самостійна підготовка.

Вищевказані методи навчання є загальними. Специфіка діяльності і підготовка військовослужбовців різних категорій і спеціальностей, підрозділів, частин, органів управління (штабів) обумовлюються застосуванням на практиці бойової підготовки і спеціальних методів навчання. Вони взаємопов'язані із загальними методами, які складають основу відповідних методик оволодіння тією або іншою військовою спеціальністю.

Кожній формі, методу навчання і виховання відповідають різні види занять. Вони залежать від предмету навчання, мети, навчальних питань, категорії

військовослужбовців, які навчаються, навчально-методичного і матеріального забезпечення.

Крім визначених форм і методів проведення занять, можуть використовуватися і інші методики.

1.3 Обов'язки командирів з організації і навчання особового складу.

Кожен командир (начальник) зобов'язаний безпосередньо керувати бойовою підготовкою підлеглих;

планувати і вчасно ставити завдання щодо організації бойової підготовки;

постійно удосконалювати професійні знання, методичну майстерність і педагогічну культуру підлеглих командирів;

особисто проводити навчання і заняття із залученням до навчання 100% особового складу;

організовувати і контролювати підготовку класних фахівців;

здійснювати контроль і надавати підлеглим необхідну допомогу в ході бойової підготовки, впроваджувати в бойове навчання використання усього нового, передового, що сприяє підвищенню ефективності навчання і виховання підлеглих;

проводити заходи щодо створення умов навчання, максимально наближених до бойових, удосконалювати навчальну матеріально-технічну базу.

1.4 .Навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки

1.4.1. Навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки - це

сукупність матеріальних, технічних засобів і обладнаних об'єктів (районів місцевості), призначених для забезпечення навчання і виховання військовослужбовців, злагодження підрозділів, військових частин і органів управління відповідно до планів і програм бойової підготовки, а також для проведення військово-наукових досліджень.

1.4.2. Навчальна матеріально-технічна база створюється та
удосконалюється стосовно потреб бойової підготовки військ, специфіки їх
застосування в бою (операції), відповідно до вимог наказів Міністра оборони
України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України,
Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил, командувачів
оперативних командувань і повинна забезпечувати якісне виконання завдань
бойової підготовки за всіма предметами навчання, досягнення високого рівня
польової виучки військ і фізичної підготовки особового складу, проведення
злагодження органів управління. Навчальні об'єкти польової бази повинні мати
високу технічну оснащеність, пропускну здатність, автономність, бути обладнані
на місцевості, характерній для даного театру воєнних дій, і відповідати
встановленим для них вимогам безпеки. Вона створюється і удосконалюється
стосовно потреб бойової підготовки військ.

Навчальна матеріально-технічна база бойової підготовки поділяється на польову (навчальні об'єкти тактичної, вогневої підготовки та водіння, навчальні поля), приказармену (навчальні класи, тренажерні комплекси, паркові вогневі містечка, ротна матеріальна база) та базу бойового злагодження.

1.4.3 .Польова навчальна матеріально-технічна базапризначена: для
відпрацювання і удосконалення тактичної (тактико-спеціальної), спеціальної і
загальновійськової підготовки окремих військовослужбовців, підрозділів, частин
в умовах, максимально наближених до бойових; для проведення заходів бойового
злагодження в особливий період; для проведення досліджень в області тактики
застосування підрозділів, частин; для випробувань нових зразків озброєння і
військової техніки. Навчальні об'єкти польової бази можуть бути постійними і
тимчасовими.

Основою польової навчальної матеріально-технічної бази є полігон. Формування і порядок діяльності полігонів визначається Положенням зі служби полігонів Сухопутних військ Збройних Сил України та інших нормативно-правовими документами. Полігони належать до об'єктів військової інфраструктури загального призначення.

Полігон містить у собі:

спеціально відведену ділянку місцевості (частину узбережжя з акваторією моря, що прилягає) включаючи повітряний простір над нею;

навчальні об'єкти, полігонне, спеціальне, інженерне обладнання.

До складу навчальних об'єктів полігону належать:

навчальні поля для підготовки дрібних підрозділів;

тактичні навчальні поля для проведення тактичних навчань;

навчальні поля для підготовки підрозділів спеціальних військ. Вони можуть бути складовою частиною полігону, а також розташовуватися окремо, поблизу пунктів постійної дислокації частин (підрозділів);

стрільбища;

директриси;

вогневі містечка;

гвинтівкові артилерійські полігони;

автодроми; танкодроми; машинодроми, вододроми;

навчальні комплекси для підготовки підрозділів спеціальних військ, а також ділянки, які обладнані для гірської та спеціальної підготовки військ.

1.4.4. Приказармена навчальна матеріально-технічна базапризначена
для проведення теоретичних і практичних занять, тренувань, відпрацювання
нормативів із загальновійськової і спеціальної підготовки. Вона обладнується
виходячи з умов її використання і зниження витрат часу на переміщення
підрозділів до місць занять і може включати:

вогневі містечка; стрілецькі тири;
спортивні споруди;

стройові плаци (площадки);

обладнані за спрощеною схемою автодроми (танкодроми), навчальні, тренажерні і лабораторні корпуси (комплекси, класи) і інші об'єкти.

Площа приказарменої НМТБ повинна забезпечувати проведення занять, тренувань (тренажів), передбачених програмами, курсами, настановами з бойової підготовки для всього особового складу частин (підрозділів) відповідно до розкладу занять, за винятком тих, які виконують спеціальні обов'язки.

На навчальних об'єктах приказарменої навчальної матеріально-технічної бази, пунктах управління, у штабах і казармах обладнуються навчальні класи -спеціалізовані і загального призначення, а на навчальних об'єктах і полях полігонів, крім того, і навчальні місця.

1.4.5.Класна навчальна матеріально-технічна база призначена для
проведення теоретичних і практичних занять у навчальних приміщеннях з метою
навчання військовослужбовців як індивідуально, так і в складі екіпажів, змін,
груп, обслуг, підрозділів.

Основою класної навчальної матеріально-технічної бази є спеціалізовані і багатопрофільні класи.

Спеціалізовані навчальні класи призначені для проведення занять окремих (спеціальних) предметів навчання (дисциплін).

Багатопрофільні класи призначені для проведення занять будь-яких предметів навчання за спеціалізацією практичної підготовки по одному з них. У своїй основі багатопрофільні класи повинні мати спеціалізацію за спеціальною підготовкою.

1.4.6 . Ротна навчальна матеріальна базапризначена для проведення
теоретичних і практичних занять, відпрацювання нормативів і проведення
тренувань за предметами навчання з особовим складом підрозділів.

Склад, кількість, комплектність переносної навчальної матеріально-технічної бази, як правило, визначається рішенням командувача (командира) виходячи із специфіки бойової підготовки підрозділів і їх бойового призначення. Вона створюється у кожному підрозділі, рівному роті (окремому взводу).

У частинах (підрозділах) скороченого складу створюються комплекти переносної навчальної матеріально-технічної бази на штатні підрозділи. Для проведення занять у ході бойового злагодження в них закладаються алгоритми дій керівників занять, плани-конспекти, операційні, операційно-методичні карти, необхідна навчальна і методична література. Для проведення занять з бойової підготовки в цих підрозділах можуть створюватися комплекти переносної навчальної матеріально-технічної бази на батальйон (дивізіон) або може використовуватися комплект однієї з рот.

Порядок виготовлення, зміст і комплектність переносної навчальної матеріально-технічної бази визначає командир частини (підрозділу). Вона створюється силами підрозділів у рамках винахідницької і раціоналізаторської роботи з використанням навчального майна, приладів, які поставляються промисловістю відповідно до норм постачання, визначеними в наказах Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

1.5.Вимоги до підготовки і проведення занять Підготовка до проведення занять включає:

підготовку керівника заняття і керівників занять на навчальних місцях, розробку плану проведення заняття;

підготовку навчальних місць, навчальної матеріально-технічної бази, матеріального забезпечення заняття;

підготовку тих, хто навчається, до занять.

Підготовка керівника до проведення занятьздійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і самостійній підготовці.

Самостійна робота починається з вивчення керівних документів збойової підготовки, у яких даються конкретні вказівки з організації занять, а також

звертається увага на ті питання бойової підготовки, що з досвіду минулого періоду навчання і раніше проведених занять викликають особливі труднощі в тих, хто навчається, щоб їх у ході занять відпрацювати більш ретельно, а також з визначення і уточнення вихідних даних, на основі яких розробляється план заняття.

Вихідні дані для проведення заняття включають: тему, зміст навчальних питань, місце проведення, час, а також кількість бойової техніки, боєприпасів, імітаційних засобів, необхідних для заняття. Ці дані керівник бере з плану бойової підготовки підрозділу, розкладу занять, програми бойової підготовки, курсу стрільб (водіння), вказівок безпосереднього начальника під час показових, інструкторсько-методичних занять, інструктажів.

При вивченні вихідних даних керівник усвідомлює тему і зміст навчальних питань, визначає зміст даного заняття, тобто враховує пройдені теми і заняття, відпрацьовані вправи і нормативи; місце проведення заняття; час і тривалість заняття; кількість бойових машин; відпущену кількість боєприпасів, моторесурсу і імітаційних засобів.

У результаті засвоєння керівником заняття матеріалу з урахуванням досвіду проведення занять і рівня підготовки особового складу складається попередня схема заняття і визначаються навчальні питання.

На полігоні керівник заняття уточнює: можливості його навчальних об'єктів щодо проведення заняття; наявність і працездатність тренажерів, інструктує операторів; визначає площу і оснащення кожного навчального місця, порядок їх заміни; наявність зв'язку між навчальними місцями; орієнтири та інші питання забезпечення заняття.

Особиста підготовка завершується складанням алгоритму роботи керівника під час проведення заняття, операційних, операційно-методичних карток, планів-конспектів, що є робочими документами керівника. У них дається чітке формулювання теми заняття; визначаються навчальні і виховні цілі; формулюються навчальні питання; час і місце проведення заняття, література, яка використовувалася при підготовці до заняття, матеріальне забезпечення, порядок роботи на кожному навчальному місці (зразки алгоритмів роботи керівника під час проведення заняття, операційні, операційно-методичні картки додаються).

Підготовка навчальних місць та їх матеріальне забезпечення полягає у визначенні площі навчальних місць і кількості необхідних заходів щодо їх дообладнання, у перевірці наявності і справності навчально-тренувальних засобів, наочних і навчальних посібників, які використовуються на занятті, і в підготовці їх до роботи.

Підготовка тих, хто навчається, до заняття здійснюється під керівництвом сержантів або офіцерів роти в години самостійної підготовки, які плануються в розкладах занять. Ця підготовка включає вивчення або повторення навчального матеріалу, необхідного для успішного засвоєння теми майбутнього заняття. Вивчаються умови вправ, повторюються правила стрільби, проводяться бесіди, збори, випускаються бойові листки, готується наочна агітація, популяризується досвід відмінників навчання. Для попередження нещасних випадків на заняттях із всім особовим складом вивчаються вимоги безпеки, необхідні для особового

складу в період підготовки до заняття, може бути перегляд кінофільмів і діафільмів з наступної теми, тренування на навчально-тренувальних засобах.

Структура кожного заняття включає: вступну, основну і заключну частини.

У вступній частині класного заняття перевіряється наявність особового складу, зовнішній вигляд, готовність до заняття. Потім проводиться контрольне опитування з метою перевірки знання пройденого матеріалу даного заняття, що забезпечує систематичність і послідовність навчання. Контрольне опитування може проводитися методом бесіди, виконання нормативів або письмово. Питання повинні змушувати того, хто навчається, думати в умовах обмеженого часу. Потім проводиться розбір і об'являється оцінка. Тривалість опитування не повинна перевищувати 10-12 хв. Використання у класах програмного навчання дозволяє провести опитування за 3-5 хв, що значно скорочує вступну частину заняття.

Після опитування керівник повідомляє тему заняття, можливо коротко нагадує зміст минулого заняття, конкретні навчальні цілі і порядок проведення заняття.

Структура основної частини заняття - це повідомлення нових знань і умінь, закріплення цих знань у пам'яті тих, хто навчається, застосування їх на практиці і перевірка ступеня їх засвоєння. Така структура основної частини занять повинна забезпечити розуміння і запам'ятання навчального матеріалу.

Навчальні питання теми або виконання вправи, нормативу, прийомів повинні викладатися послідовно з використанням засобів матеріального забезпечення занять і особистого показу керівником заняття з наступним застосуванням таких методів, як пояснення, показ і тренування. Таке застосування методів навчання, показ, пояснення і тренування стимулює пізнавальну активність тих, хто навчається, і сприяє осмисленому сприйняттю тими, які навчаються, навчального матеріалу, тобто той, хто навчається, розуміє, що треба робити, як треба робити і чому так треба робити.

Наприкінці основної частини заняття керівнику доцільно провести аналіз якості засвоєння навчальних питань тими, хто навчається, заслухати доповіді керівників на навчальних місцях про результати заняття і на цій основі встановити типові помилки у діях при озброєнні і інших діях. Це дозволяє визначити завдання керівникам для індивідуального навчання, указати на конкретні недоліки тим, хто навчається, завдання для самостійного тренування і завдання на чергове заняття.

У заключній частині керівник вказує, як виконані навчальні цілі заняття; індивідуальні результати тих, хто навчається, що необхідно зробити для усунення визначених недоліків.

Для закріплення отриманих знань і навичок керівник заняття дає завдання: кому і з ким потрібно провести індивідуальну підготовку на наступних заняттях і індивідуальні завдання на самопідготовку.

Доцільно проводити окремо розбір занять з керівниками на навчальних місцях і начальниками навчальних об'єктів, які їх обслуговують .

Заняття закінчується перевіркою наявності і стану зброї, боєприпасів, бойової техніки і навчального обладнання. Однак керівнику доцільно провести ще методичний самоаналіз минулого заняття з точки зору його організації, методики проведення, досягнутих результатів, виникнення нових методичних і виховних прийомів і т.д. Ретельний методичний самоаналіз допоможе керівнику заняття знайти способи інтенсифікації навчання.

Поиск по сайту: