Поняття про екологічну нішу

Поняття популяції

Вид – сукупність особин, які мають спадкову подібність морфологічних, фізіологічних, біохімічних особливостей, вільно схрещуються, дають плодюче потомство, пристосовані до певних умов життя, займають в природі певний ареал.

Кожен біологічний вид існує у формі популяцій. Це пояснюється неоднорідністю умов існування у межах ареалу.

Популяція – це реально існуюча у природі група організмів одного біологічного виду, що займає певну територію ( ареал ) та відрізняється наявністю серед цих організмів функціональних зв’язків та спільності структур.

Термін „популяція” неоднозначний:

· у генетиці популяції називають менделевськими (розглядають як структурні одиниці, що утворюють таксономічний вид, вони невеликі за розмірами);

· у ботаніці популяції називають ценотичними (критеріями виділення популяції служить її розміщення в межах певного біоценозу, розміри можуть бути різними);

· в екології та зоології популяції називають локальними (виділяють за ознаками їхнього розподілу на певній території та достатній відмежованості від популяцій того ж виду).

Механізми ізоляції окремих популяцій бувають:

територіальні ( гірський хребет, річка – бар’єри ),

репродуктивні( неможливість схрещування ).

Популяційні параметри

Кожна популяція може бути охарактеризована певними ознаками – популяційними параметрами:

1) чисельність – загальна кількість особин, що входять до складу популяцій;

2) щільність або густота – середнє число особин, що припадає на одиницю площі чи об’єму, який займає популяція;

3) біомаса – маса особин популяції, що припадає на одиницю площі чи об’єму, який займає популяція;

4) народжуваність – число особин популяції, що народились за одиницю часу;

5) смертність – кількість особин, що гине у цей самий час;

6) приріст популяції – співвідношення між народжуваністю і смертністю.

Динамічні показники популяції

Спеціалісти вкладають в поняття динаміки популяції різний зміст:

1) зміна розмірів території, яку займає популяція;

2) зміна щільності особин популяції;

3) зміна розмірів біомаси.

Ці механізми забезпечують коливання чисельності особин в популяції. Тому частіше під динамікою популяції розуміють зміну чисельності особин популяції.

Структури популяцій

1. Просторова структура– це розподіл особин популяції по території, яку вона займає.

Кожна особина розміщується у тому чи іншому просторі. У рослин у зв’язку з прикріпленим способом життя він легко визначається. У тварин також існує територія, що використовується особинами популяції, вони її контролюють і оберігають від вторгнення інших.

На розміщення рослин впливають:

а) спосіб розмноження;

б) розповсюдження зародків;

в) біоценотичне середовище – взаємовідносини популяцій різних видів рослин і тварин.

Розподіл живих організмів по території буває трьох типів:

а) рівномірний– зустрічається рідко(штучні біоценози типу посіву культурних рослин);

б) випадковий – виникає тоді, коли популяція розділяється на території, яка забеспечує всі особини ресурсами;

в) контагіозний – найбільш властивий рослинам, є результатом:

- вегетативного розмноження;

- опадання важкого насіння біля материнського організму;

- групування особин в місцевостях, найбільш сприятливих для проростання насіння та розвитку паростків;

- концентрації тварин у місцях, найбільш сприятливих для них.

Територія помешкання тварин ділиться на певні ранги:

а) кормова територія – де здобувається корм;

б) гніздова територія – індивідуальна ділянка, на якій влаштовується гніздо або схованка;

в) шлюбна територія (у деяких видів) – де влаштовуються шлюбні ігри та на короткий час утворюються пари.

2. Вікова структура – залежить від розподілу особин за віковими групами, тобто структуру оцінюють за віковим станом особин.

Наприклад, у рослин виділяють чотири основні вікові періоди:

1. Латентний – насіння, яке знаходиться у стані спокою, обмін речовин зведений до мінімуму.

2. Віргінальний – це розвиток особин до дорослих вегетативних рослин, які мають риси будови, що притаманні даному виду, але не здатні до розмноження.

3. Генеративний – характерна наявність органів розмноження.

4. Сенільний – поступово припиняється формування генеративних структур, послаблене вегетативне відростання, закінчується відмиранням рослин.

Популяції бувають:

1. Інвазійними– переважають латентний та віргінальний періоди.

2. Нормальними – присутні всі вікові періоди.

3. Регресивними – переважають генеративний та сенільний періоди.

3. Статева структура – розподіл особин на чоловічі та жіночі (у рослин тичинкові та маточкові), тобто співвідношення особин різної статі.

4. Генетична структура – наявність у популяції двох або більше генетично різних форм (генетичний поліморфізм)

У окремих організмів генетичний поліморфізм відсутній, тобто популяція сформована з генетично однорідних особин.

У інших випадках він досить високий (до20-25%).

5. Етологічна структура – сукупність взаємозв’язків між особинами популяції, що проявляється у поведінці (етологія – це наука про біологічні основи поведінки тварин).

Способи життя в популяціях:

1. Поодинокий – коли окремі особини існують практично незалежно одна від одної, лише на короткий час формують репродуктивні пари (скорпіони, павуки).

2. Груповий – коли особини живуть групами:

а) родини – коли зберігаються зв’язки між батьками та потомством (тигри);

б) прайди – включають одного самця, двох-трьох самиць та декілька особин молодняку (леви);

в) колонії – групові оселення тварин різного віку та статі (губки, коралові поліпи, берегова ластівка);

г) зграї – тимчасові рухомі групи тварин (сарана, вовки);

д) табуни – постійні рухомі групи тварин ( китоподібні, мавпи, копитні тварини).

У родинах, прайдах, зграях, табунах спостерігається особлива система зв’язків – ієрархія – коли визначаються лідери, які виконують свої функції та мають певні привілеї. Лідер – це тварина, найбільш пристосована до умов існування.

Поняття про екологічну нішу

Місце проживання – це адреса виду, а екологічна ніша – це рід його заняття.

Екологічна ніша – це діапазон умов, за яких живе і відтворює себе популяція.

Розрізняють фундаментальну ( потенційну ) і реалізовану ніші.

У фундаментальній, організм займає її за відсутності конкурентів, хижаків та інших ворогів, у якій фізичні умови оптимальні.

Реалізована ніша – фактичний діапазон умов існування організму, який або менший, ніж у фундаментальній, або дорівнює їй.

Фундаментальну нішу називають преконкурентною, а реалізовану – постконкурентною.

Два види не можуть займати одну й ту саму нішу (принцип Гаузе). Для існування видів у конкурентних співтовариствах необхідні будь-які відмінності їхніх екологічних ніш.

У біогеоценозах ( БГЦ ) постійно йде процес диференціювання видів за екологічними нішами.

У тварин цей механізм часто буває дуже сильним. Рослини, навпаки, часто мають подібні екологічні ніші, оскільки в принципі у них однакові джерела живлення – сонячна енергія, вода, поживні речовини ґрунту. Але й тут завжди є диференціація: види можуть займати різні яруси з метою пом’якшення конкуренції за опилювачів, або квітнути в різний час.

Поиск по сайту: