Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Зміни моторики тонкої кишки після ваготомії. Пояснити вплив адреналіну, мотиліну, ацетилхоліну, гастрину на моторику кишки.

Травлення

Описати склад і властивості панкреатичного соку.

Панкреатичний сік виробляється екзогенними панкреоцитами та клітинами протоків підшлункової залози. За добу його декретується 1,5 – 2 л, рН складає 8,0-8,5.

 

Сік підшлункової залози багатий на білки (10%). Це в основному ферменти, що діють на білки, жири і вуглеводи. Протеолітичні ферменти (трипиноген, хемотрипсиноген, прокарбоксиполіпептидаза) утворюються в ацинарних клітинах залози в неактивній ф-мі. Трипсиноген активується ентерокіназою, а активний трипсин активує хемотрипсиноген та прокарбоксиполіпептидазу, перетворюючи їх в активний хемотрипсин та карбоксиполіпептидазу. Дані ферменти гідролізують білки до пептидів та амінокислот.

Лі політичні ферменти (ліпаза, фосфоліпаза) гідролізують жири та фосфоліпіди до жирних к-т та гліцерину.

Амілолітичний фермент α-амілаза гідролізує крохмаль та глікоген до оліго-, ди- та моносахаридів.

Основне значення панкреатичного соку полягає у гідролізі під його дією білків, жирів та вуглеводів. Гідрокарбонати, що входять до складу шлункового соку, нейтралізують кислий хімус, який надходить із шлунка.

 

 

Описати склад і властивості кишкового соку тонкої кишки.

Кишковий сік виробляється епітеліальними клітинами тонкої кишки. За добу його утворюється ≈ 1,8 л, рН 7,5 – 8,0. До складу соку входить надосадова рідина, слиз, лейкоцити, злущені епітеліоцити, а також значна к-ть ферментів (пептидази, сахараза, мальтоза, лактаза, ліпаза), які беруть участь у завершальних стадіях гідролізу білків, жирів та вуглеводів.

За участю кишкового соку відбувається остаточний гідроліз поживних речовин, захист слизової оболонки, підтримання хімусу в рідкому стані, формування лужної реакції кишкового вмісту.

 

 

Описати фізіологічне значення мікрофлори кишки. Описати, до яких наслідків може призвести зловживання антибіотиками і чому?

Мікрофлора відіграє істотну роль у процесах травлення у товстій кишці. До 90% мікрофлори складають без спорові анаероби, 10% - молочнокислі бактерії, кишкова паличка, спороносні анаероби, стрептококи.

Під дією мікроорганізмів відбувається остаточний розклад залишків неперетравлених речовин і компонентів травних секретів, зокрема неперетравлені вуглеводи розпадаються на молочну і оцтову кислоти, алкоголь, СО2 і Н2О, білки піддаються гниттю з утворенням токсичних речовин (індол, скатол, фенол), створюється імунний бар’єр шляхом гальмування патогенних мікроорганізмів, синтезуються деякі вітаміни (групи В, К) та інші біологічно активні речовини.

 

Антибіотики, знищуючи патогенні мікроорганізми, негативно впливають і на мікрофлору кишківника. При посиленому прийомі антибіотиків (особливо перорально) її кількість стрімко знижується. Це призводить до розвитку такого захворювання як дисбактеріоз. Він характеризується дискомфортом і болями в кишківнику, діареєю, порушенням водно-електролітного балансу, астеновегетативним синдромом ( гіпо- та авітаміноз вітаміну К і вітамінів групи В, диспротеїнемія, інтоксикація). При важких формах дисбактеріозу можлива анемія, остеомаляція, порушення згортання крові, зменшення маси тіла, характерний астеноневротичний синдром (слабкість, підвищена втомлюваність, зниження працездатності, порушення сну, головний біль).

Зміни моторики тонкої кишки після ваготомії. Пояснити вплив адреналіну, мотиліну, ацетилхоліну, гастрину на моторику кишки.

Діяльність кишки з боку вегетативної нервової системи контролюється блукаючим нервом (парасимпатична іннервація) та симпатичними нервами. Імпульси блукаючого нерва посилюють перистальтику кишківника. При перерізанні гілки N. vagus перистальтичні рухи усіх відділів кишки послаблюються.

Адреналін впливає на моторику кишки як медіатор симпатичної нервової системи, тобто загалом послаблює її. Протилежний вплив має ацетилхолін, який є медіатором парасимпатичної нервової системи і своїм впливом посилює кишкову перистальтику. Мотилін є гормоном ендокринних залоз травного тракту. Він своїм впливом стимулює виникнення спайок у гастродуоденальних пейсмекерних клітинах. Гастрин збільшує секрецію секретину, холецистокініну, соматостатину і ряду інших гормонально активних кишкових і панкреатичних пептидів, а також підвищує секрецію кишкових і панкреатичних ферментів.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.