Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Геосинхронна орбіта – орбіта навколо Землі, для якої період обертання супутника дорівнює зоряному періоду обертання Землі –23 год. 56 хв. 4,1 с.



Якщо така орбіта кругова і лежить в площині земного екватора, то супутник в небі практично нерухомий, і у цьому випадку його орбіта називається геостаціонарною (рис. 7.6). Геостаціонарна орбіта пролягає на висоті 35786 км.

Рис. 7.6. Геостаціонарний (а) і геосінхронна (б) орбіти ШСЗ

 

Супутник на геосинхронній орбіті, нахиленій до екваторіальної площини Землі, протягом доби окреслює в небі вісімку, витягнуту в напрямку північ-південь.

Геліосинхронні або сонячно-синхронні орбіти космічний апарат проходить над певними ділянками земної поверхні в один і той же місцевий час, що використовується при здійсненні багаторазових зйомок при однакових умовах освітлення. Наприклад, супутник LandSat-7, що перебуває на сонячно-синхронній орбіті може перетинати щодня екватор п’ятнадцять разів, кожного разу о 10:00 місцевого часу.

Геліосинхронні орбіти орбіти, при зйомці з яких сонячна освітленість земної поверхні (висота Сонця) залишається практично незмінною доволі тривалий час (майже протягом сезону). Це досягається наступним чином. Оскільки площина будь-якої орбіти під впливом не сферичності (рис. 7.7) Землі трохи повертається (прецесує), то з’являється можливість, підбираючи певне співвідношення нахилення і висоти орбіти, спромогтись, щоб величина прецесії дорівнювала добовому повороту Землі навколо Сонця, тобто близько 1° за добу.

Рис. 7.7. Форма земного геоїда за даними ШСЗ "GOCE"

.

Серед навколоземних орбіт вдається створити лише декілька сонячно-синхронних, нахилення яких завжди обернене. Наприклад, при висоті орбіти 1000 км нахилення повинне бути 99°.

Зйомка з геліосинхронних орбіт може широко використовуватися для вивчення динаміки сучасних геологічних процесів.

 

За висотоювиділять три групи найбільш часто використовуваних орбіт – з висотами 100-500, 500-2000 і 36000-40000 км (рис. 7.8).

Рис. 7.8. Класифікація платформ для віддалених систем спостереження з вказівкою типової висоти над поверхнею Землі

Перша – це орбіти пілотованих кораблів і орбітальних станцій, для них найбільш характерними є висоти 200-400 км. Друга включає орбіти ресурсних і метеорологічних супутників; для ресурсних супутників характерні висоти 600, 900 км, для метеорологічних 900-1400 км. Третя група – це орбіти геостаціонарних супутників.

Таким чином, орбіти супутників різної висоти забезпечують розв’язок різних знімальних задач: низькі навколоземні орбіти використовуються для детальної фотографічної зйомки, орбіти середньої висоти – для оперативної менш детальної зйомки і віддалені геостаціонарні орбіти – для постійного спостереження за певним районом.

Вибір висоти польоту ґрунтується вимогами масштабу, смуги охоплення і просторової розрізненності. Особливо ретельно висота обирається для імпульсних систем, наприклад систем лазерного профілювання, оскільки від висоти залежить величина невизначеності за дальністю.

Період обертанняТ – час обертання супутника навколо Землі (інтервал часу між двома послідовними проходженнями однієї і тієї ж точки орбіти) – також представляє інтерес з точки зору зйомки, оскільки від нього залежить кількість витків за добу і відповідно міжвиткова відстань, яка визначає можливість перекриття знімків сусідніх трас.

Зазвичай супутники нанавколоземних орбітах при швидкості 11 км/с мають період обертання приблизно 1,5 год., здійснюючи за добу близько 16 витків навколо Землі; міжвиткова відстань при цьому складає приблизно 22,5°, що на екваторі відповідає 2500 км. З огляду на те, що охоплення знімків для більшості видів апаратури істотно менше (для фотографічної апаратури, наприклад, 70-200 км), така зйомка без розривів з сусідніх витків за одну добу неможлива. Якщо траси щодоби повторюються (такі орбіти називають добовими періодичними, що буває при періоді обертання, кратному 24 год.), то і розриви в зйомці будуть зберігатися. Тому для зйомки розраховують орбіти таким чином, щоб невеликий добовий зсув трас забезпечував зйомку в наступні доби без розривів і навіть з деяким перекриттям. Це можливо на так званих квазвперіодичних орбітах з визначеним добовим зсувом траси супутника на ширину зони охоплення зйомкою з урахуванням необхідного перекриття смуг огляду.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.