Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Польове обстеження кукурудзи

Реферат

 

 

Виконав:

ст. гр. Асп – 1- 11

Донченко Олег

 

Дніпропетровськ 2012

Основна мета польових обстежень:

- перевірка повноти стерильності материнських форм, видалення гібридних рослин та рослин-домішок на самозапилених лініях батьківської форми;

- визначення придатності гібридних посівів до збирання на насіння, оцінка сортових якостей посівів та якості робіт, що проводяться на ділянках гібридизації.

Польові обстеження в насінницьких господарствах, що виробляють насіння кукурудзи 1 покоління, проводять агрономи-контролери разом з агрономами-насінниками та представниками господарств.

Агрономи-контролери призначаються з числа підготовлених агрономів по гібридній кукурудзі, спеціалістів районного управління АПК, державної насіннєвої інспекції, держсортодільниць та сортостанцій, спеціалістів, що працюють в системі ДАК "Хліб України" і затверджуються (після узгодження) наказом районного управління АПК.

Методичне керівництво роботою агрономів-контролерів здійснюють старші апробатори району. Контроль за роботою агрономів-контролерів, за якістю проведення польових обстежень здійснюють обласні інспектори із числа спеціалістів обласної дирекції з виробництва насіння кукурудзи та державні інспектори з насінництва області і районів.

Старші апробатори районів та обласні інспектори з контролю за додержанням технології виробництва насіння кукурудзи щорічно затверджуються наказом по обласному управлінню АПК.

Агроном-інспектор та спеціалісти обласної насіннєвої інспекції перевіряють роботу агронома-контролера в кожному насіннєвому, господарстві закріпленої за ним зони не менше одного разу в період цвітіння кукурудзи, а після цвітіння підписують та затверджують акт польових обстежень.

Агроном-контролер несе відповідальність за повне, своєчасне та якісне проведення польових обстежень, правильне оформлення всіх документів та своєчасне їх подання, а також за використання насіння кукурудзи за призначенням (роздільне збирання урожаю з материнських та батьківських рядків, доробку та здачу на ХПП материнської форми та ін.)

Для обліку виконаних робіт агроном-контролер зобов'язаний вести журнал обстежень, в який має записувати всі площі, що обстежуються, результати польових обстежень і дату видачі їх за призначенням. Звіт про проведену роботу разом з журналом польових обстежень агроном-контролер здає в обласну дирекцію з виробництва насіння кукурудзи у встановлений обласним управлінням термін. Без затвердження обласним інспектором та спеціалістом обласної дирекції акт польового обстеження ділянки гібридизації вважається недійсним.

Польові обстеження ділянок гібридизації агроном-контролер проводить разом з агрономом-насінником та представником господарства. Контрольні обстеження агроном-контролер здійснює несподівано, без попередження господарства.

Агроном-контролер, закріплений за господарством наказом по районному управлінню АПК, проводить попереднє обстеження ділянок гібридизації. При попередньому обстеженні необхідно:

- перевірити документацію, яка підтверджує, що посів було проведено батьківськими формами відповідних гібридів;

- встановити за планом землекористування та оглянути в натурі площу посіву та попередник, по якому було проведено посів ділянки гібридизації. При необхідності організувати та провести заходи щодо збереження та покращання якості посівів (сортові прополки, знищення бур'янів, підживлення та ін.);

- перевірити схеми чергування батьківських та материнських форм;

- встановити, чи витримана просторова ізоляція;

- визначити межі кожної ділянки, намітити лінії проходу на ділянці при польових обстеженнях, місця пунктів обстеження;

- разом з керівниками господарств визначити, чи зможе господарство своєчасно організувати роботу з обривання волотей на материнській формі (при необхідності).

Якщо при попередньому обстеженні будуть виявлені недоліки і вони не можуть бути усунені до початку цвітіння кукурудзи ділянка вибраковується. За результатами обстеження складається акт довільної форми. При вирощуванні гібридів 1 покоління, де як батьківська форма використовуються самозапилені лінії, в рядках батьківських форм обов'язково проводяться сортові прополювання.

Прополювання починають проводити в фазу 6-8 листків. Уже в цей час деяка частина домішок (гібридних рослин) вирізняється потужним ростом, більш широким листям та іншими ознаками. Такі рослини мають бути видалені. При кожному наступному сортовому прополюванні видаляють рослини-домішки, які з тих чи інших причин раніше не були видалені. До домішок слід відносити рослини, які різко відрізняються від основного типу за висотою, забарвленням та шириною листя, наявністю, антоціану в нижній частині стебла чи на листі, за кущистістю, товщиною стебла, більш ранньому або надто пізньому викиданню волотей. Число сортових прополок на ділянках гібридизації має бути не менше двох. Останнє сортове прополювання проводять в період викидання волотей. В цей час гібридні домішки та нетипові рослини добре помітні - їх не можна допустити до цвітіння.

Після проведення кожної прополки складають акт та роблять відповідні записи. Акти сортових прополок зберігають в господарстві як особливо цінні документи.

Після виконання цих робіт на ділянках гібридизації для отримання насіння 1 покоління простих міжлінійних, подвійних міжлінійних, трилінійних, п'ятилінійних, сортолінійних та міжсортових гібридів проводять ще три польових обстеження.

Основна задача польових обстежень - визначення повноти стерильності рослин на ділянках гібридизації, оскільки стерильні форми з різних причин можуть утворювати деяку кількість фертильних та напівстерильних волотей на материнській формі.

Виробництво гібридного насіння в Миколаївській області здійснюється на стерильній основі з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), що надає стерильності волотям материнських форм.

