 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Додаткові методи обстеження
Найпоширеніший метод — рентгенографія, яка дозволяє визначити аномалії розвитку кісток, запальні, пухлинні, дегенеративні процеси, зменшення щільності кісток (остеоїд). Рентгенологічно можна проводити диференціальну діагностику між туберкульозним та ревматоїдним артритом. Допоміжне значення мають такі методи, як ультразвукове обстеження, сканування та магнітно-резонансна томографія. Для уточнення причин артриту обстежують синовіальну рідину і виконують біопсію синовіальної оболонки суглоба. Пухлини кісток також діагностують завдяки біопсії. Для діагностики захворювань кісток проводять лабораторне дослідження. Для визначення сили м'язів необхідна активна участь пацієнта, який на прохання медпрацівника здійснює опір при розгинанні кінцівок. Більш точно м'язову силу визначають за допомогою динамометра. Можна використати такі методи, як електроміографія — метод біоелектричної активності м'язів; хронаксиметрія — метод визначення мінімального проміжку часу від нанесення електроподразнення до скорочення м'яза, а також біохімічні дослідження осіб із природженими захворюваннями м'язової системи. На основі оцінки стану пацієнта формулюють й узгоджують з родичами пацієнта проблеми, для вирішення яких складають план сестринського догляду.
Проблема Біль у кістках та суглобах Причина Захворювання запальної, пухлинної, дистрофічної природи. Мета Ліквідувати больовий синдром. Поліпшити рухомість пацієнта, його самопочуття. Дії медичної сестри · Зібрати анамнез, встановити причину виникнення болю в кістках. · Провести обстеження пацієнта, з'ясувати його самопочуття, ступінь порушення рухової активності. · Організувати для пацієнта консультацію спеціалістів: ревматолога, гематолога, фтизіатра, хірурга, травматолога — залежно від природи захворювання. · Виписати направлення в лабораторію для проведення загального аналізу крові та сечі. · Виконувати призначення лікаря.
Проблема Деформація кісток або суглобів Причина Природжені аномалії скелета. Дисплазїі кісткової та хрящової тканини. Дистрофічні та запальні процеси кісткової тканини. Атеросклеротичні процеси в суглобах. Порушення процесів обміну, особливо фосфорно-кальцієвого, що вказує на рахіт або рахітоподібні захворювання. Ураження центральної нервової системи. Мета Припинити розвиток основного захворювання, яке призвело до деформації кісток. Дії медичної сестри · Зібрати анамнез, встановити причину деформації кісток. · Провести обстеження пацієнта. · Організувати консультацію пацієнта у спеціалістів вузького профілю залежно від природи захворювання. · Якщо пацієнт у важкому стані, вирішити питання про госпіталізацію. · Виконувати призначення лікаря.
Проблема Зміна м'язового тонусу (гіпертонус або гіпотонус) з порушенням рухової активності Причина Ураження центральної нервової системи; непроінфек-ції— енцефаліт, менінгіт; травма черепа. Стійке порушення обміну речовин, у тому числі рахіт. Природжені захворювання м'язової системи, колагеноз. Мета Ліквідувати або припинити розвиток основного захворювання, яке призвело до гіпотонусу чи гіпертонусу м'язів. Відновити рухову активність пацієнта. Дії медичної сестри · Зібрати анамнез, провести обстеження для встановлення причин зміни тонусу м'язів. · У разі потреби організувати консультацію ревматолога, хірурга, невропатолога. · Брати участь у реабілітаційній терапії, проведенні лікувальних ванн, ЛФК, масажу. · Виконувати призначення лікаря. СЕЧОВА СИСТЕМА • Ембріональний розвиток сечової системи. • Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи у новонароджених дітей. • Механізм сечоутворення: а)нирковий кровообіг та клубочкова фільтрація; б)реабсорбція і секреція в проксимальних сегментах; в)реабсорбція в дистальних відділах нефрона; г)механізми регуляції кількості добового діурезу і виведення сечі; ґ) виведення сечі. • Геронтологічні зміни сечової системи. • Проблеми, пов'язані із сечовими органами. • Питання для самоконтролю. До сечової системи належать нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник. Нирки утворюють сечу, інші органи — сечові шляхи. За нормальних умов нирки виконують три основні функції: 1) регулюють склад позаклітинної рідини та кислотно-основний стан організму; 2) забезпечують виведення з організму токсичних речовин та продуктів метаболізму; 3) секретують ренін та місцеві тканинні гормони (кініни, простагландини), які впливають на тонус судин та інтенсивність ниркового кровообігу, еритропоетини та інгібітори еритропоезу, перетворюють вітамін О на активну форму. Нирки закладаються на 3-му тижні ембріонального життя зародка і проходять три стадії розвитку: пронефрос; мезонефрос; метанефрос. Перший етап утворення головної нирки (пронефрос) відбувається наприкінці 3-го тижня ембріогенезу. Пронефрос розташований у головному кінці на дорсальному боці ембріона. Другий етап утворення тулубної нирки (мезонефрос) відбувається на 4-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Утворюються канальці й вивідна протока, яка відкривається в клоаку.
Поиск по сайту: |