Аналіз зміни структури мисливських угідь за останні роки показує негативну тенденцію зростання угідь найменш продуктивних для ведення

Загальна площа земель лісового фонду Київщини становить 745.9 тис.га.

Лісистість області 20.4%, але нерівномірна. Якщо в північних районах Київського Полісся вона складає в середньому 44%, то на півдні та південному сході вона дуже низька – 1.2-1.5% (Яготинський, Згурівський райони).

За породним складом переважають шпилькові насадження (сосна) - 60%. Твердолистяні породи (дуб, ясен, граб) займають площу близько 27%, решту території займають м’яколистяні породи (вільха, тополя та ін.).

Загальний запас лісів обласного підпорядкування – 116.6 млн. м³, в тому числі стиглих і перестійних – 12.8 млн. м³.

Середній запас деревини на 1га становить: 204.0 м³ спілих і 284.0 м³ перестійних.

За екологічним і господарським значенням ліси області поділяються на першу і другу групи. До першої групи на площі 550.6 тис. га (73.8% від загальної площі) належать ліси , що виконують переважно природоохоронні функції. Друга група на площі 195.3 тис. га (260%) - ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення. Всього лісів першої та другої групи, можливих для експлуатації, по області 294.9 тис. га, а 451.0 тис. га (60%) взагалі не включено в розрахунок головного користування , в тому числі захисні насадження – 254.9 тис.га та лісовий фонд зони відчуження 196.1 тис.га.

Згідно матеріалів лісовпорядкування середній приріст деревини на 1га покритої лісом площі за рік по області становить 4 куб.м. Враховуючи, що покрита лісом площа займає 572.0тис.га (77% від загальної площі лісового фонду), то загальний приріст деревини по області становить близько 2.3 млн. м³.

Відсоток використання річного приросту складає 36.7%, тобто більше однієї третини. Для порівняння: по Україні в цілому – 37%, Австрія – 77%, Угорщина – 75%, Німеччина – 81%, Швейцарія – 84%.

Згідно проектів лісовпорядкування, що затверджуються органами лісового господарства за погодженням з обласним держуправлінням екології та природних ресурсів, заготівля деревини по головному користуванню в лісах державних лісогосподарських підприємств та інших лісокористувачів щорічно проводиться в суворій звітності з розрахунковою лісосікою.

Київська обласна державна адміністрація розподіляє затверджені розміри лісосічного фонду за постійними лісокористувачами на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. № 518-р “Про затвердження розмірів лісосічного фонду та площі хвойних насаджень для заготівлі живиці на 2002 рік”.

Згідно розпорядження облдержадміністрації від 05.13.2001р. № 758 право на спеціальне використання лісових ресурсів в 2002 р. в об`ємі 549.6 тис. м³ було надано:

На 2001 р. ліміт по Київській області затверджено в обсязі розрахункової лісосіки. Якщо врахувати, що в області на підставі висновків спеціальних комісій за участю спеціалістів лісовпорядкування, спеціалістів лісозахисту та охорони природи проводяться лісовідновні та суцільно-санітарні рубки (внаслідок впливу антропогенних, кліматичних та лісопатологічних факторів) в об`ємі 0.2-0.3 тис. га щорічно, об`єм лісовідновлення по області зараз проводиться в об`ємі біля 3.0 тис. га. Таким чином, зрубані площі повністю відновлюються з деяким перевищенням за рахунок не покритих лісовою рослинністю земель.

Як показує довгостроковий прогноз, площа стиглих і перестійних насаджень в лісах області на протязі наступних 30 років буде постійно збільшуватись. Це видно з вікової структури лісів:

- молодняки - 35.7%

- середньовікові - 45.9%

- пристигаючі - 11%

- стиглі, перестійні - 7.4%

Тому в Київській області уже зараз виникла проблема накопичення деревини. По-перше, це велика доля лісів, виведених з розрахунку головного користування, в тому числі радіоактивно забруднені ліси відчуження ЧАЕС (де щорічно приростає біля 0.5 млн. м³ деревини), а також значна кількість лісів з різними категоріями захисності. По-друге, зростання в цих лісах долі спілих та перестійних насаджень (із зміною їх вікової структури). Це приведе до збільшення об`ємів суцільних рубок головного користування та рубок, пов`язаних з веденням лісового господарства.

Крім того, потребує детального вивчення проблема розширеного лісорозведення. Лісистість області (20.4%) відстає від оптимальної, особливо по зоні Лісостепу. Середня для цієї зони області становить 8.3% (рекомендована 19%). Згідно даних управління сільського господарства в області нараховується 25 тис. га земель, що не використовуються в сільськогосподарському виробництві. Крім того, в зоні відчуження Чорнобильської АЕС знаходиться 41 тис. га задернілих перелогів, що також необхідно заліснити. Визначення з фінансуванням та механізмом передачі цих земель спеціалізованим лісогосподарським підприємствам для створення лісових культур дозволить в майбутньому збільшити лісистість області.

Відповідно до законів України "Про тваринний світ", "Про мисливські господарства та полювання" та згідно з рішенням Київської обласної Ради народних депутатів №102-09 XXII від 05.03.97 р., №109-10 XX від 25.12.97 р., №230-13 XXIII від 05.10.00 р. за користувачами Київської області угіддя закріплені на площі 2115.1 тис. га. Не закріплених за користувачами мисливських угідь в Київській області немає.

Всі мисливські користувачі уклали договори "Про умови ведення мисливського мисливського господарства" з Державним лісогосподарським об`єднанням "Київліс".

Аналіз зміни структури мисливських угідь за останні роки показує негативну тенденцію зростання угідь найменш продуктивних для ведення

мисливського господарства. На території більшості мисливських господарств, без врахування їх інтересів, проводиться інтенсивне використання лісових ресурсів. Рубки головного користування, рубки догляду за лісом значно погіршують захисні якості угідь, знижують їх бонітет, і якщо в мисливських господарствах підпорядкованих Держкомлісгоспу України інтереси мисливського господарства в більшості випадків враховуються (Дніпровсько-Тетерівське державне лісомисливське господарство, мисливські господарства державного лісогосподарського об`єднання "Київліс"), то в господарствах інших мисливських користувачів вони не беруться до уваги. Так, наприклад, в Тетіївському та Богуславському мисливських рибальських господарствах облради УТМР, в зв`язку з проведенням лісогосподарських заходів, різко зменшилась чисельність диких парнокопитних тварин (олень, кабан, козуля).

Іншим фактором, що негативно впливає на стан мисливських угідь є виділення земельних ділянок під колективну забудову, будівництво садиб. Як правило, садибні ділянки виділяються на території або поблизу найкращих лісових та водно-болотних угідь без врахування стацій мешкання особливо цінних мисливських тварин, чи шляхів їх міграції. В такому становищі опинились мисливські господарства Васильківського, Бориспільського, Переяслав-Хмельницького районів.

Негативно впливає на кормову базу мисливських угідь і занепад сільськогосподарського виробництва. Поля поблизу угідь не обробляються, заростають малопродуктивними видами рослин. В таких умовах ведення мисливського господарства ускладнюється, потребує значних фінансових затрат, яких у користувачів мисливських угідь немає.

Зниження чисельності диких звірів обумовлено також складною економічною ситуацією в країні, що призвело до посилення браконьєрства, погіршенню матеріального забезпечення користувачів мисливських угідь, контролюючих служб.

Слід відмітити, що зниження кількості мисливських тварин в останні роки зумовлено також недостатнім рівнем ведення мисливського господарства користувачами Київської області. Селекційна робота практично не ведеться, що призводить до деградації популяції диких тварин. Недостатньо здійснюється селекційний відстріл, переселення тварин з метою покращення генофонду. Полювання на мисливських тварин здійснюється, в основному, облавним методом, що негативно впливає на вибірковий відстріл за віком і статтю, посилює фактор занепокоєння. Однією з причин такого стану є низький кваліфікаційний рівень єгерського складу господарств. Таксація в мисливських господарствах дуже часто проводиться формально. Користувачі мисливських угідь часто завищують кількість звіра в угіддях, з метою отримання більшого ліміту їх викорстання, що призводить до зменшення їх чисельності. Аналіз добування мисливських тварин за останні два роки по Бориспільському держлісгоспу, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому та Володарському мисливських рибальських господарств, показав, що відсоток використання ліміту менше половини встановленого, що свідчить про низьку чисельність мисливських тварин в угіддях.

Разом з тим, господарський підхід до ведення мисливського господарства, а також раціональне використання мисливського фонду вносить значний прибуток в бюджет користувачів, що видно на прикладі кращих мисливських господарств: Дніпровсько-Тетерівське ДЛМГ, Димерське МРГ, Розважівське МРГ, облради УТМР-мисливське господарство "Ошитки" та ін.

Поиск по сайту: