Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Показники та методи визначення якості продукції.



Показник якості продукції – це кількісна хар-ка властивостей продукції, що визначає її якість і розглядається відносно до окремих умов створення та експлуатації.

Для оцінки якості продукції використовується система показників, які групуються на узагальнюючі, комплексні та одиничні.

Узагальнюючі показники характеризують загальний рівень якості продукції: обсяг і частку прогресивних видів виробів у загальному випуску, сортність (марочність), економічний ефект і додаткові витрати, що пов’язані з поліпшенням якості.

Комплексні показники характеризують кілька властивостей виробів, включаючи витрати, що пов’язані з розробленням, виробництвом і експлуатацією. У кожній галузі промисловості застосовуються свої специфічні комплексні показники.

Одиничні показники якості характеризують одну з властивостей продукції і класифікуються за такими групами:

1) показники призначення – відображають корисний ефект від використання виробів за призначенням та обумовлюють сферу їх застосування(продуктивність, потужність, міцність, калорійність);

2) показники економічності використання сировини, матеріалів, палива, пального та енергії, що характеризують технічну досконалість виробу за рівнем або ступенем споживання ресурсів, до таких показників належать: частка маси виробу (на одиницю основного показника якості), коефіцієнт використання матеріальних ресурсів (відношення корисних витрат до витрат на виробництво одиниці продукції), коефіцієнт корисної дії та ін.;

3) показники надійності – безвідмовність, збереженість, ремонтоздатність, довговічність виробу;

4) показники технологічності, до них належать показники блочності і агрегатності конструкцій, що відбивають простоту монтажу виробу, питому трудомісткість, матеріало- і енергоємність, коефіцієнт раціонального використання прогресивних матеріалів у виробі і т.д.;

5) ергономічні показники (окреслюють відпов.техн – експлуат. параметрів виробу фізіол, психологічних вимогам працівника – зручність керув.роб органами, величина шуму, вібрації);

6) естетичні показники (визн.естетичні властив. виробу – кольорове оформлення, есетичність тари, оригін.форми);

7) показники стандартизації та уніфікації (визначають ступінь використання в продукції стандартизованих складових частин виробу, їх уніфікації, а також рівень уніфікації з іншими виробами, наприклад, відношення стандартизованих і уніфікованих частин виробу до заг. к-ті частин у виробі);

8) патентно-правові показники (показники патентного захисту, патент.чистоти);

9) показники транспортабельності (визначають пристосованість продукції до перевезень, до них належать середня тривалість і вартість підготовки до перевезень, середня матеріаломісткість упакування тощо);

10) екологічні показники (хар.ступінь шкідливого впливу на здоров’я людини та довкілля – токсичність виробів, вміст шкідливих речовин);

11) економічні показники (характеризують витрати на розроблення, виготовлення, експлуатацію або споживання продукції, економічну ефективність її експлуатації, основні з них: ціна, прибуток, собівартість, рентабельність тощо);

12) показники безпеки (характеризують особливості продукції, що забезпечують безпеку людини під час експлуатації або її споживання, монтажу, обслуговування, ремонту тощо, наприклад, імовірність безпечної роботи людини протягом певного часу, час спрацювання захисних пристроїв).

Методи визначення якості продукції:

1) реєстраційний – здійснюється на основі спостереження та підрахунку кількості певних подій, явищ, предметів або витрат за одиницю часу;

2) вимірювальний - здійснюється за допомогою технічних засобів вимірювання;

3) органолептичний – дає змогу визначити якість продукції за допомогою органів чуттів за бальною системою;

4) експериментальний – базується на застосуванні технічних засобів і дає можливість найоб’єктивніше оцінити якість продукції;

5) соціологічний – полягає в проведенні збору та аналізу відгуків фактичних чи можливих споживачів продукції;

6) експертний – здійснюється на підставі рішень, що приймаються експертами (фахівцями в галузі створення, виготовлення, експлуатації виробів);

7) розрахунковий (статистичний) – провадиться на основі використання аналітичних та (або) статистичних залежностей показників якості продукції, при цьому значення якості продукції визначають з використанням правил математичної статистики.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.