Нафтогазоносні провінції Центральної Атлантики (Мексиканської затоки та Карибського басейна)

Примексиканська нафтогазоносна провінція.

Мексиканський нафтогазоносний басейн за оцінюванням американських геологів це єдине місце у Світовому океані, де вигідне буріння свердловин на нафту і газ глибиною більш ніж 7,5 км. На Північному шельфі Мексиканської затоки відкрито більш ніж 130 нафтових та 410 газових родовищ.

Провінція охоплює величезну глибоко занурену западину Мексиканської затоки з прибережними частинами Північноамериканського континенту. В плані вона має округлу форму, діаметром 1800 км. Основна частина розташована в акваторії, де виділяють зону шельфу, континентальний схил та глибоководну котловину Сігсбі. Ширина шельфу коливається від 80 км (біля гирла р. Ріо-Гранде) до 280 км у півострова Флоріда.

У Примексиканської нафтогазоносній провінції виділяють територію Галф-Кост, що належить США та Мексики.

Зони максимальної товщини осадків приурочені до прибережної частини затоки та мають підковоподібну форму. У центральній частині затоки (в котловині Сігсбі), де глибини досягають 3-4 км, товщина осадових порід різко зменшується, одночасно виклинюється гранітний шар земної кори і до поверхні дна підходить виступ кори океанічного типу.

Фундамент западини складений метаморфічними і виверженими породами палеозойського та докембрійського віку, у прибортових частнах западини залягає на віднсно невеликих глибинах. Мезозойсько-кайнозойські відклади осадового чохла характеризуються загальним центриклінальним нахилом та регіональним збільшенням потужності у бік Мексиканської затоки. За геофізичними данними у прибережній частині Галф-Косту товщина осадового чохла досягає 19 км. Склад піщано-глинистий, і тільки в розрізі крейди спостигаються карбонатні породи.

Найдавніші відклади – пермські, тріасові і юрські, представлені червонобарвними породами і евапоритами (2000м).

Платформний осадовий чохол у межах Галф-Косту утворює обширну, пологу антикліналь, ускладнену похованими підняттями, прогинами і зонами регіональних розломів. Значна кількість родовищ концентрується в зоні похованого Міссісіпського рифту. Тут знаходиться найбільш велике на території США нафтове скопище – Іст-Тексас Потужність осадового чохла тут 17 км, 12 км з яких займають дельтові піщано-глинисті відклади кайнозою. На території Галф-Коста характерний значний розвиток соляних діапирів-штоків, які деколи проривають весь осадовий чохол. Вони утворюють округлої чи еліптичної форми (в горизонтальному перерізі) колони, діаметром 0,8-9 км і висотою до 10 км. У шельфовій частині поряд з соляними діапирами встановлені й глинисті діапири. Найбагатші поклади тут також приурочені до місць локального збільшення товщини палеоген-неогенових дельтових відкладів, якї утворюють смуги, субпаралельні сучасній береговій смузі.

Стратиграфічний діапозон нафтогазоносності Примексиканської нафтогазоносної провінції широкий: від верхньої юри до четвертинних відкладів. Число продуктивних горизонтів досягає 100. Особливо високою нафтогазоносністю характеризуються піщані відклади верхньої крейди, які вміщують 1/3 відомих запасів Галф-Косту. Продуктивним комплексом провінції є відклади середньої крейди (альб-сеноман-турон), які представлені рифовими фаціями. Але й відклади верхньої юри, палеогену, пліоценові та четвертинні відклади вміщують родовища вуглеводнів.

Найбільші родовища прибережної частини Мексиканської затоки: Бей-Марчанд, Тімбаліер-Бей, Бей-Кайю, Кейллу-Айленд, Соут-Пасс.

Геофізичними роботами установлено продовження продуктивної зони в глибоководну частину Мексиканської затоки (Мексиканський підводний каньон), де відкрито нафтове родовище Коньяк.

Перспективними вважається антиклінальна зона Пердидо, яка розтащована у глибоководній западині Сінсбі на континентальному схилі Техасу.

У Мексиканській частині провінції виділяється низька прогинів, піднять та западин. Основними западинами, до яких приурочені запаси вуглеводнів є западини: Вера-Крус, Бургос, Саліна-дель-Істмо, Макуспана-Кампече. Регіон характеризується широким розвитком викопних рифів, які утворюють велетенське кільце («Золотий пояс»), західна частина якого знаходиться на суші, а східна в акваторії. Нафтоносними тут є вапняки середньої-верхньої крейди. В північної частині регіону відкрити родовтща у більш глибоких горизонтах крейди і верхньої юри. Найпотужніше нафтове родовище НГО – родовище Аренке, яке приурочено до антиклінальної структури.. Продуктивними тут є верхньоюрські вапняки.

Поиск по сайту: