Загальний хід формування

Формування підземних вод і розсолів представляє собою досить складний комплекс процесів. Спочатку в осадові породи морського походження попадають седиментаційні води із складом морської води або води інших басейнів осадконакопичення. Ці води змінюються окисно-відновними, катіонно-обмінними та іншими процесами і переміщуються під дією, головним чином, геостатичного навантаження. Далі у ті ж породи можуть проникати прісні інфільтраційні метеогенні води. Ці води можуть проникати на глибину під впливом нерівностей рельєфу земної поверхні і дислокацій порід, змінюючись внаслідок вилуговування, окисно-відновних та інших процесів і витісняючи з колекторів седиментаційні води.

Проте, промивання пластів і заміна древніх вод (як седиментаційних, так і древніх інфільтраційних) більш молодими відбувається не завжди. У дійсності водообмін і промивання порід можуть проходити лише локально, обминаючи ділянки із застійними умовами – зони пониженої проникності порід; ділянки поблизу виклинювання колекторських пластів і прошарків і поблизу тектонічних розривів, які служать екранами; ділянки, розташовані поблизу крупних покладів нафти і газу та ін. Наявність таких ділянок створює сприятливі умови для збереження в їх межах седиментаційних і більш древніх вод.

Крім того, зміна елізійних етапів інфільтраційними, і навпаки, відбувається не тільки в часі, але й у просторі: сусідні райони розвиваються геологічно і гідрогеологічно по-різному. Це може призвести до того, що в ході геологічної та гідрогеологічної історії в загальний розвиток басейна втягуються райони, які до тієї пори не проходили, скажімо, інфільтраційних етапів, і зберегли седиментаційні води.

Можливі випадки, коли інфільтраційні води в майбутньому знову заміщуються седиментаційними водами, наприклад, при великій тривалості елізійного етапу другого гідрогеологічного циклу (або наступних циклів); при накопиченні на цьому етапі потужних товщ відкладів; при різкому переважанні в даній формації глин над колекторськими породами. В таких випадках тривалість другого (або одного із наступних) елізійного етапу може бути більша за тривалість часу повного елізійного водообміну на цьому етапі. Це означає, що до кінця другого елізійного етапу в даній товщі вже знову не буде інфільтраційних вод, оскільки вони знову будуть заміщені седиментаційними. Таке явище має велике значення. Воно показує, що можливості збереження седиментаційних вод на протязі тривалого часу досить великі. Тим більше, що наступні інфільтраційні етапи через наявність покришки із більш молодих відкладів, а також великі глибини залягання древніх порід часто лише слабо відзначаються на товщах, заповнених водами попередніх гідрогеологічних циклів.

З плином часу, особливо при підвищених температурах, в породах зростає і кількість відроджених вод.

Хімічні зміни, як таласогенних так і метеогенних вод на глибині багато в чому подібні (відновлення, катіонний обмін та ін.) і інколи призводять до схожих результатів. Змішування і диференціація різних вод відбуваються також і за участі процесів гравітаційної конвекції і дифузії.

На рисунку 6.5 подається схема формування підземних вод на фоні загального кругообігу води в природі.