Вартісно-орієнтований контролінг

Завданням стратегічного менеджменту є забезпечення зростання вартості підприємства на ринку капіталів, відповідно, максимізація ринкової вартості власного капіталу. У контексті досягнення цього завдання в сучасній теорії і практиці корпоративних фінансів значного поширення набула вартісно-орієнтована концепція управління фінансами, так званий Value-Based-Management (VBM). В українській науково-практичній літературі VBM досить часто позначається як управління вартістю підприємства або управління фінансами на основі управління вартістю. В рамках концепції VBM досліджуються ключові фактори зростання вартості підприємства. Вартісний підхід бере свій початок з концепції максимізації вартості (доходів) власників корпоративних прав підприємства (Shareholder Value Added = SVA). Ідея SVA ґрунтується на положенні про те, що інвестори не зобов’язані вкладати свої кошти в корпоративні права конкретного підприємства, а можуть їх інвестувати в інші прибуткові фінансові активи. Це стосується як нових інвесторів, так і тих, які вже володіють корпоративними правами і можуть продати їх на ринку з метою вкладання коштів в інші об’єкти. Отже, підприємства знаходяться в стані постійної конкуренції як на ринках збуту готової продукції, так і на ринку капіталів.

Концепція була започаткована в США, у 80-х роках і була досить повно викладена у працях професора А. Раппапорта.

Чим більш негативними для керівництва будуть наслідки зменшення вартості підприємства та доходів власників внаслідок неякісного управління, тим меншою буде ймовірність того, що менеджмент буде діяти всупереч інтересам власників.

Раппапорт вперше обґрунтовано доводить, що менеджери компанії мають фокусувати свої зусилля на максим. вартості для інвесторів. На практиці, однак, менеджмент підприємства та його власники досить часто мають різні цілі, які нерідко конфліктують між собою.

Основні чинники, що можуть стимулювати менеджмент до виконання своїх обов’язків в інтересах власників:

1.Володіння менедж. значною часткою участі у статут.капіталі.

2.Прив’язка винагороди менеджменту до доходів власників, які складаються із дивідендів та позитивної курсової різниці за корпоративними правами.

3.Загроза поглинання підприємства іншими суб’єктами, що тягне за собою зміну менеджменту.

4.Гостра конкуренція на ринку робочої сили для менеджменту.

Вплив неокласичної та інституціональної парадигм економіки на цілі та задачі контролінгу.

комплекс функцій, спрямованих на інформаційну підтримку менеджменту підприємства різними авторами позначається як "контролінг (сontrolling)", "управлінський облік (managerial accounting)" або "управлінський контроль (management control)“

Німецька економічна школа (Й. Вебер, Г. Кюппер, Д. Хан, П. Хорват, К. Штайнле та інші) під поняттям "контролінг" здебільшого розуміють систему координації планування та контролю або інформаційної підтримки менеджменту.

Американська школа контролінгу (Р. Ентоні, Р. Хілтон, Р. Каплан, Ч. Хорнгрен, Д.Янг) інформаційне забезпечення менеджменту, планування та контроль є компетенцією управлінського обліку.

1. Реєстраційна концепція (виникла на початку 20-го сторіччя й активно розвивалася до 30-х років).

2. Обліково-аналітична концепція (її виникнення в значній мірі пов’язане з економічною кризою 30-х років).

3. Концепція внутрішньофірмової інтеграції (формувалася у 70-ті роки одночасно з розвитком інтегрованих автоматизованих систем планування виробництва, розвиток бюджетування).

4. Координаційно-навігаційна концепція (почала своє активне становлення наприкінці 80-х на початку 90-х років, KPI).

5. Концепція стратегічної навігації (лише формується і широкого застосування не отримала) - постановка й вирішення задач інформаційно-аналіт. підтримки страт.менеджменту

6. Концепція контролінгу, спрямована на оптимізацію інтересів зацікавлених осіб в рамках концепції Corporate Governance (перебуває в стадії становлення).

Поиск по сайту: