Інструктаж з техніки безпеки і охорони праці. Загальне ознайомлення з підприємством й організацією робіт в певному підрозділі підприємства.

Інструктаж по правилам роботи за ПК:

Кабінет обчислювальної техніки (КОТ) - це навчально-виховний підрозділ середньої загальноосвітньої і професійної шкіл, який оснастили комплексом навчальної обчислювальної техніки (КНОТ), навчально-наочними пособіями, навчальним обладнанням, меблями, оргтехнікою, пристроями для проведення теоретичних, практичних, класних, позакласних і факультативних занять по курсу ОІОТ.
КОТ використовується для викладання різноманітних навчальних предметів (але основне навантаження – це уроки інформатики), трудового навчання, для ефективного управління навчально-виховним процесом.
Заняття в КОТ повинні служити:
- Формуванню у учнів основ інформаційної культури та комп'ютерної грамотності, - знань про влаштування і функціювання сучасної ОТ, вмінь і навичків розв’язування задач за допомогою ЕОМ;
-Ознайомленню учнів з застосуванням ОТ на виробництві, навчальному процесі, при керуванні навчальним процесом;
- Розвитку у учнів теоретичного мислення в процесі вивчення основ інформатики;
- Вдосконаленню засобів навчання і організації навчально-виховного процесу в школі;
- Формуванню особистості школяра.

В КОТ проводяться:
- Заняття по ОІОТ і іншим навчальним предметам з використанням ЕОМ і інших навчально-наочних посібників;
- Розробка учнями прикладних програм по завданням вчителя;
- Позакласні і факультативні заняття по ОІОТ;
- Експериментальні уроки і практичні заняття.
КОТ повинен бути виконаний як психологічно, гігієнічно і ергономічно комфортна середа, що організовано так, щоб в максимальному ступені сприяти успішному викладанню навчального матеріалу, розумовому розвитку і придбанню ними тривких знань, вмінь і навичків з ОІОТ, при повному забезпеченні вимог до охорони здоров’я і безпеки праці вчителя і учнів.
В КОТ повинно бути забезпечена інформаційна взаємодія між учнями і технічними засобами зберігання і обробки інформації, між учнями і вчителем, необхідне для здійснення навчально-виховного процесу.

Інструктаж по техніці безпеки:
Для виховання у учнів свідомого відношення і засвоєння правильних і безпечних засобів і прийомів роботи вчитель зобов'язаний проводити інструктаж і навчання учнів по дотриманню вимог техніки безпеки і гігієни праці.
Інструктаж і навчання по ТБ і виробничій санітарії проводиться зі всіма учнями на вступному занятті в кабінеті, а після цього перед практичною роботою.
На вступному інструктажі вчитель зобов'язаний ознайомити учнів з правилами розпорядку в КОТ, правилами ТБ і гігієни праці, з небезпечними моментами, з якими можна зіткнутися в процесі роботи і з відповідними застережними заходами.
Вступний інструктаж проводиться завідуючим кабінетом або вчителем інформатики в вигляді лекції, бесіди.
Інструктаж перед роботою на ЕОМ доповнює вступний інструктаж і має метою ознайомити учнів з вимогами правильної організації робочого місця, з призначенням пристроїв, з безпечними засобами роботи і правилами користування захисними засобами, з обов'язками працюючого на своєму робітничому місці, а також з небезпечними ситуаціями і правилами поведінки при їх виникненні.
Інструктаж повинен бути стислим, містити чіткі і конкретні вказівки, в необхідних випадках супроводжуватися показом правильних і обов'язкових прийомів роботи.

Вимоги до обладнання:

Приступаючи до роботи з ПК, необхідно завжди пам'ятати, що це дуже складна і дорога апаратура, яка потребує акуратного й обережного ставлення до неї, високої самодисципліни на всіх етапах роботи з комп'ютером.

Напруга живлення ПК (220 В) є небезпечною для життя людини. Через це в конструкції блоків комп'ютера, міжблочних з'єднувальних кабелів передбачена достатньо надійна ізоляція від струмопровідних ділянок. Користувач практично має справу лише з декількома вимикачами живлення і, здавалось би, застрахований від ураження електричним струмом. Однак в практичній роботі можуть зустрічатись непередбачені ситуації, і щоб вони не стали небезпечними для користувача, необхідно знати та чітко виконувати ряд правил техніки безпеки. Це допоможе не тільки уникнути нещасних випадків і зберегти здоров'я, але й гарантує збереження апаратури.

Особливо уважним треба бути при роботі з дисплеєм, електронно-променева трубка якого використовує високу напругу і є джерелом електромагнітного випромінювання. Неправильне поводження з дисплеєм та іншою електронною апаратурою може призвести до тяжких уражень електричним струмом, спричинити загоряння апаратури. Через це суворо ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

· торкатися до екрана і тильного боку дисплея, проводів живлення і пристроїв заземлення, з'єднувальних кабелів;

· порушувати порядок ввімкнення й вимкнення апаратурних блоків, намагатись самостійно усунути виявлену несправність в роботі апаратури;

· класти на апаратуру сторонні предмети;

· працювати на комп'ютері у вологій одежі і з вологими руками.

В разі появи запаху горілого, незвичайних звуків або самовільного вимкнення апаратури треба негайно вимкнути комп'ютер і повідомити про це вчителя. Робота на комп'ютері потребує постійної уваги, чітких дій і самоконтролю. Через це на комп'ютері не можна працювати при недостатньому освітленні, високому рівні шуму. Під час роботи на комп'ютері НЕОБХІДНО:

· суворо дотримуватись положень інструкції з експлуатації апаратури;

· уважно слідкувати за справністю основних блоків і пристроїв;

· працювати на клавіатурі чистими сухими руками, не натискувати на ті чи інші клавіші без потреби або навмання;

· працюючи з дискетами, оберігати їх від ударів, скручення, дії магнітного поля або тепла, не торкатись дискети, яка виступає з конверта, вставляти дискету в дисковод тільки після його ввімкнення, переконавшись в правильному орієнтуванні дискети відносно щілини дисковода;

· під час перерви в роботі вимикати комп'ютер лише в тому разі, коли обробка поточної інформації завершена і вміст оперативної пам'яті занесено на магнітні диски (в противному випадку неминуча втрата інформації).

Під час роботи комп'ютера електронно-променева трубка дисплея є джерелом електромагнітного випромінювання, яке при роботі близько від екрана руйнівно діє на зір, викликає втому і знижує працездатність. Через це треба працювати на відстані 60-70 см від екрана, дотримуватись правильної постави, не сутулячись і не нахиляючись. Пам'ятайте, що тривала робота на комп'ютері призводить до перенапруження зору, через це тривалість безперервної роботи для дітей не повинна перевищувати 25 хв.

Вимоги до організації та обладнання робочих місць користувачів комп’ютера:

В сучасних умовах електронно-обчислювальну техніку широко шстосовують в усіх галузях народного господарства, а окремі види робіт взагалі неможливо виконувати без використання ЕОМ (наукові дослідження, робота з текстами, зображеннями, керування технологічними процесами, банківська сфера та сучасні офіси, засоби «в'язку, електронна пошта, передавання даних через світові електронні мережі - іпіегпеї, сучасне діагностичне і лікувальне медичне устаткування тощо).
Персональні електронно-обчислювальні машини (ПЕОМ) складаються з системного блоку, систем уведення інформації (клавіатура, сканер) і виведення її (монітор, принтер). Найбільшу кількість інформації оператор отримує з монітора. Розрізняють монітори на основі електронно-променевої трубки (ЕПТ), рідких кристалів і плазмові. В ЕПТ енергія електронів, які випромінює катод, перетворюється на світлову енергію за допомогою шару люмінесцентного матеріалу, нанесеного на внутрішню поверхню колби РЛТ.
У рідкокристалічних дисплеях (РКД) світло заломлюється в рідких кристалах. У плазмових моніторах (дисплей - ПД) використовують тонкий шар газу (неону або аргону), що іонізується електричним струмом.
Монітори на основі ЕПТ генерують електромагнітні поля. Рентгенівське випромінювання виникає всередині колби ЕПТ, коли розігнані електрони швидко сповільнюються матеріалом екрану. Енергія цих фотонів обмежена потенціалом розгону.
Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів з шаром люмінофора на екрані. До видимого спектра примикає випромінювання, близьке до ультрафіолетового та інфрачервоного діапазонів.
Джерелами шуму на робочих місцях є друкуючі пристрої (матричні іа струменеві принтери), сканери, дисководи. Рівні шуму можуть досягати 56-76 дБА, а при роботі друкуючого устаткування - 82 дБА.
Для операторів і користувачів ПЕОМ характерне значне зорове навантаження. Час спостереження за Інформацією на моніторі гіановить від 14 - 90% робочого часу. Тому може виникнути астенопія. (имптоми астенопії: пелена перед очима, двоїння, блимання, мідчуття втоми очей, підвищення температури, почервоніння, біль в очах, головний біль, можливе виникнення катаракти. На зорову втому скаржаться 47% користувачів ПЕОМ, які працюють безперервно менше ЗО хв., і 66% користувачів, які працюють понад ЗО хв.
У 80% працівників при напруженій зоровій роботі помічається прогресуюче зниження працездатності, що настає через 45-60 хв. і поступово призводить до перевтоми, розладів центральної нервової системи, підвищення артеріального тиску.
У користувачів ПЕОМ вимушена робоча поза і виконання дрібних рухів призводять до кістково-м'язового дискомфорту (відчуваються біль у кістках, скутість м'язів, втома, судоми, оніміння та тремтіння рук). Перелічені симптоми локалізуються в різних частинах тіла (шиї, плечах, руках) і виникають з різною частотою (щодня, епізодично, рідко). Можуть виникати і психічні порушення - тривога, дратівливість, пригніченість. Дуже часто спостерігаються безсоння і втрата апетиту; психосоматичні симптоми (серцебиття, біль у грудях, порушення нижнього відділу шлунково-кишкового тракту).
Вимоги до організації робочих місць
В Україні діють державні санітарні правила та норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 №7 (Д Сан ПіНЗ.3.2007-9.) У цих правилах, зокрема, регламентується, що приміщення, де працюють люди з ПЕОМ, повинно розміщуватися в північній або північно-східній частині будівлі. Площа одного робочого місця повинна становити не менше 6 кв.м, об'єм - не менше 20 куб.м, відстань між робочими столами - не менше 2,5 м у ряду і 1,2 м між рядами. Стіни приміщень повинні мати коефіцієнт відбиття 0,5-0,6.
Робоче місце має відповідати основним антропометричним даним людини. Крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки. Стегна працюючих мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг - на підлозі або підставці, передпліччя - вертикально; лікті -під кутом 70-90° до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20° відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15-20° відносно вертикальної площини.
Висота робочої поверхні столу має бути в межах 680-800 мм. Рекомендована ширина столу - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною - не менше 500 мм, глибиною - на рівні колін - не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.
Робочий стіл має бути обладнаний підставкою для ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні її межах 20°. Підставка повинна мати рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.
Робоче сидіння користувача повинно бути підйомно-поворотним, ніким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за иідстанню спинки до переднього краю сидіння. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.
Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння має становити для лінійних розмірів 15-20 мм, для кутових - 2-5°. Ширина та глибина сидіння повинні бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15° «перед до 5° назад.
Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - закругленим.
Висота спинки сидіння має становити 300x20 мм, ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен регулюватися в межах 0-30° відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260-400 мм.
Поверхня сидіння, спинки має бути напівм'якою, з неслизьким, пенаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям.
Екран відеотермінала та клавіатура повинні бути розташовані не ближче 600 мм від очей користувача з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків та символів

Автоматизоване робоче місце:

В останні роки виникла концепція розподілених систем управління народним господарством, у яких передбачається локальна, досить повна й значною мірою закінчена обробка інформації на різних рівнях ієрархії. У цих системах організовується передача знизу нагору тільки тієї частини інформації, у якій є потреба на верхніх рівнях. При цьому значна частина результатів обробки інформації й вихідних даних повинні зберігатися у локальних банках даних.

Для реалізації ідеї розподіленого керування треба було створення для кожного рівня керування й кожної предметної області автоматизованих робочих місць на базі професійних персональних комп'ютерів. Наприклад, у сфері економіки на таких АРМ можна виконувати планування, моделювання, оптимізацію процесів, прийняття рішень у різних інформаційних системах. Для кожного об'єкта керування необхідно передбачувати АРМ, що відповідають їхньому значенню. Однак принципи створення будь-яких АРМ повинні бути загальними: системність, гнучкість, стійкість, ефективність.

Відповідно до принципу системності, АРМ варто розглядати як системи, структура яких визначається функціональним призначенням.

Принцип гнучкості означає пристосованість системи до можливих перебудовам, завдяки модульності побудови всіх підсистем і стандартизації їхніх елементів.

Принцип стійкості полягає в тім, що система АРМ повинна виконувати основні функції незалежно від впливу на неї внутрішніх і зовнішніх факторів. Це значить, що неполадки у відділових її частинах повинні бути легко вірішеними, а працездатність

системи швидко відновлювана.

Ефективність АРМ варто розглядати як інтегральний показник рівня реалізації наведених вище принципів, віднесеного довитратам на створення й експлуатацію системи.

Функціонування АРМ може дати бажаний ефект за умови правильного розподілу функцій і навантаження між людиною й машинними засобами обробки інформації, ядром якої є комп'ютер.

Створення такого "гібридного" інтелекту в цей час є проблемою. Однак реалізація цього підходу при розробці й функціонуванні АРМ може принести відчутні результати - АРМ стане засобами підвищення не тільки продуктивності праці й еффективності керування, але й соціальної комфортності фахівців. При цьому людина в системі АРМ повинен залишатися провідною ланкою.

Система АРМ, що є людиною - машиною, повинна бути відкритої, гнучкої, пристосованої до постійному розвитку й удосконалюванню. У такій системі повинні

бути забезпечені:

- максимальна наближеність фахівців до машинних засобів обробки інформації;

- робота в діалоговому режимі;

- оснащення АРМ відповідно до вимог ергономіки;

- висока продуктивність комп'ютера;

- максимальна автоматизація рутинних процесів;

- моральна задоволеність фахівців умовами праці, стимулююча їхній творчу активність, зокрема, надалі розвитку системи;

- можливість самонавчання фахівців.

Завдання, розв'язувані на АРМ, умовно можна розділити на інформаційні і обчислювальні.

До інформаційних завданням ставляться кодування, класифікація, збір, структурна організація, коректування, зберігання, пошук і видача інформації. Часто інформаційні завдання включають нескладні вичислівники й логічні процедури арифметичного й текстового характера й відносини (зв'язку). Інформаційні завдання є, як правило, найбільш трудомісткими й займають більшу частину робочого часу фахівців.

Обчислювальні завдання є як формалізуемі , так і не повністю формалізуемими. Формалізуемі завдання зважуються на базі формальних алгоритмів і діляться на дві групи: завдання прямого рахунку й завдання на основі математичних моделей. Завдання прямого рахунку вирішуються за допомогою найпростіших алгоритмів. Для більше складних завдань застосовувати різні математичні моделі.

Технічне забезпечення являє собою комплекс технічних засобів, основою якого служить професійний персональний комп'ютер, що передбачає роботу фахівця без посередників (програмістів, операторів і ін.). В групових АРМ таким комп'ютером

можуть користуватися 4 - 6 чоловік. У комплект професійного персонального комп'ютера входять процесор, дисплей, клавіатура, магнітні накопичувачі інформації, друкувальні пристрої й графобудівники.

До комплексу технічних засобів варто віднести й засобу коммунікацій для зв'язку різних АРМ у мережах, а також засобу телефонної зв'язку.

1Інформаційне забезпечення - це масиви інформації, що зберігаються у локальних базах даних. Інформація організується й зберігається, в основному, на магнітних дисках. Керування нею здійснюється за допомогою програмної системи керування базами даних, що робить запис інформації, пошук, зчитування, коректування й рішення информаційних завдань. В АРМ може бути кілька баз даних.

Організаційне забезпечення включає засоби й методи організації функціонування, удосконалювання й розвитку АРМ, а також

підготовки й підвищення кваліфікації кадрів.

Для групових і колективних АРМ у підсистему організаційного

забезпечення включаються функції адміністрування АРМ: проектиування, планування, облік, контроль, аналіз, регулювання, організації зв'язку з инфрасистемами й ін.

Організаційне забезпечення передбачає визначення й документальне оформлення прав і обов'язків користувачів АРМ.

Програмне забезпечення складається з системного програмного забезпечення й прикладного. Основою системного забезпечення є операційна система й системи програмування, наприклад, алгоритмічна мова БЕЙСИК. Системні програми забезпечують раціональну технологію обробки інформації. Так називані сервісні програми, якими АРМ комплектується залежно від потреби в них, розширяють можливості операційної системи. Для забезпечення информаційного зв'язку в мережах АРМ і зв'язку АРМ по різних каналах також приміняються програмні засоби, які можна віднести до системного програмуванню.

Прикладне програмне забезпечення становлять програми користувачів і пакети прикладних програм різного призначення. Стандартні програми користувачів являють собою програмні рішення визначених завдань алгоритмічною мовою, найчастіше Бейсік.

ППП виконані по модульному принципі й ориентировані на вирішення певного класу завдань. ППП є основним видом проблемного програмного забезпечення. Вони дозволяють формувати алгоритми, змінювати умови рішення завдань даного класу, контролювати хід рішень, вносити корективи в алгоритми й ін. При роботі на АРМ ППП

реалізуються в діалоговому режимі.

Прикладами ППП є: ППП для формування різних документів з виконанням розрахункових операцій, ППП для завдань оптимізацій плановий, ППП балансових завдань. Особливе місце приділяється ППП для створення автоматизованих інформаційних систем, які можуть мати різноманітне призначення: довідкові, для обробки таблиць, ведення массивів інформації, створення й ведення баз даних, документальні. Пакети для роботи із графічною інформацією дозволяють представити в наглядном і компактному виді стан і процеси, властиві об’ектам, проілюструвати результати прогнозного аналізу.

Слід зазначити, що розробка програмного забезпечення процес складному, дорогий і доступний фахівцям високої кваліфікації.

Комплекси, що випускають серійно в дійсний час, АРМ умовно розділяються на кілька класів.

1.2Комплекси АРМ першого покоління - комплекси універсального типу - базуються на використанні міні ЕОМ, СМ-3, СМ-4, мають набір периферійних пристроїв, що представляють користувачеві можливість автоматизувати різні процеси при підготовці й обробці информації, конструюванні виробів радиоэлектротехніки й машинобудування,

випуску технічної документації.

2.2Комплекси АРМ другого покоління відрізняються тим що мають можливість організації незалежної одночасної роботи декількох интеллектуальних користувачів. Функціональне призначення комплексів визначається конкретним набором проблемно-орієнтованих технічних засобів, що входять до складу комплексів.

Поиск по сайту: