Розрахункові та платіжні засоби в системі міжнародних фінансів. Види, загальна характеристика, сфера застосування кожного з них

Вексель — це цінний папір, що засвідчує безумовне та безза­перечне боргове зобов'язання. Простий вексель — це боргове зобов'язання імпортера здійс­нити платіж. Переказний вексель — письмовий наказ здійснити платіж пе­вній особі у певний строк, який виставляється експортером на іноземного імпортера. У складанні простого векселя беруть участь дві особи — век­селедавець (платник) та векселедержатель (отримувач коштів за векселем), перевідного векселя — три особи — трасант (особа, яка видала вексель чи наказ платити), трасат (платник за вексе­лем) та ремітент (особа, на користь якої видано вексель). Його фо­рма та вигляд регламентуються певною системою міжнародного та національного вексельного права. У багатьох країнах для уні­фікації здійснення операцій з векселями розроблені вексельні формуляри. Гарантією за простими векселями і траттами є їх авалювання. Аваль — це гарантія платежу за простим та переказним векселем з боку аваліста, якщо боржник не виконав своїх зобов'язань за векселем. Він здійснюється на лицьовому боці векселя або на до­датковому аркуші — алонжі і підписується авалістом. Векселі є оборотними фінансовими документами, їх передання здійснюється шляхом передавального напису — індосаменту. Такий напис здійснюється на зворотному боці векселя і підпису­ється індосантом. Використання векселів може бути передбачено, а в деяких випадках і визначатися як обов’язкова умова при використанні акредитивної та інкасової форми розрахунків. При інкасовій та акредитивній формах розрахунків використання тратти повинно бути передбачено угодою між партнерами. В інкасовому дорученні і дорученні на відкриття акредитива необхідно вказати, що товарні документи будуть передані для імпортера лише за умови оплати чи акцепту виставленої тратти.

Чек — це безумовний наказ чекодавця банку-платнику чи ін­шій кредитній установі оплатити за пред'явленням певну суму чекодержателю чи за його наказом за рахунок наявних у банку (депонованих) коштів чекодавця. Для клієнтів зі стійким фінан­совим становищем банк за наявності відповідної угоди може ви­дати чек без депонування коштів. Такі чеки називаються безва-лютними, їх використання дуже обмежене. Розрізняють чеки фірмові та банківські. Фірмовий чек — це чек, який виписується фірмою на отримувача коштів і вистав ляється на свій банк. Проте такі чеки не дають повної гарантії отримання коштів. У зв’язку з цим зросло використання банківських чеків, ризик невиплати за таким чеком надзвичайно малий, окрім того, виплату грошей за таким чеком не можна припинити. Банківський чек — це чек, який випису­ється банком на банки-кореспонденти. Оплата за таким чеком здійснюється за рахунок коштів на кореспондентських рахун­ках банку.

Залежно від характеру використання чека і умов передання виділяють кілька видів чеків. Чек може передаватися однією особою іншій через індосамент, який здійснюється на зворотному боці чека. Індосамент засвідчує передання права за чеком і передбачає відповідальність особи, що здійснила індоса­мент, — індосанту перед держателями чека.

Іменний чек — це чек, який виписується на користь певної особи. Передання чека проводиться за допомогою передавально­го напису з поміткою «не наказу», завірену нотаріально.Ордерний чек — це чек, який виписаний на користь певної особи чи за його наказом. Передання чека здійснюється шляхом індосаменту (інколи з поміткою «наказу»).Чек на пред'явника — це чек, який виписується на будь-яку особу і може передаватися як з індосаментом, так і без індо­саменту. Чеки, як правило, використовуються при виникненні перерахунків між учасниками зовнішньоторговельних угод на незначні суми (знижки чи доплати за якість, помилки у розрахунках тощо). У розрахунках неторговельного характеру використовуються дорожні та єврочеки.

8.Комунікаційні системи у сфері міжнародних фінансів. Міжнародні платіжні системи: SWIFT, CHIPS, Fed Wir, TARGET.На сьогодні в світі діє близько 50 телекомунікаційних служб фінансової інформації. Ці служби формують й надають дані про різні фінансові інструменти, зокрема такі, як ціни, курси валют, котирування, ставки тощо, які є основою фінансових, торговельних і фондових ринків. У 1973 р. у Брюсселі було створено Всесвітню міжбанківську фінансову телекомунікаційну мережу (SWIFT). з 1977 р. Головна ме­та СВІФТ — швидкісне передання банківської і фінансової інфо­рмації на базі засобів обчислювальної техніки. Головними сферами діяльності СВІФТ є:-платежі - цінні папери - іноземна валюта і грошові ринки . Передання та обробка інформації через СВІФТ здійснюється протягом 20 сек. Основне досягнення СВІФТ — це створення і використання стандартів банківської документації, яку визнано Міжнародною організацією інформації (ISO). Система передає з допомогою каналів супутникового зв'язку інструкції банків-учасників для виконання різних фінансових переказів, розрахунків за ціннми паперами і т.д. CHIPS (система міжбанківського клірингу). Це найбільша приватна система електронних переказів, що забезпечує функціонування світового ринку долара. Вона була заснована в 1970 році розрахунковою палатою Нью-Йорку для заміни паперової системи розрахунків - чеків. При нинішній системі виробництва розрахункових операцій, CHIPS починає накопичувати і посилати телеграфні перекази (телеграфісти набирають платіжні документи з 7 годин ранку і припиняють операції за переказами в 16.30). О 17 годині система починає процедуру розрахун­кових операцій за допомогою системи FedWire. Банки-члени CHIPS, що роблять взаємозалік, можуть відмовитися від розрахунків із банками, що мають неурегульовані позиції, до 17 годин ЗО хвилин. Система FedWire закінчує усі свої розрахункові операції о 18:30. FEDWIREявляє собою електронну систему переказів Федеральної резервної системи США. З її допомогою фінансові організації Америки можуть здійснювати перекази грошових коштів і цінних паперів у загальнонаціональних масштабах. Fedwire разом з CHIPS є найбільшими системами міжнародних платежів, здійснюваних у доларах США. Учасниками Fedwire є фінансові інститути, які мають рахунки в одному з Федеральних резервних банків. Fedwire представляє собою одночасно телекомунікаційну та клірингову систему. Це означає, що технічні засоби дозволяють учасникам відправляти і приймати різного роду електронні повідомлення, головним чином, платіжні доручення. У той же самий час система здійснює розрахунки, тобто виробляються бухгалтерські записи за кореспондентськими рахунками учасників Fedwire, які й означають сам факт переказу коштів. ТАРГЕТ-транснаціональна автоматична система розрахунків при проведенні великих платежів в режимі реального часу. ТАРГЕТ-це децентралізована система, яка базується на національних системах валових розрахунків у режимі реального часу країн, що використовують для розрахунків євровалюту. ТАРГЕТ є одним з наймасштабніших і важливих проектів з об'єднання зони євро. Три основні принципи ТАРГЕТ: 1) мінімалістський підхід; передбачає максимальне використання тих систем та інфраструктури, які вже існують в кожній країні ЄС. 2) децентралізація; Основна причина децентралізації полягає в тому, що розрахунки проводяться за рахунками, які кожен з комерційних банків має у своєму національному ЦБ. 3) орієнтованість на ринок. Обов'язкове використання ТАРГЕТ потрібна тільки для розрахунків за операціями, пов'язаними з грошово-кредитною політикою. Решта платежі можуть проводитися як через ТАРГЕТ, так і через інші платіжні системи. Види розрахункових операцій: Платежі, безпосередньо пов'язані з операціямиЦБ, в які залучена євросистемі, або на стороні одержувача, або на стороні відправника; Розрахункові операції неттінгових систем великих переказів, що працюють у євро; Платежі в євро між кліринговими банками; - межбанковские и клиентские платежи в евро.

Поиск по сайту: