АНТИЧНА КУЛЬТУРА (стислий словник імен та назв)

Аврора — римська богиня світанку, ранішньої зорі, грецька Еос. Адоніс — юнак, якого покохала богиня Афродіта, був убитий вепром. Адрастея — фрігійська богиня, її ім'я тлумачиться як Доля. Адрія — Адріатичне море; крім того, місто в Італії поміж гирлами річок Пота та Еч, колись на березі моря, а тепер далеко від нього.

Аїд, або Гадес, — ім'я володаря підземного царства (інше ім'я Плу­тона) і назва власне цього царства.

Акрополь — афінська фортеця на скелі 156 м заввишки, посередині міста Афін.

Алкмена — дружина Амфітріона, кохана Зевсом мати Геракла. Амазонки — войовниче плем'я жінок; під час Троянської війни до­помагали троянцям проти греків.

Амброзія — страва богів, як нектар — їхній напій; тому що боги їдять амброзію, вони безсмертні і вічно юні.

Аполлон — син Зевса й Латони (Лето), ясний бог (Феб). Він перека­зує людям волю Зевса і карає неслухняних («Іліада», пісня 1); бог віщу­вання та оракулів (див. Дельфи); бог поезії й музики, водитель муз. Пі­зніше його ототожнювали з богом сонця Геліосом.

Арго — корабель так званих аргонавтів, які пливли в Колхіду (краї­на на Чорноморському узбережжі) по золоте руно.

Аргос (первісне значення — приморська рівнина), або Аргея, Арголіка, Арголіда (жителі — аргеї, аргіви, аргосці), — країна на сході Пелопонесу з містами Мікени, Тірінф, Трозейн, Аргос (головне місто, Навплія, Лерна, Немея).

Аргус — силач, усе тіло якого було вкрите очима і якому Гера нака­зала стерегти Іо.

Аріадна — дочка критського царя Міноса й Пасіфаї. Покохавши афінського царя Фесея (Тезея), допомогла йому вибратися із заплута­них ходів Лабіринту, давши йому нитку, що вказувала дорогу («Аріад-нина нитка»).

Арістрід — афінський політичний діяч (540—486 рр. до н. е.), відо­мий як людина «справедлива», представник аристократичної партії.

Аркадія — центральна країна Пелопонесу, багата на ліси й пасови­ща (аркадські пастухи).

Артеміда — дочка Зевса й Лето, сестра Аполлона; римська Діана, богиня полювання, охоронниця незайманості, яка сама дала обітницю вічного дівування; разом з тим помічниця жінкам у пологах.

Асклепій — римський Ескулап, син Аполлона, бог лікування, по­кровитель лікарів.

Астрея — богиня правди, дочка Зевса й Феміди.

Афіна-Паллада (римська Мінерва) — дочка Зевса, богиня мудрості, наук і військової справи.

Афродіта — богиня краси й кохання. Народилися з морської піни, але звуть її дочкою Зевса; дружина кривого Гефеста, коханка Арея, охоронниця Паріса і взагалі троянців; від Анхіза в неї був син Еней, мі­фічний предок римського народу, через що вона сама зветься мати (рим­ська Венера). Зветься також Кіпрідою (або Цітереєю) за іншим місцем її культу на о. Кіпрі, а також Кіфереєю (Цітереєю) і за головним місцем її культу, о. Кіферами (Цітера).

Ахеї (ахейці) — жителі Ахайї (правильніше Ахааі'О, у Гомера взага­лі греки.

Ахаія (іноді Ахайя, Ахейя) — країна на північному заході Пелопо­несу на узбережжі Корінфської затоки (жителі Ахеї).

Ахеронт — річка підземного царства.

Атлант — титан, що підтримує небесне склепіння.

Академія — заснована Платоном (385 р. до н. е.) релігійно-філософ­ська спілка, так звана школа Платона (перша назва Гекадемія) походить від імені міфічного героя Академа. Академія проіснувала 916 років.

Брут — перший римський консул (590 р. до н. е.), що звільнив Рим від царів (Тарквініїв) і став, як каже легенда, першим оборонцем волі;

він стратив власних синів за участь у змові проти римської республіки.

Його нащадок Марк Юній Брут у змові з Кассієм та іншими висту­пив проти свого названого батька Юлія Цезаря, коли той став повно­владним диктатором Риму. Після вбивства Цезаря у війні цезарійців

Антонія та Октавія (майбутнього імператора Августа) республікансько-сенатську партію подолано в битві під Філіппами (42 р. до н. е.), після чого Брут — «останній республіканець» — заподіяв собі смерть.

Бромій — одне з імен бога Вакха-Діоніса.

Беотія — країна в Середній Греції між Фокідою і Аттікою, з містом Фівами, горою Геліконом тощо.

Борей — північний вітер (римський Септенріон).

Беллюна — богиня війни.

Вакх — див. Діоніс.

Барій — римський поет, близький до імператора Августа, приятель Горація та Вергілія, автор трагедій та епічних творів, які не дійшли до нас.

Поиск по сайту: