 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Сировина і одержувані продукти
Основною сировиною каталітичного крекінгу є вакуумні дистиляти парафінових відносно смолистих і сірчаних нафт з межами википання 350 - 500 (540)0С. В окремих випадках до сировини додають більш легкі прямогонні фракції, гасово-газойлеві фракції термічних процесів і коксування, напівпродукти виробництва олив, мазути нафт з невисоким вмістом металів. Продуктами установки каталітичного крекінгу є наступні: - вуглеводневий газ C1-C4, який містить 25...35% пропан-пропілену і 30...50% бутан-бутиленів. Він направляється на ГФУ. Після розділення сухий газ С1-С2 використовується в якості палива для заводських печей, пропан-пропіленова і бутан-бутиленова фракції (ППФ і ББФ) – в якості сировини для установок полімеризації і алкілювання; - бензинова фракція з межами википання n.к.-1950С має октанове число 87...95 за дослідним методом (78...85 за моторних методом), використовується як базовий компонент автомобільних бензинів; - фракції, які википають вище 1950С розділяються на фракції 195-3500С і залишок вище 3500С при роботі установки за паливним варіантом або на фракції 195-2700С; 270-4200С і залишок вище 4200С при роботі установки за нафтохімічним варіантом; - гасова фракція 195-2700С використовується як флото-реагент або як сировина для одержання ароматичних вуглеводнів; - фракція легкого газойлю 195-3500С має цетанове число 35...40, температуру застигання -20...-500С. Використовується як компонент дизельних палив; - газойлева фракція 270-4200С використовується як сиро-вина для виробництва технічного вуглецю; - фракції важкого газойлю, що википають вище 3500С і вище 4200С мають температуру застигання 10...250С, коксуємість 5...10%. Використовуються як компоненти котельного палива або як сировина для одержання високоякісного коксу.
Каталізатор Сучасні каталізатори крекінгу представляють собою складні системи, які складаються з 10...25% цеоліту типу У в рідкоземельній обмінній формі, яка рівномірно розподіляється в 75...90% аморфного алюмосилікатного каталізатора. Хімічний склад цеолітвмістного каталізатора можна записати у вигляді емпіричної формули: Ме2/nО·Aℓ2О3·mSiО2·xН2О, де Ме – метал; n – валентність катіона; m = 2...15. Каталізатор випускається у вигляді мікросферичних частинок діаметром (6...6,5) ·10 -5м або кульок діаметром (3...5) ·10 -3м. Вміст окремих компонентів у каталізаторі наступний, % мас.: оксид алюмінію – 35...40; оксиди рідкоземельних металів – 2...4; оксид натрію – 0,3...0,4. Насипна густина цеолітних каталізаторів складає 800...900 кг/м3, стабільна активність - 55...60%. Активним компонентом в каталізаторах є цеоліт. Аморфна матриця забезпечує оптимальну межу міцності, стабілізуючу дію на цеоліт, оптимальну пористу структуру для дифузії реакційної суміші при крекінгу і регенерації, відвід теплоти від цеолітного компоненту. В результаті крекінгу вуглеводневої сировини поверхня каталізатора покривається смолисто-коксовими відкладами. Для відновлення активності ці відклади випалюють шляхом контакту гарячого каталізатора з киснем повітря при температурах 630...6700С в апаратах-регенераторах.
Параметри, що впливають на процес До основних параметрів, що впливають на вихід і якість продуктів каталітичного крекінгу відносяться: якість сировини, температура в реакторі, час контакту сировини і каталізатора, кратність циркуляції каталізатора.
Якість сировини Найбільш типова сировина каталітичного крекінгу – вакуумні газойлі первинної перегонки нафти, які википають в межах 350-(500...540)0С. Рідше як сировина використовуються дистиляти коксування, рафінати процесів деасфальтизації мазутів і гудронів, напівпродукти виробництва олив, мазути з невисоким вмістом металів. На результати крекінгу впливають як фракційний так і хімічний склади сировини. По мірі облегшення сировини зростає вихід вуглеводнів С3-С4 і бензину при одночасному зниженні виходу водню і коксу на каталізаторі. Обважнення сировини до певної межі призводить до підвищення октанового числа бензину і його виходу. Обмежуючим фактором кінця кипіння сировини є вміст у ній асфальто-смолистих речовин, металів і висока коксуємість, які є причиною коксоутворення і швидкої дезактивації каталізатора. За хімічним складом найбільш сприятливою є сировина нафтенової основи, так як в результаті реакцій дегідрування і перерозподілу водню продукти крекінгу більш стабільні і містять більше ароматичних вуглеводнів, а бензини мають вище октанове число. Небажаним компонентом сировини є поліциклічні ароматичні вуглеводні, які мають підвищену адсорбційну здатність по відношенню до поверхні каталізатора, блокують його активні центри і є джерелом коксоутворення на каталізаторі. Сировина вторинного походження містить у своєму складі більше ненасичених та поліциклічних ароматичних вуглеводнів, тому її важче переробляти за прямогонну. На практиці до прямогонної сировини додають не більше 20...25% вторинної. Для підготовки сировини до каталітичного крекінгу досить часто проводять її облагородження методами деасфальтизації, селективного очищення і гідроочищення. При цьому значно знижується вміст у сировині асфальто-смолистих речовин, олефінових вуглеводнів, сірчаних, азотних і кисневих сполук та важких металів, а також зменшується її коксуємість. При каталітичному крекінгу підготовленої сировини утворюється менше коксу на каталізаторі та вуглеводневого газу і більше бензину з вищою стабільністю.
Поиск по сайту: |