Особливості системи місцевого самоврядування в Україні.

Наявність місцевого самоврядування як важливої ланки системи демократичної влади та необхідного елементу інфраструктури громадянського суспільства виступає невід’ємною ознакою демократичної правової держави. Місцеве самоврядування – гарантоване право і реальна здатність місцевих територіальних громад самостійно, незалежно і ефективно вирішувати питання місцевого значення в межах визначених законом повноважень та власної фінансової бази. Основним принципом місцевого самоврядування є його організаційне відокремлення від державної влади.

Україна першою з усіх радянських республік прийняла закон про місцеве самоврядування (1990 р.). Остаточно засади формування та діяльності системи місцевого самоврядування в Україні визначила Конституція та закон „Про місцеве самоврядування в Україні” 1997 р., який закріпив і розвинув основні конституційні положення з цього питання.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування. Конституція України виділяє базові – сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (рівень населених пунктів) – і проміжні – районні та обласні ради (що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст) – органи місцевого самоврядування. Для кожного з цих видів Рад законодавчо виділяється певна сфера компетенції, втручання до якої органам державної влади заборонено. Лише у випадках невідповідності рішень органів місцевого самоврядування Конституції чи законам України, ці рішення зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Органи базового рівня у порівнянні з проміжним мають більші повноваження. Це проявляється: у визначеній для них сфері компетенцій; у дозволі на утворення власних виконавчих структур; у шляхах обрання голів Рад.

Сільський, селищний та міський голова обираються, як і самі Ради, відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років (1 лютого 2011 р. Верховна Рада внесла зміни до Конституції, продовживши термін, на який обираються органи місцевого самоврядування, з 4-ох років до 5-ти). Голови районних і обласних рад обираються відповідною Радою. На рівні села, селища та міста Рада за пропозицією голови створює виконавчий комітет (окрім сіл з населенням до 500 чоловік, де він може не створюватись). Виконавчий комітет є підконтрольним та підзвітним Раді, а з питань здійснення делегованих йому повноважень органів виконавчої влади – також органам виконавчої влади. На рівні району, області та міст Києва і Севастополя Ради мають лише свої виконавчі апарати, а виконавчу владу здійснюють місцеві державні адміністрації.

До повноважень громад села, селища, міста (що здійснюються безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування) належить:

1) управління майном, що є в комунальній власності;

2) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку та контроль за їх виконанням;

3) затвердження бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контроль за їх виконанням;

4) встановлення місцевих податків та зборів відповідно до закону;

5) забезпечення проведення місцевих референдумів та реалізація їх результатів;

6) утворення, реорганізація та ліквідація комунальних підприємств, організацій та установ, а також здійснення контролю за їх діяльністю.

Повноваження обласних та районних Рад включають:

1) затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контроль за їх виконанням;

2) затвердження обласних та районних бюджетів, які формуються з коштів Державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контроль за їх виконанням.

Актуальною проблемою політико-правового реформування залишається розмежування компетенцій влади на місцях.

Ще однією формою місцевого самоврядування в Україні є будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, які можуть створюватися за ініціативою жителів сільською, селищною або міською радою і наділятися частиною компетенції, фінансів та майна відповідної Ради, а також різні форми безпосереднього волевиявлення громадян (місцеві референдуми, збори та сходи громадян).

Література

1. Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. / Редкол.: С. М. Серьогін (голов. ред.) [та ін.]. – Дніпропетровськ: ДРIДУ НАДУ, 2009. – Вип. 1 (35). – 320 с.

2. Гелей С. Політологія: Навч. посібн. / С. Гелей , С. Рутар . – 7-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 415 с.

3. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України від 21 травня 1997 р. № 280/97-ВР [Електронний ресурс] — Режим доступу дозакону:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/про%20місцеве%20самоврядування

4. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010р. № 2453-VI [Електронний ресурс] — Режим доступу до закону : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/про%20судоустрій%20і%20статус%20суддів

5. Конституція України. – К.: Атіка, 2011р.

6. Корніюк В. Місцева влада має бути прагматична // Віче. – 2007. – № 1/2.

7. Мішина Н. В. Органи самоорганізації населення: минуле, перспективи: Моногр. / Н. В. Мішина. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2008. – 240 с.

8.Онопенко В. Справедливість у державі може забезпечити лише незалежний суд // Віче. – 2007. – № 7/8.

9. Основи демократії: Підручник для студентів вищих навчальних закладів / [М.Антонович, О.Бірюков, В.Заблоцький та ін.] ; за ред. А. Колодій. – Львів: Астролябія, 2009. – 832 с.

10. Основи місцевого самоврядування: Наук.-практ. посіб. / За заг. ред. В. М. Олуйка. – Хмельницький: ЦППК, 2008. – 730 с.

11. Погорєлова А. Культура парламентаризму – масштабне інтелектуальне завдання держави і суспільства // Віче. – 2007. – № 3/4.

12. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / [А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко]. – 2-ге вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

13. Політологія: Навч. посібн. / [О. О. Волинець. М. П. Гетьманчук. В. В. Гулай, С І. та ін.]. – Львів: НУ "Львівська політехніка", 2005. – 360 с. – (Сер. "Дистанційне навчання"). – №28.

14. Політологія: підручник / М. М. Вегеш та ін. ; ред. М. М. Вегеш. - 3-тє вид., перероб. і доповн. - К. : Знання, 2008. - 384 с.

. 15. Про Регламент Верховної Ради України : Закон України 6 квітня 2010 р. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, № 14-15, № 16-17, ст. 133 Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1861-17/page

Поиск по сайту: