Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття, форми та способи реалізації норм права

 

Реалізація норм права — це втілення розпоряджень правових норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий резуль­тат.

Реалізувати нормативні розпорядження, що містяться в за­конах та інших нормативно-правових актах, означає втілити в життя — у суспільні відносини, поведінку громадян — волю за­конодавця й інших суб'єктів правотворчості, спрямовану на вста­новлення правопорядку. Без такої реалізації право втрачає своє соціальне значення і призначення. Створення правової норми не є самоціллю. Її призначенням є забезпечення регулювання суспільних відносин, що досягаються у процесі реалізації правових приписів.

Реалізація правових норм може полягати у здійсненні одного або кількох конкретних вчинків, дій (наприклад, поверненні пози­чальником боргу, додержанні адміністрацією підприємства вста­новленого порядку звільнення працівника), досягненні певного ре­зультату (наприклад, виконанні обумовленої цивільною угодою роботи), мати систематичний як, скажімо, періодична сплата підприємцем податків) або тривалий характер (наприклад, додер­жання землекористувачем заборони не погіршувати якість землі). Але в будь-якому разі цей процес вважатиметься таким, що відбув­ся, тільки за умови повного узгодження фактичної поведінки суб'єктів правореалізації з тими її програмами, які передбачені відповідними юридичними приписами.

 

Поняття реалізації права охоплює декілька способів і форм впливу на поведінку суб'єктів права.

За рівнем (глибиною) реалізації розпоряджень, що містяться в нормативних актах, можливі:

- реалізація загальних установлень;

- реалізація загальних правових норм поза правовідносинами;

- реалізація правових норм у конкретних правовідносинах.

Реалізація загальних установлень — це втілення в життя загальних установлень, які містяться в преамбулах законів, статтях, що фіксують загальні завдання, а також принципи права та правової діяльності. Вплив права на суспіль­ні відносини в результаті реалізації його загальних установлень, завдань і принципів може бути чималим, але вона позбавлена юридичної специфіки і скоріше має ідейний, моральний харак­тер, виражає «дух» права, а не його «літеру».

Реалізація загальних правових норм поза правовідносинами — це втілення в життя загальних норм, які встановлюють правовий статус і компетенцію суб'єктів права, тобто безпереш­кодне використання суб'єктивних юридичних прав і свідоме ви­конання суб'єктивних юридичних обов'язків — без конкретних зв'язків або відносин між суб'єктами права.

Є дві форми такої реалізації:

• активна — обумовлює необхідність здійснення певних дій, припускає реалізацію загальних правових норм, якими користуються суб'єкти права щодо всіх інших суб'єктів. Цим правам відповідають обов'язки всіх інших суб'єктів не ро­бити дій, які б могли перешкодити їх здійсненню;

• пасивна — полягає в утриманні від деяких варіантів поведінки, припускає реалізацію норм, що містять заборо­ни, через утримання суб'єкта від дій, за які встановлюється юри­дична відповідальність. Вона полягає в додержанні обов'язків, не порушенні заборонних норм, узгодженні своєї поведінки зі змістом норм права, які встановлюють юридичну відповідаль­ність.

Реалізація правових норм у конкретних правовід­носинах — це втілення в реальні відносини конкретних норм права.

Форми реалізації права за суб'єктами такі:

— індивідуальна — полягає в можливості особи самостійно (в індивідуальному порядку) вико­ристовувати свої юридичні права і виконувати покладені на неї юри­дичні обов'язки.;

— колективна — потребує для реалізації правових норм поєднання зусиль кількох суб'єктів. Деякі правові вимоги неможливо втілити в життя інакше, як створивши колективний суб'єкт права. Наприклад, право громадян України на об'єднання в політичні партії та громадські організації, згідно зі ст. 72 Конституції України референдум за народною ініціативою може бути проголошений лише на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як удвох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

 

Форми реалізації права за складністю і характером дій суб'єк­та такі:

1) проста, безпосередня (без участі держави):

- дотримання — полягає в утриманні від дій, заборонених юридичними нормами, суворому додержанні встановлених заборон (напри­клад, дотримання правил дорожнього руху, непорушення пасажирами літаків заборони щодо перевезення вибухонебезпечних речовин). У цій формі реалізуються забороняючі норми, припускається пасивна поведінка суб'єкта незалежно від його власного бажання;

- виконання — полягає в обов'язковому вчиненні активних дій, що на­казуються нормами права в інтересах правомочної сторони, у виконанні обов'язків (наприклад, виконання батьками обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, сплата податків, своєчасне заповнення та по­дання до податкової інспекції декларації про доходи). У цій формі реалізуються зобов’язуючі правові норми, припускається активна поведінка суб'єкта незалежно від його власного бажання;

- використання — полягає у використанні можливостей, наданих правовими нормами (за власним бажанням суб’єкта відносин), у здійсненні суб'єктивних прав для задоволення влас­ного інтересу (наприклад, реалізація права на вищу освіту, договір дарування, заява про звільнення з роботи, реалізація права громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Припускається як активна, так і пасивна поведінка суб’єкта. Шляхом використання реалізуються дозволяючі норми.

2) складна, опосередкована (за участю держави):

- застосування.

У цілому реалізація норм права може бути визначена як про­цес їхнього фактичного втілення в суспільних відносинах через правомірну поведінку соціальних суб'єктів, що здійснюють на­лежні їм суб'єктивні юридичні права і обов'язки.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.