ПРОДУКТИ БДЖІЛЬНИЦТВА ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Мед – солодка в'язка ароматична речовина, яку виробляють бджоли з нектару рослин, а також медової роси або паді.

Серед квіткових медів найбільш поширені липовий, іван-чайовий, гречаний, соняшниковий, вересовий, каштановий, тютюновий, бавовниковий, п'яний або отруйний (з азалії, рододендрону тощо), змішаний, падевий, купажований мед.

До складу меду входять вуглеводи (глюкоза та фруктоза), саахароза, ферменти, білкові та мінеральні речовини, органічні кислоти, вітаміни, квітковий пилок, ростові та фарбуючі речовини,ефірні олії.

З давніх часів мед використовували як досить ефективний лікувальний засіб. Наприклад, відомий математик Стародавньої Греції Піфагор (близько 580-500 рр. до н. е.) писав, що він дожив до глибокої старості тому, що постійно вживав мед.

Інший мислитель Демокріт (460-37 рр. до н.е.) радив «нутрощі зрошувати медом, а тіло – оливою».

Видатний лікар, природознавець і поет Ібн-Сіна (Авіценна, 980—1037 рр.) радив: «Якщо хочеш зберегти молодість, то обов'язково їж мед».

Бджолина отрута — незабарвлена рідина з різким запахом і високою кислотністю. Виробляється бджолами у спеціальних залозах. Допускають, що вона являє собою складний комплекс жироподібних, мінеральних речовин, амінокислот і білків. Має антимікробні властивості.

Більшість здорових людей легко переносять п'ять чи навіть десять одноразових укусів бджіл.

Смертельною дозою для дорослої людини вважається 500 одноразових укусів.

Бджолину отруту здавна використовували для лікування. Наприклад, Карл Великий та Іван Грозний бджолиними укусами вилікувались від подагри.

Тепер бджолину отруту вводять до організму шляхом ін'єкцій, втирання в шкіру, інгаляцій тощо. Але введення свіжої отрути дає найкращий ефект.

Бджолину отруту використовують для знеболення при ревматизмі, невралгіях, бронхіальній астмі,гіпертонічній хворобі, мігрені, тромбофлебіті тощо.

Бджолина отрута розширює капіляри та м'які артерії, підвищує кількість гемоглобіну та лейкоцитів у крові, зменшує вміст холестерину, діє тонізуюче на серцевий м'яз, знижує кров'яний тиск, покращує апетит, сон, підвищує життєвий тонус, послаблює і знеболює.

У зв'язку з тим, що лікування бджолиною отрутою має цілий ряд протипоказань, лікування необхідно проводити тільки за призначенням і під наглядом лікаря.

Перга – зібраний і перероблений пилок різних рослин, який містить багато різних хімічних елементів, білки, амінокислоти, вітаміни.

Перга – це «чорні соти», куди бджоли відкладають свіжозібраний пилок. В анаеробних умовах під дією ферментів, бактерій і дріжджових грибів зростає вміст молочної кислоти, яка консервує суміш і перетворюється в особливий продукт. Пергу називають «бджолиним хлібом».

Часто пергу ототожнюють з пилком. Але за хімічним складом і біологічною дією вони відрізняються. Перга містить більше цукрів, ніж пилок, майже в 2 рази, але зате менше жирів. Що ж стосується білків, то їх майже однакова кількість.

Маточне молочко — особлива речовина жовтувато-білого кольору з кислуватим запахом і своєрідним смаком. Бджоли виробляють його глотковими залозами. Воно служить для харчування личинок і складається з води, білків, жирів, вуглеводів, вітамінів та інших речовин.

Молочко для вигодовування робочих бджіл називають бджолиним молочком, для вигодовування матки – маточним.

Маточне молочко («королівське желе») має бактерицидну й антимікробну дію, воно корисне як загальнозміцнювальний засіб, нормалізує кров'яний тиск, сприятливо діє при деяких психічних захворюваннях, підвищує працездатність.

Бджолиний віск – складна суміш багатьох речовин, що складається з 50 різних хімічних сполук (складні ефіри, вільні жирні кислоти, вуглеводи та ін.).

Виділяють віск лише бджоли у віці 10-12-18-20 днів. Бджоли використовують його як будівельний матеріал.

Віск застосовують у 50 галузях промисловості: в електротехніці, поліграфії, деревообробці, косметиці тощо.

Прополіс – смолиста клейка речовина темно-зеленого кольору, гірка на смак, з приємним специфічним запахом. За його допомогою бджоли шліфують сотові комірки, в яких вирощують розплід, замуровують шкідників, що залізли у вулик і були вбиті, заклеюють щілини, зменшують отвір вічка.

Хімічний склад прополісу складний: у ньому є смоли, бальзами, ефірні олії, віск, пилок, мінеральні й антибіотичні речовини, мікроелементи тощо. Прополіс має антимікробну, болезаспокійливу та тонізуючу властивості.

Поиск по сайту: