Програмний комплекс AutoCAD дозволяє виконувати будь-які графічні дії з графічними об’єктами, а також дозволяє виконувати операції поєднання векторної графіки з атрибутивною інформацією, що дає змогу використовувати цей програмний комплекс у галузі землевпорядкування, кадастру, картографування та геоінформаційних систем.
У роботі з програмою AutoCAD необхідно чітко уявляти головні функціональних зони, за допомогою яких виконуються роботи. На екрані, після завантаження програми в графічному вікні, можна виділити дев’ять функціональних зони (рис. 2.1):
1). робоча графічна зона;
2). системне меню;
3). панелі інструментів;
4). меню стилю об’єктів;
5). панель редагування;
6). панель рисування;
7). командний рядок;
8). рядок стану;
9). панель редагування робочої зони.
Рис. 2.1 – Інтерфейс робочого вікна програми AutoCad
Робоча зона – це найбільша область головного вікна програми AutoCad, у якій проводиться креслення. Одночасно можуть бути відкриті вікна для декількох креслень. У лівому нижньому кутку робочої зони розміщена піктограма поточної користувальницької системи координат. Напрямок стрілок піктограми збігається з додатковим напрямком відповідних осей системи координат. Унизу робочої зони перебувають заголовки вкладок Model і Layout.
Панель інструментів –панель яка, відображає команди властивостей об'єктів, рисування і редагування, постійно наявні в головному вікні при роботі з програмою, і містять інструменти, що відповідають найбільше часто використовуваним командам AutoCad.
Командний рядокслугує для введення команд і ведення діалогу із системою (введення координат, кутів повороту довжини тощо), що уточнює дію цієї команди. Задати команду системі можна, набравши її ім'я за допомогою клавіатури в командному рядку. У вікні команд за замовчузванням розміщуються три командні рядки. Самий нижній рядок показує поточну команду, а верхні – попередні команди або повідомлення системи. Необхідно уважно стежити за виведеними у вікні команд повідомленнями, тому що в такий спосіб підтримується зв'язок користувача із системою AutoCad.
Рядок стану –самий нижній рядок головного вікна AutoCad. У лівій частині рядка стану відображаються поточні координати перехрестя графічного курсора. Вони змінюються при переміщенні перехрестя в межах робочої зони екрана монітора. Також на ньому зображуються функціональні команди, які дозволяють автоматизувати процес роботи з графічними об’єктами, (рис. 2.2).
Рис. 2.2 – Функціональні команди
Зображення натиснутої кнопки відповідає ввімкненому стану режиму, а зображення відтиснутої кнопки – вимкненому. Для перемикання режиму досить клацнути мишею на зображенні відповідної кнопки.
Головні індикатори режиму креслення:
- індикатор крокової об’єктної прив’язки включає або виключає режим крокової прив'язки курсора, при якому графічний курсор переміщається строго по вузлах уявлюваної сітки із заданим кроком;
- індикатор відображення сітки вмикає або вимикає зображення фонової допоміжної сітки на екрані монітора;
- індикатор режиму орто включає або виключає ортогональний режим, при якому система дозволяє креслити відрізки прямих ліній, направлені строго вздовж осей координат;
- індикатор полярного трасування вмикає або вимикає режим полярного трасування, при якому система дозволяє креслити відрізки прямих ліній під кутами, кратними заданим користувачем;
- індикатор об’єктної прив’язки вимикає або вмикає постійні режими об'єктної прив'язки, що дозволяють користувачеві задавати нові точки, опираючись на характерні точки існуючих об'єктів;
- індикатор об’єктного слідкування вимикає або вмикає режим креслення відрізків прямих ліній від характерних точок існуючих об'єктів під кутами, кратними заданим користувачем, що дозволяє точно позиціонувати нові об'єкти відносно існуючих;
- індикатор товщини ліній вимикає або вмикає відображення товщини лінії на екрані монітора;
- індикатор динамічного введення слугує для відображення напрямку лінії з інформацією її довжини та кута відносно полярного напрямку.