Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

РЕЗОЛЮЦІЯ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ



Резолюція (тема) – теза, що оголошується за 15 хв. до початку раунду, та є „містком” до дебатів

Типи Резолюцій:

 

a. відкриті („Ця палата повинна вкрутити лампочку”);

b. напівзакриті („Ця палата повинна реформувати енергетичну сферу в Україні”);

c. закриті („Ця палата повинна заборонити рекламу алкоголю на українському ТБ”);

 

Інтерпретація – ключова теза, яку упродовж гри захищає Уряд та спростовує Опозиція.

 

Правила побудови інтерпретації:

1) при побудові інтерпретації Перший Уряд повинен відштовхуватись від резолюції раунду, інтерпретація тлумачить або конкретизує резолюцію.

2) за загальним правилом інтерпретація повинна бути сформульована у вигляді т.зв. „морального та практичного імперативу” – зобов’язання вчинити певну дію. Конкретним проявом „морального та практичного імперативу” є використання модальних слів ”повинен”, „має”, „зобов’язаний” (наприклад, „Передвиборча контрагітація повинна бути заборонена”, „Загальний військовий обов’язок має бути скасований” і т.п.). Однак, в окремих випадках, резолюція раунду може бути сформульована таким чином, що команда 1 Уряду може сформулювати свою інтерпретацію не у вигляді „морального та практичного імперативу”. Наприклад, резолюція може бути сформульована як констатація певного факту („ЦП вважає, що Конституційний Суд України потребує реформування”), співвідношення між певними фактами („ЦП вважає, що автовиробники відповідальні за глобальне потепління”), ствердження певної цінності („ЦП вважає смертну кару виправданою”), співвідношення між кількома цінностями („ЦП вважає, що національна безпека важливіша за міжнародний правопорядок”). У таких випадках Уряд може сформулювати свою інтерпретацію як у вигляді „морального та практичного імперативу”, так і без звернення до нього.

3) ступінь впливу резолюції на зміст інтерпретації різниться залежно від типу теми:

a. при відкритій темі інтерпретація формулюється за допомогою асоціативних зв’язків, які виникають у гравців стосовно всієї резолюції чи окремих її слів (наприклад, рез. „Ця палата повинна споживати більше води” – можливі інт. „ООН має запровадити програму допомоги країнам, що страждають від нестачі питної води”; „Україна має активізувати дослідження моря”);

b. при напівзакритій темі інтерпретація здійснюється за допомогою тлумачень окремих слів у рамках резолюції (наприклад, рез. „Ця палата повинна полегшити життя незаможних верств населення” – можлива інтерпретація утворюється шляхом тлумачення словосполучень „полегшити життя” та „незаможні верстви населення” – перше може бути витлумачене, наприклад, як „звільнення від податків”, а друге – як „особи, чиї сукупний щомісячний дохід менший за прожитковий мінімум доходів громадян” – таким чином, інт. у даному випадку є сумою цих двох тлумачень);

c. при закритій темі інтерпретація як така не здійснюється; у даному випадку сама резолюція є інтерпретація.

4) інтерпретація повинна бути сформульована максимально чітко, недвозначно та стисло.

 

Заборонені („нечесні”) інтерпретації

1) інтерпретація не може бути трюїзмом, тобто твердженням, яке відображає закони природи або загальновизнані у суспільстві ідеї, оскільки таким чином Перший Уряд фактично позбавляє Опозицію можливості для рівної гри (напр., „Яблуко, кинуте вгору, впаде на землю”, „Громадяни повинні дотримуватись законів”, „Корупція – це негативне явище”);

2) інтерпретація не повинна вимагати від Опозиції володіння спеціальними знаннями. Спеціальними є знання, володіння якими можливе за умови наявності в особи спеціальної освіти чи певних професійних навичок;

3) інтерпретація не повинна стосуватися майбутнього або минулого;

4) інтерпретація не повинна бути тавтологічною („ЄС повинен відмовити Туреччині у вступі, оскільки це право ЄС”);

5) інтерпретація повинна мати логічний та чіткий зв’язок з нею, на команду 1 Уряду покладено завдання довести зв’язок між резолюцією та інтерпретацією;

6) інтерпретація не повинна бути „сквіррелом”, тобто якщо резолюція є закритою чи напівзакритою, то інтерпретуючи її команда не може приписувати словам з резолюції зміст, якому вони явно не відповідають.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.