою.
4. Берингово-Охотська бореальна область дерново-торфянистих і підзолистих ілюваільно-гумусових грунтів.
5. Вогняноземельна кореальна лучно-лісова область дерново-торфянистих, підзолисто-глеєвих грунтів і низинних торф’яників.