Всі перелічені вище, а також наявність інших факторів впливають на управління виробництвом на підприємствах аграрної сфери.

ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ВИРОБНИЦТВОМ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Бродська В., магістрант

Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Розвиток аграрних підприємств України є неодмінною передумовою поліпшення добробуту населення і всього суспільного виробництва. Сільськогосподарське виробництво це одна з найважливіших сфер суспільного виробництва, яке забезпечує населення продуктами харчування або сировиною для їх виробництва. Нині підприємства, що функціонують в аграрній сфері переживають не зовсім сприятливі часи. Сьогоднішній їх стан характеризується глибокими якісними змінами. Нові умови господарювання, зміна відносин власності, структурні зміни в економіці в період переходу до ринкових відносин, які супроводжувалися значним спадом виробництва. Відтак проблеми ефективного управління виробництвом та дослідження його методів є однією з найактуальніших проблем.

Питанню вивчення значення управління в аграрних формуваннях присвятили свої праці такі вітчизняні вчені, як Й. Завадський [1], В. Нємцов [2], С. Дем'яненко, І. Степаненко [3], та ін. Проблемами управління виробництвом займались такі вчені як: Вальтер Ратинау, Н. Чумаченко, А. Аміша, В. Черняк, П. Сук, В. Сопко та багато інших.

Основний матеріал. Виробництво в сільськогосподарських підприємствах мають свої особливості, що пов’язані зі специфікою галузі, в якій вони функціонують. До основних особливостей сільського господарства як галузі виробництва відносяться:

- на відміну від інших галузей матеріального виробництва земля в сільському господарстві є головним і незамінним засобом виробництва;

- економічний процес відтворення в сільському господарстві тісно пов'язаний і незмінно переплітається з природним процесом, оскільки розвиток і відтворення рослин і тварин (а вони є засобами виробництва) відбуваються за біологічними законами;

- значна різниця між періодом виробництва і робочим періодом сільськогосподарського виробництва спричинює його сезонний характер. Сезонний характер сільськогосподарського виробництва зумовлює нерівномірність використання робочої сили, машин і знарядь, одержання продукції та надходження коштів від її реалізації;

- сільськогосподарське виробництво просторово розосереджене, що спричинює великі обсяги внутрішньогосподарських перевезень вантажів (зерна, кормів, добрив, пального тощо), а також витрат енергетичних ресурсів і засобів виробництва, відповідно і умови праці мають свою специфіку;

- природні умови є надзвичайно важливим чинником виробництва, великою мірою зумовлюють кінцеві результати і рівень його ефективності.

Всі перелічені вище, а також наявність інших факторів впливають на управління виробництвом на підприємствах аграрної сфери.

Управління виробництвом у своєму складі має керуючу і керовану системи. Керуюча (суб'єкт управління) є сукупністю органів управління і управлінських працівників. Керована система (об'єкт управління) включає сукупність ресурсів та організаційно-економічних умов, які супроводжують процеси відтворення на підприємстві, в колективі. До її складу входять як виконавці відповідних робіт, так і необхідні для цього обладнання, сировина і матеріали, продукція, енергія.

Вчені розрізняють три групи методів управління виробництвом: економічні; організаційно-розпорядчі; соціально-психологічні. Розглянемо методи управління виробництвом, які нині використовують в свої діяльності сільськогосподарські підприємства.

Конкретним відображенням економічних методів управління, що набули поширення є планування. На підприємствах розробляються поточні (річні) плани економічного і соціального розвитку, де на їх основі розробляються робочі плани та плани-наряди. Система планів в господарствах хоча й не є досконалою та все ж дозволяє працівникам орієнтуватися в показниках обсягів виробництва та виконання робіт.

Організаційний вплив на об'єкт управління здійснюється через документи тривалої дії і виступає у формі регламентування, нормування, інструктування та інформування. Розпорядчий вплив реалізується у формі наказів, розпоряджень, вказівок (письмово чи усно), інколи вдаються й до таких адміністративних методів впливу як матеріальна, дисциплінарна та адміністративна відповідальність та стягнення.

Методи підвищення соціальної активності покликані підвищувати ініціативу і творче ставлення членів колективу до виконання службових та громадських обов'язків. Для цього на підприємствах використовують обмін передовим досвідом, моральне заохочення, розвиток соціальних потреб та інтересів, визначення соціальних проблем і перспективних цілей тощо. Ефективним засобом стимулювання трудової активності є моральне заохочення працівників за результатами праці. Зокрема працівників, які досягли високих успіхів у професійній діяльності нагороджують грамотами, цінними подарунками тощо. З метою підвищення соціальної активності працівників, що працюють ефективно, широко застосовують критику і самокритику. Для цього використовують особисті бесіди, збори, засідання.

Психологічний вплив базується на використанні різноманітних факторів: інформованість про результати праці, моральні спонукання до творчості, ініціативи, активності якісної праці, врахуванні психологічних особливостей працівників, забезпечення перспективного соціального й професійного росту, справедливості матеріального стимулювання, підборі працівників з врахуванням їх психологічних характеристик.

Таким чином, враховуючи вплив всіх перелічених особливостей виробництва в аграрній сфері та методів управління, що нині використовують в своїй діяльності підприємства, вважаємо за доцільнестворювати в господарствах служби соціального розвитку яка могла б стати окремим підрозділом або увійти до складу відділу кадрів. У функції служби повинні входити питання дослідження колективу, вивчення ставлення працівників до системи оплати праці, нормування та умов праці. На основі дослідження служба видає рекомендації щодо удосконалення розподілу та кооперації праці, усунення її одноманітності та монотонності, удосконалення взаємовідносин керівників і підлеглих, щодо створення і укріплення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі, закріплення дисципліни, поліпшення організації і стимулювання праці. Створення такої служба в аграрних підприємствах матиме позитивний вплив як на кінцеві результати діяльності підприємств, так і його колективний клімат взагалі.

Висновки та пропозиції.Необхідність використання методів управління у різному поєднанні отримує все більше визнання і є природним відображенням комплексного, багатоаспектного характеру. Нинішній стан розвитку сільськогосподарських підприємств та умови, в яких вини функціонують, вимагають перегляду та удосконалення систем управління виробництвом. Правильним набір його елементів та методів надасть можливість аграрним підприємствам забезпечити покращення використання ресурсів та підвищення кінцевих результатів діяльності.

Література

1. Завадсъкий Й.С. Менеджмент: [підручник для студ. вищ. навч. закл.] / Й.С. Завадський -У 2 т. Т. 2. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2002 - 640с.

2. Немцов В.Д., Довгань Л.Е. Менеджмент організацій: Навчальний посібник. - К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб». - 2000. - 392 с.

3. Степаненко І. Х. Виробничо-організаційні аспекти удосконалення управління агропромисловим виробництвом України. / І. Х. Степаненко // Економіка АПК. - 2004 - №9. - С. 19 - 23.

Поиск по сайту: