Період поширення і розвитку докучаєвських знань

Схарактеризувати мету і завдання спецкурсу Ґрунти світу. Об’єкт і предмет спецкурсу.

Мета: в першу чергу пізнавальна, адже предмет дає можливість отримати уявлення про усі типи, класи, види, підвиди ґрунтів на планеті. Учбовою мета є тому, що дозволяє прослідкувати закономірності між кліматичними, геологічними, орографічними особливостями певних природних зон та набором типів ґрунтів даної території, що є важливим для кожного ґрунтознавця, з метою отримання загально ґрунтознавчих знань, можливості їх використання у власній науковій діяльності.

Завдання: завданням курсу є набуття студентами універсальних знань, вивчення поширення певних типів ґрунту, в залежності від їхнього географічного положення, вивчення характеристик, основних показників ґрунтів різних природних зон, закономірності їх поширення, їх придатність до використання, і його способи, сучасний їх стан, потреби в антропогенному втручанні, природний потенціал.

Об’єктом спецкурсу є, власне, ґрунти Світу.

Предмет – ґрунтовий покрив планети Земля, закономірності поширення, вивчення географії, у відповідності із широтною зональністю, висотною поясністю, іншим природно-географічним чинникам притаманним певному регіонові світу.

Місце Ґрунтів світу в системі ґрунтознавчих і географічних наук.

«Ґрунти світу» є спеціальним курсом, що визначає для нього міждисциплінарне місце в системі наук. Адже, при описі певного ґрунту, використовуються знання, засвоєні з багатьма іншими науками (фізична географія, ґрунтознавство хімія та фізика ґрунтів, морфологія ґрунтів, геоморфологія, геологія, кліматологія… ), враховуються всі можливі аспекти формування даного ґрунту в конкретних умовах. Це важлива позиція для науки, яка дає можливість бути предметом загального розвитку, джерелом досвіду та прикладу, цікавої корисної інформації.

Етапи вивчення ґрунтів світу.

Є такі періоди: І-й Додокучаєвський період, який не має чіткого початку, лишень, чітку межу свого перелому 1880-го року, у зв’язку із появою вчень Докучаєва. Це період фундаментальних, дещо, приблизних концепцій. ІІ-й Докучаєвський період з 1880 до 1920-х років, який став періодом створення перших чітких концепцій, законів, перших загальних ґрунтових карт. ІІІ-й Період поширення і розвитку Докучаєвських ідей (1920-1945рр.) це період певного удосконалення існуючих вчень, створення перших шкіл, дослідження різними вченими. IV-й Період інтенсивної регіональної інвентаризації ґрунтових ресурсів (1945-1960рр.) інтенсивного розвитку різного плану досліджень, накопичення і зведення великої кількості матеріалів. V-й Період узагальнення робіт по ґрунтових континентах і світу в цілому (1960-1975рр.) створення наповненіших карт континентів за опрацьованими даними, виробіток теоретичних принципів. VI-й Період поглиблення знань (триває з 1975 року) . «Ґрунти світу» набули найінтенсивнішого розвитку та найцінніших результатів у ІІ половині ХХ століття, у повоєнний період.

Додокучаєвський період вивчення ґрунтів світу.

До 1880 року. Період регіональних досліджень, картографічних робіт на основі агрогеологічних концепцій при відсутності загальних теоретичних уявлень про ґрунтовий покрив світу і закономірності поширення. цей період не можна не виділяти, адже він був поштовхом для виникнення наступних, виправлення помилок, їх аналізу та пошуку правильних відповідей.

Докучаєвський період вивчення ґрунтів світу.

З 1880 до 1920 років охоплює доволі великий проміжок часу, протягом якого створювались перші концепції про ґрунтовий покрив світу на основі докучаєвського закону зональності ґрунтів і вчень про фактори ґрунтоутворення, створення перших ґрунтових карт земної кулі. В часі цього періоду, звісно, не обійшлось без хибних тверджень, проте створилась вже певна база напрацювань, фундамент для подальшого розвитку вчення про ґрунти світу.

Період поширення і розвитку докучаєвських знань.

З 1920 до 1945 року період поширення докучаєвських концепцій, вчення про ґрунт, створення ґрунтознавчих шкіл в різних країнах. Також, це період розвитку ґрунтово-картографічних і ґрунтово-генетичних досліджень в метрополіях і колоніях, створення карт ґрунтів країн і окремих континентів. Загальна реґіоналізація матеріалів на карті ґрунтів світу, на основі концепцій зональності і вчення про фактори ґрунтоутворення. Цей період можна назвати вже, власне, науковим, адже тут спостерігаються дуже вагомі науково підкріпленні напрацювання дослідження. цей період дав багато вагомих результатів для майбутніх досліджень.

Поиск по сайту: