Особливості формування жовтоземів і червоноземів, географія їхнього поширення

Грунти вологих вічнозелених субтропічних, тропічних і екваторіальних лісів належать до сімейства фералітних грунтів.Переважаючим процесом грунтотворення є фералітизація.(це процес вивітрювання масивних порід або наносів,який супроводжується розпадом первинних мінералів, за винятком кварцу,і утвореня вторинних глинистих мінералів групи каолініту або галузиту з низьким відношенням SiO2 Al2O3 =2 При гематит , які мають вохристо-іржаве та червоне забарвлення, що й надає кольору верхнім горизонтам цих грунтів.кристалізації гідрооксидів заліза утворюються гетит і Червоноземи поширені в субтропіках,а найбільші масиви цих грунтів прурочені до східних ,більше зволожених,частин континентів. У Євразії вони поширені в Пд-Сх Китаї, на Японських островах,у Пн.Америці п-ів Флорида,пн. І зх.. штати Джорджія,Алабама,Міссісіпі. У з Пд. півкулі в субтропічному поясі пд.-сх Австралії, Пд.Америка – Уругвай.В західних частинах континентів де панує перемінно-вологий середземноморський клімат, червоноземи трапляються в особливих орографічних умовах,де створюються місцеві особливості клімату порівняно високим зволоженням.Закавказзя-Аджарія,крайній пд. Схід Азербайджану.Найпоширенішими ґрунтотворними породами є продукти вивітрювання андезитів, базальтів, туфів, а також осадові породи –глинисті та піщано-глинисті сланці.На нижчих територіях породами слугують алювіальні,делювіально-пролювіальніглинисто-піщані та галечниково валунні відклади.Червоноземи утворюються під пологом субтропічних вічнозелених лісів,з домішкою листопадних порід, з потуж підстилкою.Ці грунти формуються під апливом дуже інтенсивного біологічного коло обігу волого-тропічного і волого-субтропічного вічнозеленого лісу,біомаса якого більше 500 т,га.Мінеральні елементи ,що вивільняються при розкладенні відмерлої маси ,переохоплюються організмами і включаються в нові цикли синтезу та розкладання, створюючи цим біогеохімічний барєр на шляху винесення їх з ландшафту.З посиленням процесу кислотного вилуговування в умовах періодичного поверхневого перезволоження утворюються червоноземи з різко диференційованим профілем-лесивовані,глеєелювіальні та опідзолені.Вони приурочені до вирівняних поверхонь ,часто займають плоскі тераси в нижній частині делювіальних шельфів. Жовтоземи як і червоноземи утворюються в умовах субтропічного вологого і теплого клімату. Жовтоземаи мають значно виразніші ознаки опідзолення,отож їх профіль чітко диференційований на генетичні горизонти.Жовтоземи поділяють на підтипи :підзолисто-жовтоземні,жовтоземно-оглеєні, підзолисто-жовтоземно-глейові.Великими масивами вони трапляються в Ленкоранській низовині, У Сх та Пд.Сх Азії, на Флориді.

104. Вулканічні ґрунти (андосолі)

Вулканічні грунти (Andosoils) або андосолі ( з япон. Ando-темний), сформувалися на світлих продуктах вивержених вулканів. На земній поверхні виокремлюють декілька вулканічних зон і підзон: Тихоокеанську, Середземноморську, Індонезійську, Атлантичну ,Індоокеанськ. ВУкраїні вулканічними є пагорби Закарпаття (Вулканічні Карпати) та масив Кара-Даг у Кримських горах. Вул.гр.формуються на вулканічних лавах, туфах, попелах та інших пірокластичних породах,які надходять у твердому рідкому та газоподібному станах. Вулканізм суттєво впливає на грунтотворення,що спричиняє полігенетичність вулканічних грунтів.У їхньому профілі наявні реліктові ознаки, поховані горизонти, інколи поховані профілі.Найбільше змінені процесами грунтотворення і вивітрювання горизонти розташовані внизу,а наймолодші ,найменш вивітрілі,які постійно омолоджуються при випаданні попелу у верхній частині.Залежно від віку профіль вулканічних грунтів має будову H-Pабо H-Hpm-P,а потужність часто перевищує 1 м. Гумусовий гор має сіре темно –сіре інколи чорне забарвлення. Метаморфічний горизонт яскраво-червонуватого, жовтого або оранжевого забарвлення. Проявляються ознаки опідзолювання, оглеєння. Вул.гр. слабо оструктурені, структурні окремості нестійкі, добре виражена мікроструктура. Грунтова маса пухка, розсипчаста, щільність дуже мала (0,6-0,8 г.см3),висока водопроникненість.У гумідних областях вулканічні грунти мають слабо кислу реакцію(ph 5,5-6,5), ємність вбирання від 15-50 моль на 100 г грунту, насиченість основами 30-60%, в їхньому складі переважає кальцій і магній .Вміст гумусу 15-20 % зменшується до 10%, перев. Гумінові та фульвокислоти, зв’язані з рухомими півтора оксидами. Склоподібні андосолі мають грубий гран склад з переважанням не вивітрілих уламків вулканічних порід, світлі андосолі мають слаборозвинений профіль з низьким вмістом гумусу,гор Hpm з метаморфізованим оглинюванням, низьким насич осн(<50% ); гумусні андосолі мають ознаки інтенсивного гумусоутворенняза такої самої насич.основами.молеві андосолі мають добре роз гумусовий прфіль ( понад 1м), темно сірого кольору , зернистої чи грудкуватої структури з нас.основами.>50%.У тропічних саванах їх викор як.пасовища, в субтропіках зайняті лісами.Для підвищення родючості вапнують і вносять мінеральні добрива.

Поиск по сайту: