Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Хімічний склад та енергетична цінність водних рослин



 

Назва рослини Вміст у сухій речовині, % Енергетична цінність сухої речовини, кДж/кг
Про­теїн Жир БЕР Клітковина Зола
Ряска            
мала 26,7 4,6 27,2 24,5 17,0 18 291
багатокорінна 21,1 2,6 35,1 26,6 14,6
трьохчасткова 27,4 2,7 24,0 23,8 22,1 16 771
Рдест            
гострокінцевий 21,9 2,5 28,1 26,3 21,2 16 506
гребінчастий 20,9 2,6 36,5 26,0 14,0 17 720
пронизнолистий 18,4 2,5 17,2 36,6 25,3 17 997
кучерявий 18,8 2,7 36,8 24,1 17,6 17 157
Елодея 18,3 2,5 42,5 16,6 20,1 13 658
Едогоніум 19,2 3,1 21,8 32,2 23,7 16 174
Гречка            
водяна 24,2 3,8 27,7 28,8 15,5 19 106
пташина 21,1 2,9 30.4 31,0 14,6 18 984
Стрілолист 21,6 3,6 19,0 36,7 19,1 17 346
Рогіз 7,4 1,9 47,4 32,4 10,9 17 233

 

Водну рослинність можна сушити і переробляти на борошно, яке додають до кормосумішей у концентрації до 5 %.

Лушпиння бобів какао (оболонка какаовела) є відходом кондитерського виробництва. Його отримують у процесі очищення бобів какао від оболонок і зародка перед виготовленням какао-порошку. Ядро бобів какао становить 85—89 % загальної маси, на оболонку припадає 10—15 %, на зародок — до 1 %.

Лушпиння бобів какао містить близько 15 % сирого протеїну, до 45 БЕР, до 6—7 сирого жиру і до 6—7 % золи. Слід зазаначити, що в цих відходах значна кількість вітаміну Негативним аспектом є підвищений вміст сирої клітковини (до 16 %), що передбачає невисокий рівень перетравлю- ваності органічних речовин, яких близько 45 %. Крім того, у лушпинні бобів какао є алкалоїд теобромід, який стимулює обмін речовин, що може спричинити додаткові втрати енергії.

Лушпиння бобів какао рекомендовано використовувати у продукційних гранульованих кормах на рівні вітамінно-трав'яного борошна доброї якості.

Гідрол — темно-коричнева рідина з характерним запахом, температура застигання — 22 °С. Це побічний продукт виробництва кристалічної

глюкози із сирого зернового і картопляного крохмалю, який використовують у легкій і медичній промисловості, а також у кормовиробництві.

Гідрол випускають двох марок: А-гідрол, який отримують за звичайною схемою кристалізації глюкози і використовують у легкій промисловості та медицині; Б-гідрол, який отримують за комбінованою схемою і використовують тільки для виробництва комбікормів.

Кормовий Б-гідрол містить дуже мало протеїну (до 0,26 %), але має дуже високу концентрацію цукру (до 46—48 %), що є головною його перевагою як поживного компонента. Гідрол можна використовувати у виробництві комбікормів для риб, але в невеликих концентраціях — на рівні кормової патоки. Із-за малої в'язкості, гідрол рівномірніше розподі­ляється в кормовій суміші порівняно з кормовою патокою, а у виробництві гранульованих комбікормів він є доброю сполучною речовиною. Гранули комбікорму з гідролом поживніші за вуглеводами, значно міцніші і триваліший час зберігають свою цілісність у воді порівняно з гранулами, отриманими із застосуванням пари. Норма введення гідролу — не більше 5—7 % загальної маси кормової суміші. Гарантійний термін його збері­гання у прохолодних місцях, за відсутності впливу сонячних променів і атмосферних опадів — до 6 міс.

Біомаса водиевоокиснювальних бактерій (БВБ) — нещодавно запропонована висококонценгрована протеїнова добавка, аморфний поро­шок світлого або жовтуватого кольору. Цей кормовий компонент отримують внаслідок культивування бактерії А1ка1і§епе5 аЩгорЬиз на живильному середовищі. Для виробництва І т готової продукції потрібно затратити сировини, кг:

Водень технічний - 700; Заліза цитрат - 0,24;
Кисень технічний -3000; Заліза сульфат -0,0016;
Вуглекислий газ - 2000; Мангану хлорид -0,0016;
Сечовина -297; Нікелю хлорид -0,0016;
Фосфорна кислота -80; Цинку сульфат - 0,035;
Калію хлорид -7,6; Кобальту хлорид -0,018;
Магнію сульфат -26; Борна кислота -0,14;
Калію гідроксид -0,4; Натрію молібдат -0,01.

 

Біомаса водиевоокиснювальних бактерій за вологості .10% містить менше 65% сирого протеїну і має такий амінокислотний склад, %: лізин — 4,35, гістидин — 1,22, аргінін — 4,54, аспарагінова кислота — 6,22, треонін— 3,29, серин — 2,50, глутамінова кислота — 7,81, пролін — 2,85, гліцин — 3,76, аланін — 5,64, цистин — 0,35, валін — 3,97, метіонін — 1,64, ізолейцин — 2,78, лейцин — 5,35, тирозин — 2,25, фенілаланін — 2,75, триптофан — 0,87. БВБ не повинна містити живих клітин продуцента, а загальний вміст непатогенних бактерій, серед яких трапляються псевдомонас, мікрококи, сарцини, мікобактерії— не вище 100 тис/г.

Хімічний аналіз препарату підтверджує підвищений вміст у його складі важких металів, що потребує особливої обережності в разі його впровад­ження у практику годівлі риб. Необхідні додаткові поглиблені дослідження препарату не тільки у загальнобіологічному, а й у токсикологічному і медично-біологічному плані.

Кормовіт — тонкоподрібнений чорний порошок із сухих віджимків чорноплідної горобини, насичений р-токоферилацетатом (до 25 %) і вкритий захисною полівінілспиртовою плівкою. Його рекомендують для прямого вітамінного збагачення кормових сумішей.

У разі зберігання препарату у заводській упаковці упродовж 6 міс збері­гається до 90 % активності вітаміну Е, у складі вітамінно-мінеральних пре- міксів упродовж того самого часу — 65—70 % активності вітаміну Е.

Аскорбінат натрію —однорідний сипкий порошок білого кольору з жовтуватим відтінком, без запаху. Це повноцінне джерело вітаміну С, яке за біологічною активністю не поступається аскорбіновій кислоті. Ас­корбінат натрію містить не менше 97 % активної речовини, його вико­ристовують у дозах, аналогічних аскорбіновій кислоті. Зберігають препа­рат у захищених від світла сухих приміщеннях, термін зберігання вітамін­ної активності — 12 міс.

Холіцел — сипкий порошок від білого до світло-жовтого кольору, отримують змішуванням 70%-го водного розчину холіну і мікрокристалічної целюлози з наступним висушуванням суміші до вологості не вище 2 %.

Холіцел містить близько 45—50 % холіну. Препарат включають до складу комбікормів і преміксів тільки у сухому вигляді. Гарантійний термін зберігання — до 12 міс.

Філофори — багряна водорость Phyllophora nervosa, живе у Чорному морі, можна використовувати як кормовий компонент для кормосумішей у годівлі риб. Філофора містить до 16,4 % протеїну, до 0,9 жиру, до 7,1 % клітковини,а також цінні мікроелементи, мг/кг: залізо — 0,03; кобальт — 3,59; мідь — 3,4; йод — 2146.

Філофору рекомендують додавати до складу комбікормів у вигляді борошна у кількості до 10 % загальної маси кормосуміші. З метою наси­чення комбікорму мікроелементами можна використовувати відвар з філофори, для приготування якого подрібнену масу водорості (з розрахунку 100 кг на 1100—1200 л води) варять 30—60 хв з періодичним помішуванням до утворення подібної речовини. Збагачений мікроелементами комбікорм, на 100 кг якого додають до 10 л відвару, можна використовувати для годівлі як рибопосадкового матеріалу, так і товарної риби.

Препарат йодбілковий кормовий — світло-сірий або коричнюватий порошок, який містить понад 20 мікроелементів (залізо, мідь, манган, цинк, кобальт, йод тощо), виготовляють з відходів агарового виробництва. Препарат використовують для насичення кормів мікроелементами у концентраціях 0,01—0,04 % загальної маси кормосуміші.

Концентрат мікроелементний водоростевий — крупка темно- бурого або чорного кольору, яка містить понад 20 мікроелементів. Його виробляють з відходів агарового виробництва і, як і йодбілковий кормовий препарат, використовують для насичення комбікормів мікроелементами. Витрати концентрату — не більше 0.1—0,3 % загальної маси кормосуміші.

Карбонат і сульфат кобальту — водорозчинні солі, які містять відповідно 0,495 і 0,213 г активного кобальту. Кобальт, як і інші мікроеле­менти, активує діяльність ферментів. За його нестачі знижується рівень синтезу в організмі риб вітаміну В|2.

Рекомендовано на 1 т комбікорму додавати 3 г карбонату або 5 г сульфату кобальту, які попередньо розчиняють у воді. Збагачений кобальтом комбікорм використовують для годівлі як рибопосадкового матеріалу, так і товарної риби.

Гамма-аміномасляна кислота (ГАМК) — дрібнокристалічний порошок, який у процесі зберігання досить швидко злежується, що потребує додаткового його подрібнення перед використанням.

ГАМК стимулює секрецію гормону росту, під впливом якого активується біосинтез білка. Одночасно інтенсифікується утворення гормонів, які посилюють анаболічні реакції енергетичного обміну. Крім цього, ГАМК гальмує швидкість пероксидного окиснення ліпідів у організмі і послаблює наслідки стресових ситуацій. Препарат вводять до складу комбікормів у концентрації 75-150 г/т.

Фумарова кислота (дикарбонова ненасичена органічна кислота) — однорідний дрібнокристалічний сипкий порошок білого кольору, погано розчиняється у воді, не злежується. Вона досить стійка за тривалого збері­гання як окремо, так і у складі преміксів та комбікормів.

Фумарова кислота здатна поліпшувати моторико-секреторну функцію шлунково-кишкового тракту, підвищувати перетравлюваність і всмоктування поживних речовин корму. Після всмоктування кислота досить швидко мобілізує енергетичні резерви організму, бере участь у синтезі біологічно активних речовин, чинить загальну стимулювальну дію. її використовують для формування кормових сумішей у концентраціях 0,10—0,25 % загальної маси.

Впровадження у годівлю риб нетрадиційних кормів, нових біологічно активних речовин у разі кваліфікованого і свідомого підходу до справи сприятиме зниженню витрат кормів та оптимізації харчових раціонів.

 


ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ БІЛКОВОЇ ПРОБЛЕМИ УГОДІВЛІ РИБ

 

Однією з найгостріших у сучасному кормовиробництві є проблема виробництва і раціонального використання білка. Вона демонструє все- зростаючу актуальність білкового забезпечення. Дефіцит протеїну у раціонах головних об'єктів сучасного рибництва знижує продуктивність, викликає істотні, часто необгрунтовані перевитрати кормів, що супроводжується збільшенням собівартості рибопродукції.

Злободенність такого стану рибництва посилюється тим, що Україна в останні роки знизила валове вирощування зернових та істотно зменшила виробництво кормів тваринного походження. Внаслідок цього потреби у білках комбікормової промисловості і безпосередньо господарств з вироб­ництва рибопродукції задовольняються далеко не повністю. Крім того, з причин диспропорції цін на рибу і комбікорми, останні стають малодоступними для значної більшості рибницьких підприємств.

Нині вчені все більше підтримують концепцію посилення генетико- селек- ційних досліджень і впровадження їх результатів з метою створення нових, продуктивніших сортів і гібридів зернових та інших культур, які б відповідали вимогам інтенсивного землеробства. Це, як вважає абсолютна більшість фахівців, є вирішальним фактором подальшого зростання обсягів виробництва рослинного білка і відповідно підвищення якості кормів.

Цікавими у цьому плані є розробки учених США. Тут досить розпов­сюджені продукти, отримані за допомогою генної інженерії, що викликає певні побоювання. Провідні вчені стверджують, що неконтрольована гра з генами неприпустима. І вони мають на це підстави. Нині обширні земельні угіддя засіяно суперрослинами з видозміненими генами, що вже викликало серйозні ускладнення. Рослини фактично перестають бути рослинами після того, як їм вживили гени тварин, риб, комах. На одній із ферм штату Айова було вирощено рекордний урожай кукурудзи із застосуванням генної технології. Тварини, яких годували такою кукурудзою, дуже швидко набирали масу. Проте у людей, які споживали м'ясо цих тварин, спостерігались симптоми отруєнь, які нагадували ураження від зміїних укусів. Розслідування цього інциденту привело до лабораторії, де були створені чудо-зерна кукурудзи, в які генетики ухитрилися ввести надзвичайно активний ген, вилучений з отрути гримучої змії.

Ця інформація щодо досягнень генної інженерії засвідчує, що подібні шляхи вирішення білкової проблеми за сучасного стану знань у цій галузі поки що досить проблематичні і не можуть бути рекомендовані для впро­вадження у практичне кормовиробництво.

Водночас перспективність досліджень у галузі генної інженерії з метою отримання рослинної і тваринної сировини з високим вмістом білка, яку можна було б використовувати за цільовим призначенням, очевидна.

Нині і на найближчу перспективу особливе місце у генетико- селекційних дослідженнях посідають високобілкові зернові культури, такі як соя, люпин, ріпак та деякі інші. У цьому плані цікавим є досвід учених Канади, які завдяки цілеспрямованій генетико-селекційній роботі отримали новий сорт ріпаку — канола, який містить багато протеїну і жирів за низького вмісту глюкозино- латів та ерукової кислоти. Є досягнення і вітчизняної селекції: виведено високобілкові безалкалоїдні сорти люпину, такі як Київський швидкостиглий, Київський мутант, Горизонт, що відкриває певні перспективи у вирішенні білкової проблеми у рибництві.

Пильна увага вітчизняної та зарубіжної селекції до високобілкових кор­мових культур не випадкова. Використання кормів рослинного походження порівняно з тваринними для багатьох видів риб економічно доцільніше. Елементарними розрахунками доведено, що собівартість 1 т білка зерна бобових культур у 6—8 разів нижча, ніж у кормах тваринного походження, у 4—5 разів нижча, ніж у кормових дріжджах, і в 1,5—2 рази нижча, ніж у трав'яному борошні.

Перспективним і досить значущим резервом проблеми підвищення виробництва білка є так зване "землеробство щадіння". Останнім часом в Україні з причин скорочення поголів'я великої рогатої худоби значно знизились обсяги використання органічних добрив. Тому органічні добрива бажано використовувати переважно під зернові злакові, за рахунок чого можливе підвищення врожайності і виходу протеїну з кожної одиниці засіяної площі, а в кормовому клині — збільшити відсоток площ під багаторічними та однорічними бобовими культурами.

Резервом вирішення білкової проблеми у годівлі риб може бути біо- трансформація кормів, тобто механічне, біохімічне, мікробіологічне пере­творення різних кормів та кормових засобів як у процесі їх переробки і підготовки до згодовування, так і після споживання тваринами. Підвищену зацікавленість у вирішенні проблеми кормового білка викликає біотрансформація зеленої маси і виробництво протеїнового зеленого концентрату (ПЗК), який за поживними і хімічними властивостями дуже наближений до кормів тваринного походження. Так, за вмісту 90 % сухих речовин, рівень перетравлюваного протеїну у складі ПЗК становить близько 49,5 %, жиру — 9,1, сирої клітковини — лише 3,2 %. У 100 г протеїну цього кормового концентрату містяться такі амінокислоти, г: лізин 7,36— 7,60, метіонін — 1,32-1,46, цистин — 2,13-2,34, триптофан — 1,01- 1,32. У перерахунку на весь протеїн 1 кг ПЗК концентрація лізину становить близько 40, метіоніну — 8, цистину — 12, триптофану — 6 г/кг.

До перспективних культур, з яких доцільно виробляти ПЗК, належать конюшина, еспарцет, кукурудза, сорго, а також горох, буркун, бобово- злакові суміші і нестандартна рослинна сировина (картопляне бадилля, болотна трава, листя дерев, зелена маса інших рослин). Дефіцит кормового протеїну значною мірою можна зменшити за рахунок продуктів життєдіяльності дріжджових бактерій, нижчих грибів та інших одноклітинних організмів з використанням такої сировини: серцевини кукурудзяних качанів, соняшникового лушпиння, решток деревини і сульфатного лугу від варіння целюлози.

Високий вміст протеїну незалежно від походження мають дріжджі. їх білок за вмістом амінокислот наближається до білка тваринного поход­ження. Дріжджі слугують добрим джерелом вітамінів, ферментів (протеази, нуклеази), здатні нормалізувати обмінні процеси.

Сучасний фахівець, діяльність якого тісно пов'язана з годівлею риби, або, іншими словами, який згодовує різні корми відповідним об'єктам рибництва, має чітко уявляти шляхи оптимізації їх використання. При цьому акцентувати головну увагу слід на доцільному і раціональному використанні їх білкової складової, яка є найдорожчим компонентом кормів. Собівартість білка рослинного походження значно нижча, ніж тваринного, тому у максимально доцільних обсягах потрібно замінювати тваринний білок на рослинний.

Враховуючи фізіологічні особливості різних вікових груп риб, які є об'єктами культивування, і сучасні білкові проблеми у годівлі риб, доцільно забезпечити повноцінними кормами насамперед молодші вікові групи, оскільки, з одного боку, вони краще оплачують корми, зокрема білок, приростом маси, з іншого — буде отримано фізіологічно повноцінний і якісний рибопосад- ковий матеріал, який є запорукою ефективного виробництва товарної ри- бопродукції.

Питання для самоперевірки:

1. Що ви розумієте під нетрадиційними кормами?

2. Біологічно активні речовини та їх характеристика.

3. Розкрити шляхи вирішення білкової проблеми у годівлі риб.

 

.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.