Виробництво насіння кукурудзи 1 покоління проводиться за схемою поновлення, тобто шляхом схрещування материнських стерильних форм з фертильними батьківськими формами, що мають повну чи неповну оновлюючу здатність. Польові обстеження на ділянках гібридизації, що закладені за цією схемою, проводять для визначення процента рослин з фертильними та напівстерильними волотями в рядках материнських стерильних форм;

І-е польове обстеження проводять на початку цвітіння качанів, коли їх кількість не перевищує 5%;

ІІ-е - в період, коли рослин з квітуючими качанами 40-60% (визначається окомірне);

ІІІ-е - наприкінці цвітіння, коли 90-100% рослин мають квітуючі качани.

При першому польовому обстеженні визначають повноту стерильності материнських форм та процент рослин з квітуючими качанами, проходячи ділянку по діагоналі. При другому та третьому - тільки повноту стерильності материнських форм.

Особливо важлива ця перевірка на стерильність при першому обстеженні, оскільки ще можна зрізати волоті, якщо кількість фертильних та напівстерильних рослин вища допустимої.

При першому обстеженні на площі до 50 га для визначення повноти стерильності оглядають 200 рослин материнської форми з качанами, що цвітуть, в 20 пунктах по 10 рослин у кожному. У випадку, коли при огляді рослин в рядках материнської форми зустрічаються рослини з квітуючими волотями, але качани не цвітуть або не утворились (що нерідко буває в умовах посухи), такі рослини додають до числа рослин, що мають квітуючі качани.

Коли площа ділянки перевищує 50 га, то кількість рослин для огляду збільшують: на кожен гектар понад встановленої площі (50 га) беруть додатково по 4 рослини в тих же 20 пунктах.

Одночасно з визначенням повноти стерильності, підраховують рослини з квітуючими качанами. Для цього оглядають підряд таку ж кількість рослин незалежно від фази розвитку.

Порядок розподілу пунктів обстеження. Знаючи ширину ділянки (сторона перпендикулярна напряму руху сівалки) та ширину міжряддя, визначають число рядків в масиві. Розділивши кількість рядків на кількість пунктів (20) огляду рослин, визначають, через скільки рядків треба відмітити черговий пункт. Якщо він припадає на рядок батьківської форми, то оглядають рослини на найближчих рядках материнської форми, що йдуть після рядків батьківської форми.

У зв'язку з тим, що при першому обстеженні число рослин з квітуючими качанами надто обмежене (не більше 5%), оглядати рослини слід не на одному, а на двох рядках (праворуч та ліворуч від міжряддя, яким іде контролер). Це дозволяє удвічі скоротити довжину рядків для обстеження в кожному з пунктів. Для економії часу та для спрощення роботи агронома-контролера при першому польовому обстеженні визначення повноти стерильності та процента рослин з квітуючими качанами слід проводити одночасно проходячи по одній діагоналі. Слід мати на увазі, що при переході до наступного пункту може виникнути необхідність відступити, тобто відійти назад, щоб витримати діагональ.

Починаючи перше польове обстеження, в кожному з пунктів відразу ж оглядається підряд 16 рослин і в польовому журналі відмічають кількість рослин з квітуючими качанами, а також кількість рослин, що мають фертильні чи напівстерильні волоті. Кількість рослин з квітуючими качанами, якої не вистачає для визначення повноти стерильності добирають, проходячи рядками далі.

Підсумовуючи кількість рослин, оглянутих підряд в усіх пунктах, визначивши, яка кількість з них має квітуючи качани, визначають їх процент. Якщо з оглянутих підряд 320 рослин знайдено 15 рослин з квітуючими качанами, їх процент складатиме:

(15х100):320=4,7%

Далі підсумовують кількість оглянутих рослин з квітуючими качанами та тих, які мають фертильну чи напівстерильну волоть і визначають повноту стерильності. Якщо на 320 оглянутих рослин 5 мали фертильні чи напівстерильні волоті, то їх процент складатиме:

(5х100):320=1,6%

Кількість фертильних та напівстерильних рослин на ділянках гібридизації для отримання насіння за схемою відновлення при першому обстеженні не повинна перевищувати 2%. Якщо при першому обстеженні знайдено рослин з фертильними волотями більше 2%, а рослин з квітуючими качанами не більше 5%, -то агроном-контролер дає вказівку оббивати волоті на рослинах материнських форм щодня до повного їх видалення. В цьому випадку наступні польові обстеження проводять для перевірки своєчасності та якості виконання цієї роботи. Як і на звичайних фертильних материнських формах кількість необірваних квітуючих волотей не повинна перевищувати 2%. Тому на ділянках гібридизації, де як материнська, використовується стерильна форма, вельми важливо своєчасно провести перше польове обстеження, оскільки запізнення може призвести до вибраковки ділянки, якщо фертильних домішок виявиться більше допустимої норми.

При другому та третьому обстеженні визначають тільки повноту стерильності материнських форм. Визначення процента рослин з квітуючими качанами проводять окомірне. Для визначення повноти стерильності на площі до 50 га при цьому обстеженні оглядають 1000 рослин (по 50 рослин в 20 пунктах) з квітуючими качанами та з неквітуючими качанами, але з квітуючою волоттю. Якщо площа ділянки перевищує 50 га, то на кожен зверх 50 додатково оглядається по 20 рослин.

При другому та третьому обстеженні на ділянках гібридизації, де за схемою поновлення вирощують насіння подвійних міжлінійних, трилінійних, п'ятилінійних, а також простих гібридів товарного використання, кількість рослин з квітуючою волоттю не повинна перевищувати 3%, а на ділянках, де вирощують насіння сортолінійних та міжсортових гібридів, вона має бути не більше 4%.

Рекомендовані схеми розподілу пунктів обстежень на ділянках гібридизації та форми ведення записів у польовому журналі та акт польових обстежень дані у додатках 2-4.




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.