Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Основні типи та етапи розвитку міжетнічних відносин

Тема 4 МІЖЕТНІЧНА ВЗАЄМОДІЯ ЯК СФЕРА ВИЯВУ НАЦІОНАЛЬНО-ПСИХОЛОПЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЛЮДЕЙ

1.Поняття міжетнічної взаємодії.

2. Основні типи та етапи розвитку міжетнічних відносин.

3. Етноцентризм як механізм міжгрупового сприймання.

4. Поняття про етностереотипи і стереотипізацію. Властивості етностереотипів.

5. Соціальна каузальна атрибуція.

 

1. Поняття міжетнічної взаємодії

Психологічна наука розглядає взаємодіюяк процес впливу людей один на одного, що призводить до появи вза­ємин між ними, спільних переживань, симпатій чи антипатії.

Під взаємодієюу соціальній психології розуміють не лише вплив людей один на одного, а й безпосередню організацію їх спільних дій, що дозволяють групі реалізовувати спільну для її членів діяльність. Сама ж взаємодія виступає як систематичне і постійне здійснення дій, що мають за мету викликати відповідну реакцію з боку інших людей.

Міжетнічна взаємодія - це різноманітні контакти між етносами, що призводять до зміни індивідуальних і соціальних характеристик кожної з етнічних груп чи їх представників, які взаємодіють між собою, та до інтеграції їх певних властивостей.

Розрізняють два основних типиміжетнічної взаємодії:

1)відносини субординації;

2) горизонтальнівідносини.

За умови відносин субординаціїодні етноси домінують над іншими, а останні займають нижчий статус, тобто підкоряються першим.

Наприклад, у Конституції СРСР були закріплені такі територіально-державні структури як союзні республіки, автономні республіки, автономні області та автономні округи. Це справжня етнодержавна піраміда.

У випадку горизонтальних відносинетнічні групи існують паралельно, маючи однаковий соціальний статус. Кожна соціальна група сама по собі є суспільством, усередині якого є власна субординація різних шарів і класів. Суспільства, що містять дві чи більше самостійних етнічних групи, називають полімодальними.

 

Виділяють три основні види етнічної взаємодії:

1) впливоднієї спільності на іншу, за умови якого один етнос є активним і домінуючим, а інший - інертним та пасивним щодо даного впливу (наприклад, маніпулювання, примус тощо);

2) співдія,за якої два чи кілька етносів на однакових правах надають допомогу, підтримку один одному, досягають єдності в на­мірах; найвищою формою співдії виступає співробітництво;

3) протидія,тобто перешкода діям, суперечності в позиціях, блокування зусиль іншого етносу чи створення йому перешкод та активна протидія аж до військових дій. Для здійснення протидії необхідно мати такі якості як енергійність і боєздатність.

 

Кожний з видів взаємодії має свій діапазон проявів, між якими існують перехідні форми, що можуть трансформуватися в інші.

Особливості кожного виду взаємодії виявляються і в специфіці їх результативності. Підсумком тривалого впливу може стати природна чи насильницька асиміляція,яка з одного боку виявляється в активному придушенні одного етносу іншим, а з іншого - у втраті "пасивним" етносом деяких характеристик (традицій, звичаїв, вірувань, мови).

До результатів етнічного впливу належить і дискримінація,тобто обмеження або позбавлення прав певної категорії громадян за ознакою національної чи мовної належності.

 

Крайньою формою міжетнічної взаємодії є геноцид,тобто знищення окремих груп населення за расовими, національними чи релігійними ознаками, а також умисне створення умов, розрахованих на повне або часткове знищення цих груп.

Основні типи та етапи розвитку міжетнічних відносин

Розвиток міжетнічних відносин, етапи і результати цього процесу залежать від того, яким чином вперше зустрілися два чи більше етносів. Міжетнічні відносини з'являються у різних історичних і географічних умовах та вирізняються різноманітністю.

У зв'язку з цим виокремлюють декілька типіві етапів розвиткуміжетнічних відносин.

 

Перший типміжетнічних відносин вперше описав американський соціолог Р. Парк.Дослідник відзначив той випадок, за умови якого етнічна група чи її частина включається у вже існуюче суспільство.

У цьому випадку виділяється чотири етапиформування взаємовідносин між етнічною групою і суспільством.

Перший етап- це етап первинного контакту з однією чи кількома етнічними групами, з яких складається це суспільство.

Типовим є приклад еміграції до США нових етнічних груп з Європи, Азії та Латинської Америки в той час, як багатоетнічне та ієрархізоване американське суспільство вже утворилося. Етнічні групи італійців, які з'явилися у США переважно в кінці XIX ст. -на початку XX ст., опинилися у схожій ситуації.

Другий етап- це етап суперництва.

Після перших контактів настає суперництво, чинником якого є розподіл землі та робочих місць. Новоприбулі розпочинають своє життя з найнижчого соціального статусу і з виконання таких видів праці, які не вимагають спеціальної професійної підготовки. По-іншому, мабуть, неможливо, оскільки вони не володіють мовою домінуючого етносу та не знають культури даного співтовариства, а кращих умов, зазвичай, їм ніхто не пропонує.

Третій етап- етап акомодації настає після закінчення етапів контакту і суперництва. На етапі акомодації спостерігаються спільні узгоджені дії етносів. Кожна із сторін розпочинає розуміти, як необхідно діяти по відношенню до іншої сторони.

На даному етапі боротьба за існування перетворюється у боротьбу за певний статус у суспільстві, що дає людині чи групі владу, багатство та пошану з боку інших людей. Так, з'являються "етнічні острівці", в яких зберігається і розвивається власна культура. Ця відносна ізоляція дозволяє етносам зберегти свою мову та традиції.

Наприклад, у США є багато таких колоній: Гарлем у Нью-Йорку, маленька Сіцілія в Чікаго, Чайна-таун у Сан-Франциско та ін., які постійно поповнюються новими представниками відповідних етнічних груп.

Четвертий етап- це етап асиміляції. Приймаючи культуру великого суспільства, члени етнічної меншини з часом асимілюються в ньому. Водночас з прийняттям і засвоєнням культури нового суспільства утворюються змішані шлюби.

На етапі асиміляції спостерігається поступове підвищення статусу групи емігрантів, оскільки вони наполегливо працюють і вирізняються сильною мотивацією до підвищення свого статусу в суспільстві. Однак у результаті змішаних шлюбів з'являється новий фізичний (антропологічний) тип. Після зміни декількох поколінь фізичний тип мігрантів зникає. Зникає також й колонія: вона стає звичайною частиною великої соціальної спільності. Отже, асиміляція завершується.

Так, уСША фактично зникли такі специфічні етнічні "одиниці", як ірландці, шотландці, англійці, скандинави і німці. Деяке етнічне самовизначення зберігають італійці, греки, вірмени та ін. Не асимілюються китайці, мексиканці та пуерториканці.

Другий тип міжетнічних відносин - це "завоювання і домі­нування".Цей тип характеризується тим, що велика кількість мігрантів захоплює порівняно слаборозвинену територію, маючи намір залишитися там для постійного проживання. У багатьох ви­падках окупанти виселяють аборигенів.

Наприклад, за другим типом міжетнічних відносин європейці здійснили завоювання Австралії, Нової Зеландії та Південної Африки, а турки - тих територій, які тепер вважають своєю батьківщиною.

 

Третім типом міжетнічних відносин єстворення колоній. Для цього типу характерні випадки, за яких нечисленні завойовники, маючи економічну і військову перевагу, підпорядковують собі цілі країни, перетворюючи їх на власні колонії. Наприклад, британські колонії в Африці та Азії. Колоніальний порядок призводить до занепаду культури і соціального ладу підлеглих етнічних груп. У колоніях широкого поширення набувають злочини і аморальна поведінка, рабська праця та інші ознаки занепаду. Ставляться під сумнів етнічні символи і святині.

Четвертий тип міжетнічних відносин вирізняється тим, що етнос з високим рівнем розвитку культури, який має великий авторитет з-поміж інших народів, потрапляє у ярмо до етносу з низьким рівнем культурного розвитку, примітивною культурою і мисленням. У цьому випадку, не зважаючи на те, що військова і адміністративна влада опиняється в руках завойовників, представники останніх поступово засвоюють культуру завойованих народів.

Наприклад, завоювання Риму варварськими німецькими племенами, Китаю маньчжурами й т. ін.

Розпад могутніх імперій, які були створені нещодавно, розпочинається з асиміляції народів, що проживають на околицях. Представники цих народів і діти, які народжені від змішаних шлюбів, поступово проникають до усіх сфер життя імперії - до армії, економіки та політики і т. ін., а інколи розпочинають відігравати в них визначну роль. Наприклад, помітною с роль вірмен в історії Візантії упродовж декількох століть.

Одним з шляхів асиміляції є шлюби жінок - представниць підвладних народів з чоловіками - представниками домінуючого народу, оскільки діти, які народилися у цих шлюбах, приймають культуру своїх батьків.

Кожний тип міжетнічних відносин може зберігатися упродовж багатьох десятиліть і навіть століть, а вивчення цих типів значною мірою сприяє розумінню відносин між народами й сьогодні.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.