Вчені економісти України(теорії)

Предмет вивчення національної економіки

Кожна незалежна держава зацікавлена в розвитку та процвітанні своєї національної економіки. Адже саме національна економіка є основним чинником підвищення рейтингу держави в системі світо­вого господарства.

Національна економіка завжди є продуктом тривалого істо­ричного розвитку. Вона розвивається в результаті поглиблення суспільного поділу праці, базується на політичному та економічному суверенітеті і забезпечує реалізацію національних економічних інтересів держави.

Національна економіка є дуже складним полісистемним утво­ренням. Різні галузі та сфери людської діяльності, котрим властива відповідна пропорційність в просторово-часових координатах є її компонентами. Тому національна економіка трактується як цілісна система організації господарської діяльності, що обмежена дер­жавними кордонами. З іншої сторони, національна економіка функціонує в межах наземних екологічних систем, а отже, зазнає впливу певних екологічних детермінант. У цьому контексті націо­нальна економіка є природосоціогосподарською системою, яка скла­дається з природничої, соціальної та господарської підсистем.

Що ж є об'єктом та предметом вивчення національної економіки? Оскільки національна економіка є дуже складною системою госпо­дарювання, то об'єктом її дослідження є різноманітні природно-господарські та соціоекономічні процеси та явища, що відбуваються в ній.

Суб'єктами національної економіки є домашні господарства, підприємства, фірми, підприємницькі структури, держава. Всі вони вступають між собою в певні економічні відносини, що набувають форми вертикальних і горизонтальних зв'язків. Будь-який суб'єкт національної економіки є економічно відособленим, а отже, носієм економічного інтересу, якому підпорядковується його діяльність. Водночас діяльність всіх економічних суб'єктів у національній економіці повинна підпорядковуватись загальнодержавним інте­ресам національної безпеки.

Отже, національна економіка є складним "оркестром", яким потрібно диригувати. Важливу роль у цьому відіграють Конституція України, Закони України та нормативно-законодавчі акти, що є правовою базою функціонування національної економіки. Водночас національна економіка в своєму розвитку мусить опиратись на фундаментальні закони теоретичної економіки.

Тому предметом національної економіки - є система законів ізакономірностей, які регулюють процеси та взаємозв 'язки в складній господарській системі держави. Дослідження цієї складної системи базується на методології.

Які концепції нац..ек. набули популярності у 2 пол. 20ст?

У другій половині XX ст. з'явилося багато альтернативних течій і напрямів, які розширили коло питань, що стосуються досліджень національної економіки. Інституціоналісти вказали на необхідність застосування міждисциплінарного підходу, що передбачає розши­рення меж економічної теорії та врахування досягнень соціології, політології, психології та інших наук при вивченні проблем розвитку господарки країни. З'явилися теорії "народного капіталізму", теорії індустріального та постіндустріального суспільства, концепції конвергенції та футурології. Це зумовлене тим, що у XX ст. неабиякий вплив на розвиток національної економіки мав науково-технічний прогрес, також посилилися процеси глобалізації та ускладнилася система господарських зв'язків між країнами.

У 1970-х pp. вченими було вказано на виникнення нових загроз у розвитку національної економіки, що спричинювались приско­ренням темпів індустріалізації, швидким зростанням населення і розповсюдженням незабезпеченості продуктами харчування, виснаженням невідновлюваних ресурсів та деградацією навко­лишнього природного середовища.

Вчені економісти України(теорії)

Соціалістичні вчення розвинулись і на українському ґрунті, набуваючи особливих рис через соціальні та економічні умови, які складались на території України. Соціалістичні ідеї пропагували М. Зібер, І. Франко, Ю. Бачинський та інші. Зокрема, М. Зібер здійснив порівняння моделей економічної системи Д. Рікардо та К. Маркса у праці "Давид Рікардо іКарл Марксу їх суспільно-еконо­мічних дослідженнях", переклав та здійснив науково-критичний аналіз першого тому "Капіталу". Заслугою українського вченого є також те, що від при з'ясуванні сутності національної економіки, вказав на взаємозв'язок між мікро- і макрорівнями [6, С. 5-6]. Під критичним кутом зору сприйняли вчення К. Маркса І. Франко та Ю. Бачинський. І. Франко здійснив порівняльний аналіз "Кому­ністичного маніфесту" К. Маркса і Ф. Енгельса і "Принципів соціалізму" В. Консідерана, показавши подібність викладу найважливіших положень цих праць [7, С 136-146]. Ю. Бачинський у праці "Україна irredenta", розглянувши суспільно-економічні відносини, що сформувались у кінці XIX ст. в Росії, через призму марксистського світогляду, запропонував свій проект реформування господарських відносин в Україні. Він показав, що Україна у складі Польщі чи Росії не має можливостей для економічного розвитку і покращення умов життя населення. Тому для України найкращим виходом із ситуації, що склалася у цей історичний період, є проголошення незалежності, тобто України — для себе. Концепція національної економіки Ю. Бачинського мала революційний характер і обґрунтовувала ідею звільнення України від економічної експлуатації з боку Росії та Польщі.

Новаторськими дослідженнями системи народного госпо­дарства відзначався відомий український вчений М. Туган-Барановсъкий. М.Туган-Барановський створив цілісну систему національної економіки, визначивши її найважливіші елементи та обґрунтувавши параметри її розвитку.

Поиск по сайту: