Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Новітня історія (XIX–XXI ст.)



Упродовж цілого XIX століття в інтер'єр та екстер'єр внесено багато змін. 1802 року зліва перед входом до пресбітерія змонтовано новий, кутий з металу амвон. З протилежного боку встановлено ампірний пам'ятник Катажині Оссолінській з Яблоновських, виготовлений у 1805–1806 роках з мармуру та бронзи скульптором Гартманом Вітвером. З ініціативи архієпископа Франтішека Піштека було проведено цілий ряд модифікацій у 1835–1846 роках. Автентичну готичну кладку фасаду, викладеного цеглою двох відтінків, було повністю потиньковано. 1839 р. в кафедрі встановлюють новий орган, виконаний львівським майстром Романом Духенським, фундований каноніком і кустошем Якубом Бемом. У 1844 р. хрест, що увінчує вежу, вкрили позолотою. Також у храмі було встановлено ряд надгробків, а собор прикрасили картини Алоїза Рейхана та Юзефа Хойницького.

1916 рік. Австрійські військові знімають мідну бляху з даху катедри

Наприкінці століття у Львові проводилась підготовка до Галицької крайової виставки, що мала відбутись 1894 року. У зв'язку з цим 1892 року ініційовано черговий етап відновлювальних робіт. Керівниками призначено єпископа Яна Пузину, професора Владислава Лозинського і молодого архітектора Міхала Ковальчука. Роботи розпочато з пресбітерія. Було збито тиньк зі склепінь і пілястри зі стін разом із бароковими розписами Станіслава Строїнського. Натомість виконано нові орнаментальні розписи. Ліворуч від вівтаря влаштовано ще один, малий, орган, виконаний львівською фірмою Яна Слівінського. З Перемишля був запрошений скульптор і архітектор Фердинанд Маєрський, який виконав неоготичний балкон нового органу і трохи глибше у пресбітерії в такому ж стилі — «імператорську ложу». Він же зробив нові портали каплиць святого Казимира і святого Йосипа, що мають входи з пресбітерія. Наново вибито ряд закладених раніше вікон, вставлено неоготичні масверки, виконано нові вітражі. По лівій (північній) стороні уміщено вітраж «Висвячення Гжегожа з Сянока на львівського архієпископа» Тадеуша Попеля, «Обітниці короля Яна Казимира» Юзефа Мегофера, «Казимир Великий — фундатор катедри» Едварда Лєпшого. Над головним вівтарем — «Найсвятіша Марія Діва, Королева Польської корони» Едварда Лєпшого (1902). По правій (південній) стороні: «Оборона Львова за допомогою св. Яна з Дуклі» Станіслава Батовського-Качора, «Святі покровителі Польщі» Яна Матейка і Томаша Лісевича, «Свята Родина» Фердинанда Ляуфбергера, «Матір Божа Підкамінецька» Тадеуша Крушевського, «Святі Костянтин і Олена» Юліана Макаревича. Вітраж на хорах, виконаний за проектом Теодора Аксентовича. Більшість вітражів виконано фірмою Маєра з Мюнхена. 1894 року завершити роботи не вдалось — лише реконструкція пресбітерія тривала до 1899 року. Згодом Віденська цісарська комісія з реставрації визнала уже проведені роботи нефаховими, такими, що нищать автентичність пам'ятки. Роботи було припинено, переоформлення нав навіть не розпочато. 1908 року керівником реставраційних робіт у катедрі призначено професора Львівської політехніки Тадеуша Обмінського, який виконував ці обов'язки аж до своєї смерті 1932 року. 1909 року понищені часом кам'яні барокові вазони на вежі замінено бляшаними. У зв'язку з цим організація під назвою «Коло архітекторів» заявила протест, вважаючи подібні дії вкрай нефаховими. У 1910 р. на кафедрі встановили меморіальну таблицю на честь 500-річчя Грюнвальдської битви (проект Міхала Лужецького, виконала фірма Генрика Пер'є), у 1912 — таблицю присвячену Петрові Скарзі (скульпторка Люна Дрекслер), 1917 року — Тадею Костюшкові з нагоди сотих роковин смерті (майстерня Вільгельма Скунжила). Австрійська влада реквізувала мідне покриття даху під час Першої світової війни. Під час українсько-польських боїв за Львів 3 травня 1919 року в катедру влучив артилерійський снаряд. У пам'ять про це в контрфорс від вулиці Галицької вмуровано меморіальну табличку з написом Ex obsidione ruthenorum. У 1920-х роках Тадеуш Обмінський організував осушення фундаментів катедри та перекриття будівлі новим мідним дахом. 1923 року з-під тиньку було відкрито два готичні портали по боках нави, які простояли замуровані від часів перебудови 1760-1770-х.[30]

Меморіальна таблиця з нагоди візиту Папи Римського

Під час Другої світової війни храм майже не постраждав, однак меморіальні таблиці, присвячені Грюнвальдській битві і Пйотру Скарзі, німцями було знищено. 1946 року, виїжджаючи зі Львова, архієпископ Євгеніуш Базяк забрав чудотворну ікону Матері Божої Ласкавої, релікварій блаженного Якуба Стрепи та ще деякі предмети з опорядження храму. За радянських часів храм був одним із небагатьох, що можна було відвідувати, тому сюди на літургії приходили й віруючі інших конфесій. Вважається, що за збереження кафедрою свого первісного призначення, а не перетворення її радянською владою на склад, спортивний зал тощо (така доля спіткала багато львівських храмів) потрібно завдячувати єп. Рафалу Керницькому — в'язню ГУЛАГу та настоятелю кафедри у цей нелегкий час. 25 червня 2001 року храм відвідав Папа Римський Іван-Павло II. У 2003 р. з нагоди цієї події на західній стіні храму з'явилася меморіальна таблиця з написами українською, польською та латинською мовами (скульптор Ярослав Скакун. З нагоди цього візиту у 1999–2000 рр. інтер'єр кафедри було ґрунтовно реставровано українськими та польськими консерваторами пам'яток. Також було проведено відновлення пресбітерія, великого вівтаря, захристя та каплиці св. Йосифа. Від 22 листопада 2008 року митрополитом Львівським є Мечислав Мокшицький, що змінив на цій посаді попереднього митрополита кардинала Мар'яна Яворського

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.