Помощничек
Главная | Обратная связь

...

Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Якщо пацієнт приймає бронхолітики - необхідно відмовитися від їх не пізніше ніж за 12 годин до початку дослідження



Рекомендуєте пацієнту перед дослідженням протягом 30-ти хвилин відпочити в положенні сидячи

Дослідження проводиться в положенні пацієнта сидячи перед спірографом.

Одежа повинна бути вільною, щоб не стискувала рухи грудної клітини

При форсованому диханні.

Висота ротової трубки або висота сидіння регулюється таким чином, щоб пацієнт не намагався нахиляти голову або надмірно витягувати шию.

7.Пацієнту пропонуєте закрити обидва носові ходи спеціальним затискачем і контролюєте за тим, щоб губи пацієнта щільно обхопили спеціальний загубник.

8. Дослідження починається з запису спокійного дихання пацієнта протягом 3-5 хв.

Потім роблять перерив на 1-2 хв., на цей час прилад вимикають.

10. Після перерви послідовно записують параметри, які пов`язані з

Форсованим диханням, проводячи короткі перерви (на 1 хв.) після кожного вимірювання.

11.Спитайте пацієнта про його самопочуття.

12. Продезінфікуйте використане обладнання.

13. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній

документації.

Примітка: 1. Якщо у пацієнта зубні протези, то перед дослідженням їх не рекомендуєте знімати, оскільки вони представляють собою опору для губ, щік і тим самим перешкоджають втрати повітря. 2. Якщо пацієнт не зможе швидко виконувати дихальні маневри, то перерив між ними повинен бути збільшеним.

Проведення пневмотахометрії:

1.Дослідження проводять у першій половині дня, незалежно від їди.

2. Тим пацієнтам, які приймають бронхолітичні препарати, призначають дослідження до і після приймання цих лікарських засобів.

3.Пацієнту пропонуєте закрити обидва носові ходи спеціальним затискачем, взяти індивідуальну простерилізовану насадку-мундштук до рота і щільно обхопити її губами.

4. Посадіть пацієнта, запропонуйте дихати через трубку по відкритому контуру, практично не зазнаючи опору диханню.

5. Пацієнту поясніть, що видихнути у прилад потрібно так, ніби гасиш свічки на святковому торті.

6. Після деякого періоду спокійного дихання пацієнт робить максимальний вдих.

7. Відразу після цього він робить форсований видих.

8. Спитайте пацієнта про його самопочуття.

9. Продезінфікуйте використане обладнання.

10. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній

документації.

 

АЛГОРИТМ №64

«ПУНКЦІЯ ПЛЕВРАЛЬНОЇ ПОРОЖНИНИ»

Мета: діагностична, лікувальна.

Показання: плевральний випіт невизначеної етіології, травматичний

гемоторакс, пневмоторакс.

Протипоказання: визначає лікар.

Місце проведення:лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: стерильні:лотки, голку для пункції плеври

довжиною 10 см і діаметром 1 мм з гумовою трубкою, стерильні шприци ємкістю 2, 20 мл з голками, шприц Жане, тампони та серветки, пелюшки, асептичну пов'язку, гумові рукавички, маску; бікси зі стерильним матеріалом та інструментарієм, корнцанги, спирт етиловий 70°, йод, йодонат, 0,5 % розчину новокаїну, липкий пластир, електровідсмоктувач, стерильні і нестерильні пробірки з корками, штатив, сфігмоманометр, фонендоскоп,

аптечку «Антиснід», протишоковий набір, 0,1% розчин атропіну сульфату, 10% кофеїну бензоату натрію, кордіаміну в ампулах, ємкості з дезрозчинами, направлення в лабораторію, контейнер, затискувач,

Алгоритм виконання:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення.

2. Виміряйте АТ та пульс.

3. Посадіть пацієнта на стілець обличчям до спинки, поклавши його руки на

спинку і опустивши на них голову пацієнта.

4. Вимийте руки, обробіть спиртом, одягніть маску, гумові рукавички.

