Тема: Патофізіологія травлення

I. Порушення апетиту

Апетит – психоемоційний феномен, від якого залежить кількість вживання їжі.

Центр апетиту – гіпоталамус

Апетит залежить від кількості глюкози крові + рефлекси в шлунку → ведуть до збудження центру насичення.

Таким чином апетит – складний психоемоційний та нервово-рефлекторний процес.

Порушення апетиту:

1. Анорексія – повна відсутність апетиту.

Може бути:

1) Інтоксикаційна:

a. Враження інфекцією

b. Шлункове отруєння їжею → нудота → блювання → проходить

2) Психогенна

a. Гнів, нервування (проходить)

b. Штучне голодування при психологічних захворюваннях

3) Нейрогенна – враження нервової системи(центрів) інфекцією, тромбом, інсульти

4) Анорексія (штучна) для корекції фігури (особливо молоді люди)

5) Транзиторна анорексія – при гойданні (укачування) → дія прискорень кутових або лінійних → називається анорексія угойдування → нудота → синдром апатії (застосовується препарат аерон, супрастін).чутливість до дії прискорення піддається тренуванню.

1. Булемія – підвищення апетиту
2. Парарексія спотворення апетиту
3. Сітофобія – коли людина боїться приймати їжу через появу болю після прийому їжі (при виразкових хворобах)

II. Порушення травлення в ротовій порожнині і стравоході

Травлення в ротовій порожнині – жування:

1) Механічна обробка – в середньому сила 5 кг → на площу зуба тиск 600 атм. → тому може бути пошкодження емалі, тріщини →карієс(патогенез):

v Демінералізація

v Деструкція

v Дефект

2) Хімічна обробка – слиною → виділяється до 2 л слини за добу (окрім ферментів в слині є роданіди → це солі родонової кислоти, що забезпечують бактерицидність слини.

Реакція слини сабо-кисла, або слабо-лужна.

Порушення виділення слини:

1. гіперсалівація – підвищення виділення слини

2. гіпосалівація – зменшення виділення слини

Порушення травлення в ротовій порожнині:

1. вади розвитку

2. захворювання слизових оболонок

3. порушення інервації

4. захворювання органів, що оточують ротову порожнину

5. пухлини

Ковтання: (проходить 6-8 сек – їжа, 2-3 сек – вода) – це складний руховий акт, тоу при враженні НС і черепно-мозкових нервів → порушується ковтання.

В середньому за добу людина ковтає 600 разів, із них 200 – на їжу, 50 раз – під час сну, 350 – решта.

Ковтання має 3 фази:

1. ротова
2. глоткова
3. стравохідна

Порушення ковтання:

При цьому їжа походить над трахею (надгортанник закривається), а при порушенні цього акту → може їжа потрапити в дихальні шляхи → розвивається аспірацій на пневмонія.

Синдром регугітації – повернення їжі в ротову порожнину, без блювання (або закидання їжі в ротову порожнину).

Американські вченні вважають, що 50% відсотків пневмоній → це аспірацій ні пневмонії, особливо в похилому віці, тому радять не спати на спині.

Румінація – повторна не довільна регургітація споживаною їжею(людина або випльовує, або знов заковтує їжу)

Стравохід (склад з 3 шарів)

Порушення функції можуть бути:

1. спазми
2. дивертикули (грижа)

III. Порушення функції шлунку – їжа потрапляє із стравоходу в шлунок.

Функції шлунку:

1. Резервна:

Об’єм в нормі 2-3 л. Може бути більшим, може бути меншим:

v Збільшення об’єму шлунку

1) булемії (хто багато споживав їжі).

але булемія може бути і патологічна при:

1) захворювання ЦНС – пухлини і нефрити

2) ендокринні захворювання – тіреотоксини, інсулін

3) травми НС – руйнування ділянок гіпоталамусу → руйнування ядра → булемія

2) пілороспазми → до 5-6-8 л. Це негативно впливає, тому що → перерозтягує стінку → зменшує тонус → уповільнення → перемішування → гниття → бродіння → інтоксикація → диспепсичний синдром (відрижка, запах, нудота, блювота...)

v Зменшення резервуарної функції, або її відсутність при:

1. рецекції шлунку

2. розростання сполучної тканини після виразкових хвороб або після хімічних отруєнь.

Повне виключення резервної функції → після повного видалення шлунку → їжа потрапляє в кишківник → розвивається демпінг синдром (надходження моноцукрів). При цьому розвиваються вегетативні с-ми:

v пітливість

v тахікардія

v слабкість

Треба вести корекцію: їсти 6-8 разів і не вживати моноцукрів.

Патогенез демпінг синдрому:

1. гіперосмія (всмоктування моноцукрів) →

2. гіповолемія (вода іде із плазми в кішківник) →

3. ВІП (вазоактивний ін тест. поліпептид) →

4. вазоділятяція →

5. ортостатична гіпотензія →

6. гіперглікемія (так як всмоктуються моноцукри) →

7. виділення інсуліну →

8. гіпоглікемія → (знов апетит + їжа )

1. рухова функція порушення може бути

1) прискорення (vagus) → шлункові коліки (спазми)

2) ослаблення рухової функції → частіше гірше перетравлюється → бродіння, гниття → див. Диспепсичний синдром.

1. секреторна функція шлунку

за добу виділяється 1,5-2 л шлункового соку. Склад:

v вода

v слиз

v HCl

v Пепсиногени

рН=1,5-2,5 (висока ступінь кислотності, але не пошкоджується слизова)

Функції HCl:

1. активує пепсини

2. набубнявлюють білки → збільшується контакт → всмоктування

3. бактерицидна дія

4. швидкість евакуації в 12-палу кишку (синдром Сердюкова)

5. + інтерстіц. гормони

Порушення секреторної функції можуть бути:

1. гіперсекреція

v синдром гіперсекреції – гіперацидний синдром

v уповільнення евакуації (уповільнення перистальтики → тому закрепи → калові каміння → пролежні → перитоніти → 42% від перитонітів наступає смерть(особливо в похилому віці, бо знижується чутливість)

2. гіпосекреція –

v гіпоацидний синдром → порції їжі надходять із шлунку → посилюється перистальтика → і швидко → мало всмоктується → реабсорбція води → проноси (діарея) → зневоднення → порушення ВСО (при холері – саме цей механізм порушення ВСО)

3. ахілія – відсутність секреції

1. евакуація може бути:

a) збільшення → після резекції, ектомії

b) зменшення → пілоростеназ

1. інкреторна функція

може бути пухлини → які продукують гормони (тканинні)

Клітини АПУД системи розташовані в кишечнику

А в шлунку є „джи” клітини → продукують гастрин(якщо є пухлина з цих клітин)

→ збільшення гормонів

можуть бути множинні виразки → синдром Золінгера-Елісона

1. видільна функція . Так при уремії клітини шлунку виділяють токсичні речовини (коли підвищується концентрація токсичних речовин).

IV. Виразкова хвороба:

Етіологія:

1) порушення харчування (режим, температура, дієта)

2) паління

3) психоемоційні напруги → тобто нервовий компонент

4) дисгормональні порушення

Теорія патогенезу

1) механічна

2) судинна

3) пептична

4) запальна

5) ацидотична

6) неврогенна:

a) центрально-вегетативна

b) нервово-трофічна

c) кортико-вісцеральна

3 головні патогенетичні механізми:

1) підвищення агресивності секреції (HCl і пепсин). Може бути при:

v підвищення тонусу n. vagus

v підвищення гормону (гастринома)

2) зниження захисних властивостей → чим нижче рН → менше кислотність

3) зниження репаративних властивостей слизової оболонки. В нормі слизова оболонка добре репарує

Механізми негативної дії виразкової хвороби

1) біль

2) кровотеча

3) перфорація

4) пенетраця

5) пілоростеноз

П/г лікування:

1) зниження агресивності шлункового соку

a) антацидна терапія

b) фізичний спокій (щоб не подразнювати виразку)

c) Н₂ блокатори (100% позитивний ефект)

d) Протимікробна терапія

2) Підвищення захисту слизової оболонки → речовини, які посилюють слизової оболонки (алюмогель → гідроокис алюмінію → але хвор. периферична НС)

3) Посилення репарації:

v Фізичне заспокоєння

v Повноцінна білкова дієта

v Речовин, які посилюють репарацію

4) Дія безпосередньо на патогенетичні фактори

5) Седативні речовини

V. Патофізіологія кішківника виходить з його функцій:

1. травна
1. парціальна
2. тотальна
2. секреторна
3. рухова
4. регуляторна
5. бар’єрна
6. імунологічна

Порушення всмоктування – синдром мальабсорбції

Порушення розщеплення – синдром мальдигестії

Порушення розщеплення та всмоктування – синдром мальассиміляції, але називається синдром мальабсорбції.

Поиск по сайту: