Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІV. Вивчення нового матеріалу.



Тема: Отруйні рослини: блекота, дурман. Перша допомога при отруєні.

Мета:

- ознайомити вихованців гуртка з отруйними рослинами та безпечним поводженням із ними,

- ознайомити дітей з першою допомогою при отруєні рослинами,

- розвивати логічне мислення, вміння і навички аналізувати інформацію та робити висновки, виділяти головне,

- бережливе ставлення до природи рідного краю, здійснювати екологічне виховання,

- виховувати дружні відносини в колективі, виховувати повагу один до одного.

Обладнання:конспект заняття, роздатковий матеріал ( картки із завданнями), демонстраційний матеріал, додатковий матеріал, зошити, ручки, кольорові олівці.

 

 

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Підготовка учнів до заняття.

Перевірка присутніх дітей на занятті.

 

Привітання:

Встаньте, діти, всі рівненько,

Посміхніться всі гарненько.

Посміхніться ви до мене,

Посміхніться і до себе,

Привітайтесь: «Добрий, день!»

Хвилинка спостережень.

- Яка зараз пора року?

- Який місяць?

- Тепло чи холодно на вулиці?

- Якого кольору небо?

- Чи були протягом дня опади?

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Кросворд «Рослини лікують хворобу»

Зміст гри. Правильно дайте відповіді на запитання і впишіть їх у відповідні клітинки.

1. Я на сонце дуже схожа, золотиста, ніжна, гожа,
Я щоранку розцвітаю, промінцями всіх вітаю.
Відгадати вам не важко, що за квітка я? (Ромашка)

2. Синьоока ця заброда в полі водить хороводи.
Де вона вінки спліта – рідкі пшениці й жита. (Волошка)

3. В народі звуть мене топтун. Живу я при дорозі.
Мною підгодовують домашню птицю. (Спориш)

 

4.Білі кульки на стеблах красуються в полі,
Подує вітер легенький – стебла стають голі. (Кульбаба)

5.У вінку зеленолистім, у червоному намисті
Видивляється у воду на свою хорошу вроду. (Калина)

6.По латині я «календула». А ще яке ім’я я маю? (Нагідки)

7.Стоїть, коливається, головою величається, а торкнеш – кусається. (Кропива)

 

- Як можна назвати ці рослини?

- Яку користь вони приносять людям?

- Чи безпечні вони для здоров’я людини?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

 

На сьогоднішньому занятті, ми розглянемо інший бік рослин. Рослини можуть лікувати, а можуть і завдавати шкоду людині.

 

Гра-дошифровщик

Уважно розгляньте секретні дані та розташуйте в правильному поряду літери, щоб отримати тету заняття. (Отруйні рослини)

 

 

О 4 — У 6 — Н 2 — Т

Й 3 — Р 7 — І

С 1 — Р 5 — И 7 - И

О 4 — Л 6 - Н

 

- Отже, тема нашого сьогодні заняття: Отруйні рослини. Перша допомога при отруєні.

- Що таке отруйні рослини.

 

Отруйні рослини- це рослини, що виробляють і накопичують у процесі життєдіяльності отрути, що викликають отруєння тварин і людини. У світовій флорі відомо більше 10 тис. видів таких рослин. Багато рослинні отрути у невеликих дозах є цінними лікувальними засобами.

 

Отруйні рослини — рослини, в яких містяться токсини або хімічні речовини, які являють собою серйозний ризик виникнення хвороби, травми або смерті у людей чи тварин.

Отруйні речовини (рослинні токсини, отрути рослин) можуть міститися у всій рослині загалом, або в різних її частинах – у надземних: листках, квітках, плодах, насінинах, корі, та підземних: кореневищах, коріннях, цибулинах, бульбах. Дія отруйних рослин зумовлена вмістом у них різних отруйних речовин.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Природа України багата на різноманітні рослини. Серед них зустрічаються дуже небезпечні для здоров’я. Щоб запобігти отруєнню, ніколи не їжте та навіть не куштуйте дикорослих ягід, плодів, кореневищ, якщо не впевнені, що вони їстівні. На території України частіше за все зустрічаються випадки отруєнь дурманом, блекотою та красавкою. Питома вага цих отруєнь складає 67-70% всіх видів отруєнь.

- Розглянемо дані рослини докладніше.

Дурман звичайний (Datura stramonium)
дурман обыкновенный

Однорічна трав'яниста з неприємним запахом рослина родини пасльонових. Стебло прямостояче, 30—100 см заввишки, порожнисте, просте або вилчасто-розгалужене, внизу майже циліндричне, вгорі тупо-кутувате; гілки з внутрішнього боку коротко-опушені. Листки чергові, прості, яйцевидні, нерівномірно загострені, вищерблено-великозубчасті, з черешками, які у верхівкових листків зростаються з стеблом. Квітки двостатеві, правильні, великі, на коротких квітконіжках, одиничні, розміщені в розвилках стебла та гілок; віночок зрослопелюстковий, білий, лійкуватий, брижуватий, з 5-лопатевим відгином; лопаті його широко трикутні, різко звужені в тонке вістря. Плід — яйцеподібна прямостояча вкрита шипиками коробочка. Цвіте у червні — серпні.

Дурман звичайний росте на засмічених місцях, путирях, понад дорогами, поблизу жител, на городах, у садах по всій території України.

Для лікарських потреб використовується листя і насіння дурману. Листя дурману збирають від початку цвітіння рослини й до осінніх заморозків, відриваючи їх так, щоб залишки черешків не перевищували 2 см. Відібране листя негайно сушать на горищі, під укриттям на вільному повітрі або в сушарках при температурі до 40°. Сушіння припиняють, коли середня жилка листа стає ламкою. Сухої сирвини виходить 13—14%. Строк придатності — 2 роки. Зберігають сировину в сухому місці (при зволоженні губить лікувальні властивості). Аптеками сировина не відпускається. Насіння дурману збирають восени цілком спіле і добре висушують. Використовують насіння лише в народній медицині. Дурман — отруйна рослина. Після роботи з ним треба старанно мити руки. Хімічний склад. Усі частини рослини містять гіосціамін, атропін, скополамін, датурин та інші алкалоїди тропанового ряду. В насінні, крім того, є отруйна жирна олія (16—25%), а в листі — ефірна олія.

 

Блекота чорна (Hyoscyamus niger)
білена, білун, блекіт, зубовик, люльник, люлюх, німиця, собачий мак
белена чёрная

Є такий вислів: «Блекоти об'ївся». Зазвичай його вживають щодо людей, які поводяться не зовсім нормально. Цей вислів має підґрунтя, оскільки потрапляння в організм блекоти значно порушує звичайну поведінку людини.

Блекота чорна — дворічна трав'яниста рослина з неприємним запахом. Висота її стебла — 30-40 см. Прикореневі листки черешкові, а стеблові — сидячі, напівстеблообгортні, довгастояйцеподібні, великозубчасті з країв. Зверху вони темно-зелені, а зісподу — більш світлі. Уся рослина опушена м'якими волосками. Квітки великі, неправильнодзвоникоподібні, з брудно-жовтим віночком, цвітуть у червні-серпні. Плід — глечикоподібна коробочка з кришечкою, дозріває у липні-серпні. Насіння численне, сіро-буре. Блекота чорна — рудеральна (сміттєва) рослина. Трапляється біля житла, вздовж доріг, на городах і перелогових луках. Поширена по всій території України.

 




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.