5. Допоможіть лікарю обробити місце пункції розчином йодонату, 70°

розчином етилового спирту.

6. Обкладіть зону пункції стерильною пелюшкою з отвором всередині.

7. Допоможіть лікарю вдягнути гумові стерильні рукавички.

8. Подавайте лікарю необхідний інструментарій: шприц з 0,5% розчином

новокаїну для проведення інфільтраційної анестезії; голку для пункції, під’єднану до гумової трубки, перетиснуту затискачем; шприц, пробірки для забору матеріалу для дослідження, систему для евакуації рідини із плевральної порожнини (електровідсмоктувач або шприц Жане).

9. Після завершення пункції змастіть місце проколу йодонатом та спиртом.

10. Накладіть асептичну пов’язку.

11. Спитайте пацієнта про його самопочуття, транспортуйте його в палату.

12. Продезінфікуйте використане обладнання.

13. Оформіть направлення, відправте рідину до лабораторії в контейнері.

14. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній

документації.

Примітка: 1. Плевральну пункцію на всіх етапах проводять із суворим

дотриманням правил асептики.2. Медична сестра вимірює АТ, підраховує пульс, слідкує за станом пацієнта під час пункції. 3. При необхідності надає невідкладну допомогу, виконуючи призначення лікаря. 4. Забезпечте

дотримання пацієнтом ліжкового режиму та динамічне спостереження за ним після пункції.

 

АЛГОРИТМ №65

«ПУНКЦІЯ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ (ЛАПАРОЦЕНТЕЗ)»

Мета: діагностична, лікувальна.

Показання: призначення лікаря.

Протипоказання: спайки у черевній порожнині, гострих запальних та гнійних процесах у черевній порожнині, великі пухлини, які майже повністю займають черевну порожнину.

Місце проведення: лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: перев'язувальний стерильний матеріал, стерильний троакар зі стилетом, дренажну гумову трубку завдовжки до 1 м, стерильний

шприц ємкістю5-10 мл з голкою, 0,5% розчину новокаїну, стерильний пінцет, ножиці, затискувач, металевий зонд, стерильний скальпель, голку, шовк, голкоутримувач, стерильну пробірку, клеол або лейкопластир, стерильні гумові рукавички, 70% розчину етилового спирту, йодонату, 0,5% розчину хлоргексидину біглюконату, клейонку або клейончастий фартух, ємкість для збирання асцитичної рідини, простирадло, крісло, аптечку «Антиснід», протишоковий набір.

Алгоритм виконання:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до виконання маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення.

2. За 2-3 год. до пункції пацієнту зробіть очисну клізму.

3. Безпосередньо перед пункцією пацієнт повинен спорожнити­ сечовий

міхур.

4. За призначенням лікаря за 15-20 хвилин до здійснення пункції пацієнту

підшкірно введіть 1 мл 2% розчину промедолу та 0,5 мл 0,1% розчину
атропіну сульфату.

5. Посадіть пацієнта в крісло або на стілець так, щоб він опирався­
на спинку стільця чи крісла.

6. На коліна покладіть клейонку, а між ніг поставте таз або відро для
асцитичної рідини.

7. Пацієнта, який перебуває у тяжкому стані, покладіть на правий бік
з відома лікаря.

8. Пункцію слід здійснювати в перев'язувальнійабо в маніпуляційному кабінеті з дотриманням усіх правил асептики.

9. За­безпечте все необхідне для проведення лапароцентезу і в разі по­треби асистуйте лікареві.

10. Спитайте пацієнта після проведення лапароцентезу про його

самопочуття, транспортуйте його в палату. На живіт покладіть міхур з

льодом.

11. Продезінфікуйте використане обладнання.

12. Зробіть запис про виконання процедури у відповідній медичній

документації.

13. Відправте асцитичну рідину до лабораторії.

 

АЛГОРИТМ №66

«ВИКОНАННЯ ПРОБИ МАНТУ»

Мета: діагностична.

Показання: рання діагностика туберкульозу, визначення інфікованості або чутливості організму до туберкуліну.

Протипоказання: захворювання шкіри, гострі і хронічні інфекційні захворювання, алергічні стани, ревматизм в активній фазі, епілепсія.

Підготувати необхідне: очищений туберкулін у стандартному розведенні, туберкуліновий шприц, 70% спирт, стерильні ватні кульки, прозору пластмасову лінійку, гумові рукавички, маску, серветки, склянку з темним ковпачком для зберігання відкритої ампули, дезінфекційний розчин.

Алгоритм виконання:

1. Вимий руки, просуши індивідуальним рушником, одягни стерильні гумові рукавички.

2. Ампулу з препаратом ретельно витріть марлею, змоченою 70° етиловим спиртом, далі шийку ампули підпиляйте і відламайте.

3. Наберіть у стерильний шприц 0,2 мл туберкуліну. Не торкаючись ватної

стерильної кульки кінцем голки, видаліть із шприца пухирці повітря і надлишок розчину, залишивши в шприці точно 0,1 мл туберкуліну.

4. Обробіть середню третину передпліччя спиртом (у парний рік - праве, у непарний рік - ліве), фіксуючи шкіру натягом, уведіть кінець голки до епідермісу так, щоб зріз голки сховався під його тонким шаром. Уведіть внутрішньошкірно 0,1 мл розчину туберкуліну.

Увага! Протягом 3 днів місце ін’єкції не можна мочити.

5. При правильно виконаній внутрішньошкірній пробі на місці уведення туберкуліну утвориться папула з поверхнею у вигляді «лимонної шкірки» розміром 6-7 мм.

6. Спитайте пацієнта про його самопочуття.

7. Продезінфікуйте використане обладнання.

8. Через 72 год. після постановки проби виміряйте поперечний до осі руки діаметр інфільтрату за допомогою прозорої лінійки.

9. Дані про проведення проби занесіть в картки ф-063, ф-112 і «Журнал реєстрації проби Манту»

Примітка:1. Реакція оцінюється за кількісними і якісними показниками.

2. Кількісна оцінка характеризується величиною інфільтрату в міліметрах, якісна - кольором інфільтрату, наявністю везикул, лімфангіту, некрозу, дочірніх висипів. 3. Під час кількісної оцінки проби виділяють реакції:

v негативну - на місці уведення туберкуліну немає інших проявів, окрім реакції уколу;

v сумнівну - гіперемія будь-якого розміру або інфільтрат розміром 2-4 мм;

v позитивну - інфільтрат діаметром 5 мм і більше.

v гіперергічною реакцією вважають: у дітей і підлітків розміри інфільтрату 17 мм і більше; у дорослих - 21 мм і більше, а також будь-які розміри інфільтрату, але з наявністю везикулонекротичних реакцій, лімфангіту, дочірніх висипів.

4. Під час оцінки туберкулінових реакцій варто враховувати чинники, що впливають на їх інтенсивність. 5. Зниження чутливості до туберкуліну відзначається під час кору, коклюшу, скарлатини, малярії, раку, лімфогранулематозу, саркоїдозу, мікседеми.

6. Підвищення - під час бронхіальної астми, ревматизму, базедової хвороби, грипу, при загостренні хронічних захворювань.

 

АЛГОРИТМ №67

«ЗАСТОСУВАННЯ УЛЬТРАФІОЛЕТОВОГО ОПРОМІНЕННЯ»

Мета: лікувальна.

Показання: бронхіт, пневмонія, плеврит, гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба, гастрит, екзема, трофічні виразки, невралгія

Протипоказання: злоякісні пухлини, схильність до кровотеч, захворювання крові, гіпертиреоз, активний туберкульоз легень, гіпертонічна хвороба ІІІ стадії.

Місце проведення:лікувальний заклад.

Підготувати необхідне: ртутно-кварцову лампу, біодозиметр, пелюшку,

сантиметрову стрічку, облаштовану кушетку, захисні окуляри.

Алгоритм виконання:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення.

2. Увімкніть ртутно-кварцову лампу в електромережу. Нормальний режим роботи лампи встановлюється через 5- 10 хв. після ввімкнення.

3. Захистіть очі пацієнта та свої захисними окулярами.

4. Визначтебіодозу ультрафіолетового опромінення, тобто мі­німальну
інтенсивність опромінення, здатного призвести до утворення еритеми, за допомогою біодозиметра БД-2 (металева пластинка з шістьма прямокутними отворами0. Отвори закрийте пересувною заслінкою.

5. Накладіть біодозиметр па ділянку, яку будете опромінюва­ти, або на
нижню частину живота, якщо будете проводити загаль­не опромінення
і зафіксуйте на тілі пацієнта. Інші частини тіла закрийте простирадлом.

6. Установіть ртутно-кварцову лампу перпендикулярно до по­верхні місця
опромінення на відстані 50 см.

7. Відкрийте перший отвір біодозиметра і опромінюйте шкіру над ним
30 сек. Потім кожні 30 сек. відкривайте наступні отвори, про­довжуючи опромінювати ділянки під відкритими раніше отвора­ми, поки не будуть опромінені всі 6 отворів.

8. Через 24 год.визначте час, який потрібен для утворення мі­німально вираженої еритеми.

9. Місцеве опромінення проводьте з відстані 50 см і застосо­вуйте еритемну дозу ультрафіолетових променів.

10. Повторно одне й те саме поле опромінюйте в міру змен­шення еритеми, через 2-3 дні,але не більше ніж 5 разів.

11. Спитайте у пацієнта про його самопочуття.

12. Продезінфікуйте обладнання.

13. Зробіть відмітку про виконання процедури у відповідній медичній документації.


Примітка:

1. Групові профілактичні загальні опромінення проводять у спе­ціальних приміщеннях - фотаріях. Орієнтуються за середніми біодозами, які отримали 10 осіб під час користування певною лампою. 2. При індивідуальному загальному опроміненні послідов­но діють на передню та

задню поверхні оголеного тіла постійно зростаючими дозами. Починають курс опромінення з 1/4-1/2 ін­дивідуально визначеноїбіодози. Через кожні 2-3 процедури дозу вдвічі збільшують і доводять у кінці курсу до 2-3 біодоз. Проце­дуру загального опромінення проводять через день. 5. Під час ліку­вання не виникає гіперемія шкіри, оскільки інтенсивність опро­мінення підвищується поступово.

Запам'ятайте! 1. Недостатній захист очей може призвести до роз­витку гострого кон'юнктивіту внаслідок опіку ультрафіолетовим промінням кон'юнктиви та рогівки очей (світлобоязнь, сльозоте­ча, біль, почервоніння

кон'юнктиви). При цьому треба викорис­товувати холодні примочки та очні краплі (2 % розчин дикаїном). 2.У випад­ках грубих порушень техніки безпеки у пацієнтів можуть виникати опіки шкіри, які лікуються так само, як термічні опіки.

 

АЛГОРИТМ №68

«ВИКОНАННЯ ЙОДНОЇ СІТКИ»

Мета: лікувальна.

Показання:бронхіт, бронхіальна астма (при впевненості, що йод не викликає алергії), запалення легенів, болі в суглобах.

Протипоказання:при температурі тіла вище 38°С, алергічна реакція на йод.

Місце проведення:лікувальний заклад, домашні умови.

Підготувати необхідне:5% розчин йоду, ватку, гігієнічні палички.

Алгоритм виконання:

1. Психологічно підготуйте пацієнта до маніпуляції. Отримайте згоду на її проведення.

2. Накрутіть на тонку паличку (сірник) ватку (найпростіше скористатися спеціальними гігієнічними паличками), змочіть її 5% спиртовою настоянкою йоду і накресліть на шкірі вертикальні і горизонтальні пересічні смуги, щоб вийшла така табличка з квадратиками 1см на 1 см.

Пацієнтам на бронхіт, трахеїт, запалення легень:




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.