Бюджетний дефіцит та державний борг, причини та шляхи подолання.

Бюджетний дефіцит – сума на яку державні витрати перевищують доходи держави.

Бюджетний дефіцит:

- фактичний,

- структурний,

- циклічний.

Фактичний дефіцит бюджету: дефіцит який відповідає зайнятості ресурсів у поточному році.

Структурний: дефіцит бюджету який відповідає повній зайнятості ресурсу.

Циклічний: дефіцит, який виникає внаслідок спадів (підйомів) в економіці (спостерігаються лише у довгостроковому періоді).

Так як дефіцит бюджету є поширеним явищем ключовим питанням бюджетної політики є питання про необхідність балансування дефіциту бюджету. З цього приводу є 3 основні концепції:

1) Концепція щорічного балансування бюджету:

Під час спаду в економіці, або зменшення податкових надходжень до бюджету, уряд повинен зменшити державні витрати. Але, ця концепція суперечить стабілізаційній функції фіскальної політики.

2) Концепція балансування державного бюджету на циклічній основі:

Під час спаду в економіці держава має фіскально стимулювати економіку, а в період спаду стимулююча фіскальна політика спрямовує бюджет до надлишку, в результаті за 3-3 років дефіцити бюджетів покриваються надлишками.

Але трудність в реалізації: не можливо точно визначити скільки триватиме економічний цикл.

4) Концепція функціональних фінансів:

Припускається можливість нагромадження бюджетних дефіцитів, якщо це є умовою стабілізації економіки. Разом з тим при реалізації такої політики визначаються джерела покриття бюджетного дефіциту.

До джерел покриття дефіциту бюджету відносять:

- державні позички

- грошово-кредитну емісію

- прогресивна система оподаткування.

Державні позички є не інфляційним способом покриття бюджетного дефіциту. Але цей спосіб породжує два негативних наслідки:

1) ефект витиснення інвестицій та ефект витиснення чистого експорту,

2) породжує державний борг.

Ефект витиснення інвестицій зумовлюється оберненою залежністю між відсотковою ставкою і приватними інвестиціями.

Ефект витиснення чистого експорту виникає внаслідок збільшення відсоткової ставки, що збільшує попит нерезидентів на вітчизняні активи, і як наслідок, на вітчизняну валюту.

Грошова емісія є інформаційним способом покриття дефіциту, так як, відбувається його монетизація. За цих умов держава отримує доход від друкування грошей сеньйораж, а суб’єкти економіки змушені сплачувати інфляційний податок.

Т.Ч. не існує єдиної точки зору на проблему подолання дефіциту бюджету і його можна використовувати з метою стабілізації економіки (тільки в короткий період часу).

Державний борг:

Якщо дефіциту бюджету нагромаджується тривалий період часу утворюється державний борг.

Державний борг:

- внутрішній;

- зовнішній.

Внутрішній: борги уряду перед громадянами, фірмами та установами даної країни.

Зовнішній: борги уряду перед іноземними громадянами, фірмами та установами .

Основними причинами збільшення державного боргу є:

1) збільшення державних витрат,

2) скорочення податкових надходжень,

3) циклічні спади в економіці.

Зростання державних витрат пов’язано з:

- значним державним сектором,

- фінансуванням надлишкової зайнятості,

- нагромадження комерційними банками значних обсягів неповернутих позик,

- стабілізація національної валюти,

- фінансування програм у сільському господарстві, житловому будівництві, транспорті, промисловості...

Зменшення податкових надходжень до бюджету обумовлюється:

- наявність пільг в податковій системі,

- недосконала система організації оподаткування,

- періодичні спади в галузях економіки,

- посилення політичних факторів перед виборами,

- значні соціальні витрати.

Способами фінансування державного боргу є:

- залучення міжнародних позик,

- продаж активів іноземних інвесторів,

- використання резервів,

- залучення іноземних інвестицій.

Т.Ч. нагромадження бюджетних дефіцитів, які утворюють державний борг суттєво погіршує становище країни, тому держава спрямовує свою діяльність на зменшення його величини.

47. Стримуюча фіскальна політика

Стримуюча фіскальна політика проводиться в період інфляції і передбачає збільшення податків і скорочення урядових витрат. Наслідком проведення стримуючої фіскальної політики стає поява бюджетного надлишку. Бюджетний надлишок, як правило, направляється на погашення державного боргу або вилучається з обігу.

При проведенні фіскальної політики акцент може робитися або на змінувитрат, або на зміну податків. Вибір основного інструменту фіскальної політики залежить від загального курсу, що проводиться урядом. Якщо це ліберальний курс, який передбачає широку участь держави в регулюванні змішаної економіки, то перевага віддається урядовим витратам, якщо це «консервативний» курс, орієнтований на звуження ролі держави і робить акцент на суто ринковий механізм, то в цілях стабілізації економіки більш широко використовуються податки.

На закінчення, оцінюючи дієвість, ефективність фіскальної політики, необхідно зазначити обмеженість її можливостей, обумовлену наступними обставинами:

• зміна (зростання або зменшення) державних витрат, необхідне для проведення стимулює або стримує політики, може приходити в протиріччя з іншими цілями витрачання державних коштів, наприклад, такими як необхідність зміцнення обороноздатності країни, охорона навколишнього середовища, фінансування наукових досліджень тощо;

• позитивні результати фіскальної політики дає в короткостроковому періоді, довгостроковому плані фіскальна політика може призводити до негативних результатами;

• фіскальної політиці притаманний так званий ефект запізнювання. Потрібен певний час, перш ніж фіскальна політика зробить вплив на очікуване економіку. Частина часу йде на прийняття рішення про проведення тих чи інших заходів бюджетно - податкового характеру (час проходження відповідного закону через владні структури), потім пройде ще час, перш ніж ці заходи почнуть давати результат. До цього моменту економічна ситуація може змінитися і заходи по розширенню економіки почнуть давати ефект у період підйому, а стримуючі заходи припадуть на період спаду. В такому випадку фіскальна політика буде грати дестабілізуючу роль.

Ефективність фіскальної політики значно зростає, якщо вона поєднується з проведенням відповідної грошово-кредитної політики.

Поиск по сайту: