 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Середній вміст нітратів в продуктах рослинництва наведено в таблиці 7.2.
Лабораторна робота № 7 Екомоніторинг харчових продуктів Визначення концентрації нітратів у продуктах харчування 7.1 Мета роботи: визначити концентрацію небезпечної речовини – NO3– в харчових продуктах. Теоретичні відомості. Самі нітрати не токсичні. Потенційна токсичність їх зумовлена тим, що в надмірних кількостях при надходженні до організму людини вони перетворюються в нітрити (NO3–→NO2–), які спричиняють зміни стану здоров'я. Перетворення нітратів у нітрити відбувається під дією ферментів, мікроорганізмів слинної залози, шлунку і кишок, звідки вони потрапляють у кров і тканини, після чого частина їх вступає в сполуки з іншими речовинами, а друга (50 – 80%) через 10 – 12 годин виходить з організму через нирки і сечовий міхур. Нітрити діють на гемоглобін крові, внаслідок чого двовалентне залізо (Fе2+) гемоглобіну перетворюється в тривалентне (Fе3+). Гемоглобін перетворюється в метгемоглобін, який має темно-коричневе забарвлення. При нормальному вмісті в харчових продуктах нітритів в організмі утворюється близько 2% метгемоглобіну, який завдяки ферментам червоних кров'яних тілець дорослої людини перетворюється знову в гемоглобін. У зв'язку з тим, що діти віком від 2 міс. до 1 року мають інший склад гемоглобіну, ферментна система якого не здатна "боротися" з нітритами, вони захворюють на метгемог-лобінемію, яка характеризується темно-синім або фіолетовим забарвленням слизової оболонки і шкіри, зниженням кров'яного тиску, серцевою і легеневою недостатністю. Перші ознаки з'являються при вмісті в крові 6 – 7% метгемоглобіну, легка форма – 10 – 20, середня – 20 – 40 і тяжка – при вмісті його більше ніж 40%. Це захворювання спостерігається не тільки у немовлят, а й у дітей старшого віку і дорослих. Метгемоглобінемія у дорослих не має клінічних ознак. Жіноче молоко може містити нітратів від 0,22 до 42,4, а за даними деяких авторів, - від 50 до 90 мг на 1 л. Навіть при незначних дозах нітратів діти отруюються. Токсична доза нітратів для дорослих становить 600 мг, для дітей раннього віку – 100, для немовлят 10 мг. Чутливі до нітратів і особи похилого віку, хворі на анемію, серцево-судинну, дихальну, видільну системи. Чутливість людей до нітратів зростає в умовах підвищеного вмісту в навколишньому повітрі оксидів азоту, оксиду і діоксиду вуглецю (вуглекислого – СО2 та чадного газу – СО). Навколишнє середовище дедалі більше забруднюється цими хімічними сполуками через викиди різних промислових підприємств, транспорту, стічні води тощо. до того ж можуть утворюватись канцерогенні нітрозо-сполуки. Доведено, що при достатньому вмісті вітаміну С (аскорбінова кислота) і Е (токоферол), пектинових речовин, поліфенолів в їжі людини, які діють як інгібітори утворення метгемоглобіну, можна запобігти розвитку злоякісних пухлин. Клітковина, яка міститься в овочах і плодах, затримує всмоктування нітрозоамінів у кров. Отже, засобами запобігання утворенню нітрозоамінів в організмі людини можуть бути зменшення вмісту нітратів і нітритів у продуктах харчування, особливо в плодоовочах, вживання вітамінних препаратів, спеціальна дієта, яка включає такі компоненти їжі, як піктин, клітковину, вітамін Е у певних співвідношеннях. В природі проходить кругообіг сполук азоту: N2 ↔2N (фіксація), 2N+3Н2↔2NН3 NН3+Н2О↔ NН4+ за рахунок нітрифікації: 2NН3+3О2↔2Н++2 NO2–+2Н2О 2NO2–+О2↔2 NO3– тобто NН4+↔ NO2–↔ NO3– NO3– асимілюється організмом і іде на утворення амінокислот, протеїнів. Це позитивна його роль. Але в надлишку він дуже шкідливий. В певних умовах нітрати за рахунок денітрифікації перетворюються (відновлюються) в оксиди азоту або азот: NO3–→ NO2→ NO2–→ NO→ N2O↔ N2 Тому треба завжди враховувати швидкості реакцій азотфіксації, нітрифікації та денітрифікації. Крім того, надлишок сполук азоту сприяє прискоренню росту водоростів. Аміак видаляють із стічних вод аерацією в баштах (з кільцями Рашига), h = 92%. Для очистки від нітратів застосовують коагуляцію сполуками заліза та вапном, з наступною фільтрацією виділених осадів, або використовують адсорбцію іонообмінними смолами (амберліт ІРА 410), сульфокатіоніти (ГКР). Залишкова концентрація СNO3– = 1 млн–1. За забрудненням ґрунту по азоту, %; розрізняють чисті ґрунти (N 0,0068; NН3 0,0007; NO3– 0,0126) та забруднені (N до 1,895; NН3 до 0,073). Таблиця 7.1 – Схема для оцінки ступеня забрудненості ґрунту
Основними факторами, що сприяють та впливають на накопичення нітратів у продуктах рослинництва, є: Ø надмірна кількість азотних добрив, порушення технології внесення їх та незбалансованість за основними макро- і мікроелементами; Ø тип ґрунтів; Ø коливання температур; Ø висока вологість ґрунтів та повітря; Ø низька освітленість; Ø біологічні особливості культур і сортів; Ø технологія виробництва (загущеність посівів, засміченість, шкідники, хвороби); Ø строки збирання врожаю. Середній вміст нітратів в продуктах рослинництва наведено в таблиці 7.2. Таблиця 7.2 – Вміст нітратів в овочах і плодах по Україні
Вміст нітратів в овочах можна зменшити, насамперед добираючи сорти, які накопичують мало нітратів, дотримуючи рекомендацій щодо внесення добрив, а також використовуючи досягнення вчених у галузі застосування підживлень мікроелементами, повільнодіючих азотних добрив. Ці добрива являють собою гранули, покриті спеціальними речовинами, які знижують розчинність їх у ґрунтах і надходять у рослини поступово. Вчені працюють над отриманням добрив, які розчиняються із заданою швидкістю. Використання інгібіторів нітрифікації, які стримують утворення нітратів у ґрунті, дає змогу зменшити вміст шкідливих солей в овочах у 2 – 5 разів. Внесення добрив смугами також знижує кількість нітратів в овочах і підвищує врожаї. Зменшенню нітратів сприяє багаторазове внесення азотних добрив під час вегетації та припинення підживлень за 1 – 2 міс. до збирання врожаю. Живлення овочів повинно бути збалансоване за макро- і мікроелементами з врахуванням біологічних особливостей окремих овочів та інших факторів, що впливають на накопичення нітратів. Міністерством охорони здоров'я України затверджено (21 квітня 1988 р.) максимально допустимі рівні нітратів (МДР) у плодоовочевій продукції (табл.7.3). Таблиця 7.3 – Допустимий вміст нітратів в продуктах харчування
Поиск по сайту: |