Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Реквізити простого векселя

Тема 5: Вексель

План

1. Застосування векселів в економіці. Поняття векселя.

2. Простий вексель

3. Переказний вексель

4. Реквізити векселів

5. Особливості обігу векселів на фондовому ринку

6. Основні властивості векселя як цінного папера

 

Література:

1. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року № 3480-ІУ.

2. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2374-111.

3. Конвенція про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі 07.06.1930

4. Ю. Кравченко Ринок цінних паперів: навч.посібник.-2-ге вид., змін. та доп.- К.: Дакор, КНТ, 2009.- 672с.

5. Інші підручники по фінансам, фінансовому ринку, ринку цінних паперів, фінансовому менеджменту, фінансовій діяльності суб’єктів підприємництва

Поняття векселя

Векселі - найважливіші засоби оплати товарів і послуг, одержання цих товарів і послуг у кредит без їх негайної оплати грошима.

Вони виникають і функціонують в обігу на основі взаємної довіри суб'єктів ринкових відносин і як різновид кредитних грошей, різновид цінних па­перів, які мають певні переваги перед паперовими грошима. Наприклад, вони не так знецінюються, в обігу перебувають протягом зазначеного договором часу, різко скорочують необхідність у готівці, зменшують витрати обігу й прискорюють його.

Маючи функції платіжних засобів, векселі не мають примусового обігу. З одного боку, вони забезпечені ре­альними товарами, наприклад, цукром у виробника, а з іншого, - часто мають самостійну вартість, що дозволяє проводити операції з ними як із цінними паперами.

На відміну від грошей векселі слугують одночасно й кредитними документами, які виражають реальні ціннісні відносини між кредиторами й боржниками, і знаками коштів, які безпосередньо пов'язані з товарними операціями й рухом товарних цінностей.

Переваги векселів проглядаються й у тому, що дисконт по векселях забезпечує контроль над використанням зобов'язань між суб'єктами гос­подарських відносин.

Також продавці й виробники, одержавши вексель, можуть перетворити його на гроші, а покупці - зробити його формою комерційного кредиту. Підприємства отримують можливість робити розрахунки по поточних операціях з векселями, навіть якщо в необхід­ний момент на рахунку немає коштів і не вдаючись до послуг банків. Це забезпечує істотне прискорення розрахунків, підвищення оборотності обігових коштів і зменшення потреби у банківському кредиті.

Вексель як цінний папір повинен або може вільно продаватися й купуватися на фондовому ринку, дисконтуватися, передаватися кому завгодно, накопичуватися у фінансових компаніях, у підприємствах.

Оскільки вексельний обіг здатний значно обмежити потреби підпри­ємств у готівці й безготівкових коштах і значно прискорити їх обіг, то інтерес до операцій з векселями значно зріс. Власник векселя має право продати його будь-якій особі, зокрема векселедавцеві за договірною ціною або з дисконтом.

Нині всі країни з розвинутою ринковою економікою підтримують і розширюють вексельний обіг. Понад те, використовується вексель і державними органами для тимчасового залучення коштів. У СІЛА каз­начейський вексель, обіг якого було розпочато у 1929 році, став найпо­ширенішим борговим зобов'язанням міністерства фінансів цієї країни.

Казначейські векселі випускаються й використовуються в Україні, втім не надто широко, хоча потрібна законодавча база для цього вже сформована. Ці векселі фіксують зобов'язання уряду й продаються від його імені банкам, іншим кредитним установам і корпораціям з метою покриття поточного бюджетного дефіциту (Постанова від 27 червня 1996 р. № 689).

Важлива особливість векселя - можливість його використання як застави при одержанні банківських кредитів

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі .(Ст. 14. ЗУ «Про ЦП і ФР»).

Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. (ст.4 № 2374).

Фінансові векселі (якими оформлюється, наприклад, передача грошей (не товарів) в борг), згідно діючого законодавства не випускаються.

Векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені) (Ст. 5 № 2374).

Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. (Ст. 5 № 2374).

Сфера застосування векселів охоплює відносини між:

• державою та суспільством при випуску казначейських векселів;

• господарюючими суб'єктами (юр і фіз. особами) при оформленні комерційного кредиту;

• банками та клієнтами при емісії банком власних векселів та здійснення операцій з векселями.

Векселі бувають відсоткові і безвідсоткові.

Валюта у вексельному обігу.

Векселі можуть виписуватися як у національній, так і у іноземній валюті (ЗУ № 2374- непрямо).

Вексельне законодавство передбачає можливість зазначення у векселі будь-якої валюти за домовленістю між векселедавцем і век­селедержателем. Однак у момент оплати векселя зазначена в ньому сума може бути переведена у валюту, що має ходіння в тому місці, де здійснюється платіж. Це означає, що якщо вексель був виписаний в американських доларах, то в нас він має бути перелічений в українські гривні, в яких і може відбуватися платіж. При цьому курс перераху­вання може бути окремо обговорений у самому векселі. За західними нормами звичайно за курс перерахування приймається біржовий курс найближчого біржового дня до строку платежу.

Варто мати на увазі, що діяльність по видачі валютних векселів, за українським законодавством, ліцензується відповідними державними органами.

Векселі належать до цінних паперів, оскільки однією з ознак векселя є те, що для одержання грошей по ньому потрібне подання самого векселю до платежу.

 

Простий вексель

Простий вексель виписується і підписується боржником і містить його безумовне зобов'язання сплатити кредитору визначену суму в визначений термін у визначеному місці.

Учасники при складанні простого векселя:

Векселедавець – особа, що видає вексель. Простий вексель видає особа, що одержала товари в кредит, вона є позичальником, боржником. «Ми заплатимо проти цього векселя»

Перший векселедержатель (кредитор) ремітент – перший набувач векселя, особа, якій або за наказом якої має бути здійснено платіж. Вона надає векселедавцю товарно-матеріальні цінності і є кредитором.

Історично простий вексель за своїм походженням пов'язаний із борговою розпискою, що вручається продавцеві (кредиторові) в обмін на отриманий товар або послуги. Вексель дає безперечне право ви­магати по закінченні строку з особи, яка підписала вексель, сплати позначеної суми й відсотків, тільки якщо вексель має всі обов'язкові, передбачені нормами реквізити.

Обіг простого векселя в трохи спрощеній формі можна описати в такий спосіб.

Простий вексель в оплату за отримані товари або послуги видає особа, що одержала ці товари, - векселедавець. Вона одержала товари в кредит і в знак того, що в зазначений строк виплатить кредиторові обговорену суму, видає простий вексель, в якому проставлена сума, строк, місце оплати й інші дані (реквізити).

У знак її зобов'язання на цьому векселі є напис: «Ми заплатимо проти цього векселя», викона­ний типографським способом. Тим самим векселедавець бере на себе безумовне зобов'язання заплатити зазначену суму кредиторові як особі, що одержала вексель — ремітенту або тій особі, якій буде надалі переданий вексель із урахуванням норм таких передач - індо­саменту.

Векселедержатель (ремітент) після одержання векселя має право передати шляхом індосаменту або навіть продати вексель іншій особі - індосатові. Ця особа, одержавши вексель, стає індосантом і має право передати вексель наступному індосатові. Так вексель може нео­дноразово передаватися з рук у руки серед юридичних і фізичних осіб у межах установленого строку його обігу.

Останній векселедержатель має право пред'явити вексель до оплати векселедавцеві.

Ремітент (перший векселедержатель) після одержання векселя має право пере­дати вексель у банк для його обліку й одержання зазначеної суми до закінчення обговореного строку (як правило, з певним дисконтом) або в певний строк пред'явити векселедавцеві вексель до оплати.

Якщо з будь-якої причини векселедавець не здійснює оплату векселя особі, що пред'явила вексель, то власник векселя починає процедуру протесту за векселем. Усі учасники вексельного обігу несуть відповідальність перед особами, які фігурують у векселі після них.

У момент видачі векселя векселедавець має право звернутися в банк для одержання гарантій оплати векселя. Якщо банк убачає позичальника надійним і готовий надати йому гарантії, то банком на векселі робиться гарантійний напис - АВАЛЬ. У випадку, якщо векселедавець або інша особа, за яку проставлений аваль, не оплачує вексель, то таку оплату зробить банк і надалі вимагатиме від векселе­давця оплату векселя.

 

 

Переказний вексель

Переказний вексель (тратта) на відміну від простого виписується і підписується векселедавцем (кредитором, трасантом) і містить наказ боржнику (трасату) сплатити у зазначений термін визначену у векселі суму третій особі (ре­мітенту) або за її наказом утримувачу (пред'явникові) зазначеної су ми в певний строк і в певному місці.

Цей наказ виражається словами, які надруковані на бланку век­селя:

«Заплатіть проти цього векселя наказу»

Переказний вексель видає не платник, а особа, що дає таку вка­зівку платникові, й цей вексель відрізняється від простого векселя тим, що містить вимогу боржникові про сплату боргу третій особі. Тому при виписці переказного векселя в ньому фігурують три особи:

 

Трасант Особа, що видає вексель - векселедавець
Трасат Платник, якому векселедавець пропонує здійснити платіж
Ремітент Перший набувач векселя, що здобуває право вимагати платіж за векселем і право передати це право іншій особі

 

Трасант має право позначити в переказному векселі себе як плат­ника.

Обіг переказного векселя в спрощеній формі можна описати в такий спосіб.

 

Підприємство «А» є боржником підприємства «Б», підприємство «Б» є боржником підприємства «В».

Підприємство «А» отримує від «Б» товар з відстрочкою платежу.

В той же час, підприємство Б має борг за отриманий товар перед підприємством «В».

Підприємство «Б» видає переказний вексель, в якому вказує, що підприємство «А» повинно сплатити гроші не йому, а здійснити за нього платіж і погасити його борг перед підприємством «В».

Переказний вексель в оплату за отримані товари або послуги видає особа, відповідальна за оплату векселя - векселедавець або трасант, що перекладає борг на платника, який зветься трасат.

На знак того, що в обговорений термін буде виплачена кредиторові обу­мовлена сума, видається переказний вексель, в якому проставлена підлягаюча оплаті сума, строк, місце оплати й інші дані (реквізити).

Як наказ майбутньому платникові й на знак його зобов'язання на цьому векселі є напис «Заплатіть проти цього векселя», виконаний типографським способом. Тим самим векселедавець дає безумовну вказівку й зобов'язання заплатити зазначену суму кредиторові, як особі, що одержала вексель — ремітенту або тій особі, якій надалі буде переданий вексель з урахуванням норм таких передач - індосаменту.

Перший векселедержатель (ремітент) має право передати шляхом індосаменту або навіть продати вексель іншій особі — індосатові. Ця особа, одержавши вексель, стає індосантом і має право переда­ти вексель наступному індосатові.

Так вексель може неодноразово передаватися з рук у руки серед юридичних і фізичних осіб у межах установленого строку його обігу.

Оскільки переказний вексель містить наказ або вказівку трасату зробити платіж і ще не є зобов'язанням боржника (трасата) зробити відповідний платіж, то цей вексель має бути підтверджений, або акцептований, з боку платника (боржника), що найчастіше фактично й отримує відповідні товари чи послуги або має відповідну заборгованість перед трасантом (векселедавцем). Для одержання акцепту ремітент або хто-небудь з інших учасників вексельного обігу (у тому числі трасант) мають пред'явити акцептанту (трасату) вексель до акцепту. Акцептант у графі «акцептовано» ставить свій підпис.

Останній векселедержатель має право пред'явити вексель до оплати векселедавцеві.

Ремітент (перший векселедержатель) після одержання векселя має право передати вексель у банк для його обліку й одержання зазначеної суми до закінчення обговореного строку (як правило, з пев­ним дисконтом) або в певний строк пред'явити векселедавцеві вексель до оплати. Якщо з будь-якої причини платник не виконає акцепт або не здійснить оплату векселя особі, що пред'явила вексель, то власник векселя починає процедуру протесту за векселем.

За переказним векселем векселедавець й інші учасники вексель­ного обігу мають право звернутися в банк для одержання гарантій оплати векселя. Якщо банк вважає позичальника надійним і готовий надати йому гарантії, то банком на векселі робиться гарантійний на­пис - АВАЛЬ. У випадку якщо векселедавець або інша особа, за яку проставлений аваль, не оплачує вексель, то таку оплату зробить банк і надалі вимагатиме від векселедавця оплати векселя.

 

Реквізити векселів

Реквізити простого векселя

Бланк простого векселя (рис.)

Реквізити простого векселя:

Вексельна мітка — найменування документа- «простий век­сель»

Місце складання векселя.

Вказівка часу складання векселя.

Валюта й сума цифрами (яка має сплачуватися). За українським законодавством, при будь-якій зазначеній валюті розрахунок допус­кається в національній валюті за курсом НБУ.

Проста, нічим не обумовлена обіцянка сплатити позначену суму (типо графським способом):

Ми заплатимо проти цього векселя наказу

Найменування того, кому чи за наказом кого має бути здійснений платіж - першого набувача векселя.

Визначене місце й дата платежу.

Валюта й сума прописом.

Найменування банківської установи платника й місця платежу.

Підпис платника. За українським законодавством, на векселі мають бути два підписи - керівника й головного бухгалтера. Перед підписом слід указувати найменування фірми векселедавця.

Реквізити переказного векселя

Бланк переказного векселя (рис)

 

Переказний вексель на вимогу ремітента може бути складений у кількох екземплярах однакового змісту, іменованих зразками (ек­земплярами). У тексті кожного з них має бути зазначено, котрий він за ліченням: перший (прима), другий (секунда) і т.д. За відсутності такої вказівки кожний зразок уважається самостійним векселем.

Простий вексель випускається лише в одному екземплярі.

Аваль за векселем.

З метою підвищення надійності всіх розрахунків за векселем при його обігу у векселі (простому та переказному) передбачається вексель­не поручительство за векселедавця або платника за векселем у вигляді розташованого праворуч на векселі поручительського напису, що має назву АВАЛЬ.

Напис містить слова: «Як аваліст за».

Відповідно до цього напису деяка юридична особа (АВАЛІСТ) бере на себе передбачені векселем зобов'язання з оплати цього векселя у випадку відмови векселедавця (або іншої зобов'язаної особи - індосанта, акцептанта за переказним векселем, конкретної особи) сплатити за векселем.

Це поручительство дається або третьою особою, або однією з осіб, що підписали вексель. Таким чином, ава­ліст бере на себе відповідальність за виконання зобов'язань будь-кого із зобов'язаних за векселем осіб за оплату векселя перед будь-яким законним векселедержателем. В авалі має бути зазначено, за кого він виданий. За відсутності такої вказівки вважається, що він виданий за векселедавця. Проставляння авалю робить аваліста учасником вексельного обігу.

Сплачуючи вексель, аваліст набуває права вимоги до векселедавця й платника. Аваль може бути оформлений гарантійним написом ава­ліста на самому векселі або на додатковому аркуші (алонжі), прикрі­пленому до векселя. Також аваль може бути виконаний на окремому аркуші.

Закреслювання авалю або його відкликання є недійсними.

Індосамент векселя

Термін «індосамент» використовується удвох аспектах:

а) передача векселя від векселедержателя (індосанта) наступному векселедержателеві (індосатові) з одночасною передачею права влас­ності на вексель і в повному обсязі прав, які випливають із векселя в повному обсязі;

б) індосамент - передавальний напис на звороті векселя, що засвід­чує перехід прав за цим документом від одного законного власника до іншої особи з усіма правами відповідно до тексту індосаменту.

Індосамент може мати такий зміст:

Заплатіть проти цього векселя наказу «Сплатіть наказу» або «Сплатіть наказу пред'явника»

Указується, кому має бути зроблена оплата, й обов'язково індоса­мент повинен мати підпис колишнього власника й печатку. Наявність дати в індосаменті не обов'язкова.

Особу, що виконує передавальний на­пис на векселі, називають індосантом, а особу, на користь якої перево­диться вексель і яка отримує його у своє використання - індосатом.

Індосамент може бути написаний на звороті векселя або на при­єднаному до векселя аркуші паперу - алонжі.

Алонж - приклеєний до векселя аркуш паперу для передаваль­них написів, що використовується, якщо на самому векселі (на його зворотному боці) не залишається місця для наступних передавальних написів.

Усі учасники вексельного обігу несуть відповідальність перед особами, які фігурують у векселі після них.

Солідарна відповідальність за векселем виражається в тім, що кожний, хто поставив свій підпис на векселі, тим самим гарантував майбутні платежі в зазначений строк. Будь-який векселедержатель у випадку несплати за векселем у цей строк, може висунути свої вимоги кожному із зобов’язаних за векселем осіб і навіть до всіх одразу, не дотримуючись при цьому послідовності.

Індосант може зняти з себе відповідальність за платіж шляхом проставляння застереження у вигляді напису «без обігу на мене» (без- обіговий індосамент), але це зазвичай знижує привабливість векселя для наступних утримувачів і його можуть просто не прийняти наступні учасники вексельного обігу.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.