Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Жіночі статеві органи. Будова.

Статеві органи

Ембріогенез чоловічих і жіночих статевих органів

Жіночі статеві органи. Будова.

3.Чоловічі статеві органи. Будова.

 

1. У зародка людини на четвертому тижні ембріонального розвитку на поверхні первинної нирки з’являються статеві складки. Спочатку розпізнати за ними стать неможливо. На сьомому тижні ембріонального розвитку починається диференціація у яєчки або у яєчники. У разі, коли зародок має чоловічу стать, епітеліальні тяжі, що виникли з зачаткового епітелію, значно подовжуються й перетворюються на звивисті сім'яні канальці. Сім'яні канальці сполучаються з сечовими канальцями первинної нирки, а через них з протокою, яка переходить у протоку придатка яєчка, сім'явиносну протоку й сім'яні міхурці. Із зародкового епітелію формується яєчко, яке проходить крізь передню стінку черева під шкірою, випинаючи перед собою всі оболонки черевної стінки. З них згодом формуються оболонки яєчка, а шкірний мішок перетворюється на мошонку. Статевий горбок дає початок статевому члену.

Під час розвитку жіночої статі утворюються жіночі статеві шляхи -маткові труби і роги матки. Далі утворюється тіло матки і піхва. Із зародкового епітелію утворюються фолікули і яєчник.

 

2. Жіночі статеві органи. Розрізняють внутрішні і зовнішні статеві органи.

До внутрішніх жіночих статевих органів належать яєчники, матка, маткові труби, піхва. Яєчники містяться в малому тазі з обох боків дна матки, мають еліпсоподібну форму. Маса яєчника у дорослих жінок становить 5-8 г. На передньому краї розміщені ворота яєчника, крізь які входять і виходять судини й нерви. Зовні яєчник покритий одношаровим кубічним епітелієм, під яким розміщена білкова оболонка.

На розрізі яєчника можна побачити кірковий шар, під ним білкова оболонка, а потім - мозкову речовину – строма, яка складається з пухкої сполучної тканини. Кіркова речовина має сполучнотканинну основу і містить мішечки округлої форми – фолікули. Вони перебувають на різних стадіях розвитку - є первинні фолікули і вторинні. У вторинного пухирчастого фолікула оболонка розривається і яйцеклітина разом із фолікулярною рідиною виливається в порожнину очеревини, звідки потрапляє в маткові труби, а через них у порожнину матки. Цей процес називається овуляцією. На місті фолікула. який лопнув утворюється білувате тіло. Воно розсмоктується, якщо запліднення яйцеклітини не відбулося. Коли настала вагітність, то формується жовте тіло. що продукує гормон прогестерон. Після пологів жовте тіло розсмоктується, на його місці залишається рубець.

Матка – непарний орган. розміщений у порожнині малого таза між сечовим міхуром і прямою кишкою. Маса матки 50 г., вона має грушоподібну форму. Складається з верхньої частини – дна, середньої - тіла й нижньої частини - шийки. У верхньобічних кутах дна матки розміщені маткові отвори. а в нижньому куті маткова порожнина переходить у канал шийки матки. Канал закінчується отвором матки.

Стінка матки складається з трьох оболонок: зовнішньої – серозної (периметрій), середньої - м'язової (міометрій) та внутрішньої - слизової оболонки (ендометрій). Слизова оболонка побудована з одношарового призматичного війкового епітелію, має трубчасті маткові залози, які виділяють секрет лужної реакції. М'язова оболонка складається з трьох шарів гладеньких м'язів. Серозна оболонка утворена очеревиною. Матка фіксована двома парними зв'язками. Найбільша з них широка маткова зв'язка, яка складається з переднього і заднього листків очеревини. Кругла маткова зв'язка має довжину 12-14 см. і побудована зі сполучної тканини та гладеньких м'язових клітин. За період вагітності матка збільшується в 600 разів, а після пологів через 1-3 міс. вона набуває попередніх розмірів

Маткова труба - парний орган. Одним отвором труби відкриваються в порожнину матки, а другим у порожнину очеревини. Довжина труби дорівнює 10-12 см. Маткова труба складається з кількох частин. Перешийок найвужча частина труби, якою вона з'єднується з маткою. Ампула - потовщена частина труби. Лійка - розширена частина труби. На краях лійки є торочки труби, які оточують яєчник. Маткова труба з боків і ззовні покрита серозною оболонкою. М'язова оболонка маткових труб тришарова, побудована з гладеньких м'язів. Слизова оболонка утворена одношаровим циліндричним війчастим епітелієм, війки якого рухаються в напрямку матки. Запліднення яйцеклітини відбувається в трубі.

Піхва - м'язова трубка сплющена в передньо-задньому напрямі, стінка піхви складається з двох оболонок: слизової та м'язової. Слизова оболонка покрита багатошаровим плоским епітелієм. має багато поперечних складок - піхвових зморшок. М'язова оболонка складається з зовнішнього та внутрішнього шарів.

 

Зовнішні жіночі статеві органи. Великі соромітні губи - парні масивні складки шкіри, обмежують з боків соромітну щілину. Малі соромітні губи розміщені досередини від великих губ, обмежують присінок піхви. Великі присінкові залози лежать в основі великих соромітних губ, виділяють слиз білого кольору, який змащує вхід до піхви. Клітор – пальцеподібний випин складається з невеликих печеристих тіл головки та ніжки. Промежина - це ділянка між анусом та зовнішніми статевими органами, складається з м язів фасцій, жиру та шкіри.

 

3. Чоловічі статеві органи. До внутрішніх чоловічих статевих органів належать - яєчка з придатком, сім'явиносна протока, сім'яний міхурець, передміхурова залоза та цибулино-сечівникові залози.

 

Яєчко- парна статева залоза розміщена в мошонці. Яєчко зовні вкрите сполучнотканинною, або білковою оболонкою. На задньому краї яєчка білкова оболонка утворює потовщення, що має назву середостіння яєчка. Від середостіння йдуть перегородки, що поділяють яєчко на часточки, яких налічується від 100 до 300. У кожній часточці є 3-4 звивисті сім'яні канальці. У звивистих канальцях утворюються сперматозоїди. Звивисті сім'яні канальці утворюють сітку яєчка, від якої відходять 15-18 виносних проточків яєчка. які направляються в головку придатка яєчка.

Придаток яєчка прилягає до заднього краю яєчка він має головку. тіло й хвіст. Виносні проточки яєчка зливаються у товщі головки і утворюють загальну звивисту протоку придатка яєчка, яка переходить у сім'явиносну протоку. Сім'явиносна протока це парний орган, який підходить до сечового міхура та передміхурової залози, де зливається з протокою сім'яного міхурця утворюючи сім'явипорскувальну протоку.

Стінка сім'явиносної протоки складається з трьох оболонок: слизової - внутрішньої. Середньої - м'язової та зовнішньої - адвентиціальної. Слизова оболонка вистелена циліндричним епітелієм серед якого є клітини, що мають війки. М'язова оболонка товста та тверда. складається з трьох шарів гладеньких м’язів. Адвентиція складається зі сполучної тканини.

Сім'яний міхурець - парний орган розміщений позаду дна сечового міхура. Верхня частина сім'яного міхурця розширена, а нижня звужена, вона утворює вивідну протоку, яка зливається з ампулою сім'явиносної протоки утворюючи сім'явипорскувальну протоку. Права та ліва сім'явипорскувальні протоки з'єднуються, проходять у товщу передміхурової залози й відкриваються в початкову частину сечівника.

Передміхурова залоза непарний м'язово - залозистий орган, який має форму каштана. Розміщена в порожнині малого таза й охоплює з усіх боків початкову частину сечівника. Залозиста речовина залози складається з 30-50 звивистих проточків, що відкриваються в сечівник. Секрет залози прискорює рух сперматозоїдів. Цибулино-сечівникова залоза – складна трубчасто-альвеолярна залоза, розміром з горошину. Її вивідні протоки відкриваються в порожнину сечівника. Секрет залози у вигляді тягучої рідини захищає слизову оболонку сечівника від подразливої дії сечі.

 

Зовнішні чоловічі статеві органи. Статевий член - орган циліндричної форми. Має головку. тіло й корінь. Основу статевого члена складають два парних печеристих тіла й одне губчасте. Губчасте тіло статевого члена має спереду головку. а ззаду - цибулину. В губчастому тілі проходить сечівник. Печеристі тіла складаються з сполучнотканинних перегородок. у яких є гладенькі м'язові волокна. Ці волокна оточують каверни., в їхніх стінках розгалужені кровоносні судини. Під час напруження каверни печеристих тіл наповнюються кров’ю. а відтік її по венах припиняється внаслідок їх звуження й стиснення м язами.

Мошонка - шкірний мішечкоподібний утвір, поділений сполучнотканинною перегородкою на дві камери, в шкірі мошонки багато потових і сальних залоз. Під шкірою розташована сітка гладеньких м'язових волокон, скорочення яких зумовлює утворення складок на мошонці.

 

4. Чоловічі і жіночі вторинні ознаки.

ЧОЛОВІЧІ ОЗНАКИ

Під впливом гормонів у період статевого дозрівання з’являються вторинні чоловічі ознаки:

· Ріст волосся на грудях;

· Ромбовидна форма волосіння лобка;

· Пряма лінія волосяного покриву на чолі;

· Вуса і борода;

· Сильна м’язова система;

· Вузькі бедра;

· Відкладення жиру на животі.

ЖІНОЧІ ОЗНАКИ

· Розвиток молочних залоз;

· Ніжна шкіра, довге, шовковисте волосся, лінія волосся на чолі кругла;

· Відсутність волосяного покриву на обличчі;

· Менше волосся на тілі;

· Волосяний покрив лобка –трикутний;

· Тонка талія, менше розвинені м’язи, легкий скелет, вузькі лінія плечей і спини;

· Ширше бедра;

· Підшкірний жир розподілений на випуклих частинах тіла;

· Вищий голос.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.