Одержання статевих продуктів.

Ікру і сперму від форе­лі одержують шляхом відціджування і за допомогою наркозу. Для анестезування плідників застосовують хінальдин. Риб опу­скають у розчин на 1 хв (наркоз перестає діяти через 5— 7 хв після занурення у воду), потім їх споліскують чистою водою і протирають сухою м'якою тканиною. В один таз збирають ікру від 5—8 самок і змішують з молочком, взя­тим від 3—5 самців. Час відціджування статевих продуктів до їх змішування не перевищує 10 хв.

При розмноженні форелі застосовують сухий чи напів­сухий спосіб осіменіння ікри. При сухому способі ікру і сперму ретельно перемішують, потім приливають воду (до покриття ікри) і знову перемішують. Після цього через 5—10 хв спокою починають відмивати ікру від порожнинної рідини, і залишків сперми. Ікру після промивання залиша­ють у тих же тазах у спокої на 2—3 год для набрякання. У цей період необхідно забезпечити слабку проточність води. При напівсухому способі до ікри доливають сперму, розведену водою безпосередньо перед осіменінням і відра­зу ж приступають до перемішування статевих продуктів.

Інкубація ікри.При інкубації ікри контро­люють вміст кисню, температуру, освітленість і уникають механічних впливів.

Інкубацію здійснюють в апаратах горизонтального типу. В апараті першої групи рамки з ік­рою розміщуються послідовно у горизонтальній площині. На 1 м² інкубатора розміщується до 45—60 тис. ікринок форелі.

Для інкубації ікри форелі використовують і апарати Вейса. При об'ємі 8 л в одному апараті можна інкубувати 30—40 тис. ікринок. Витрати води становлять спочатку 30 мл/с, а у другій половині інкубації — 50—100 мл/с.

В інкубаційні апарати подають чисту воду, яка не міс­тить домішок, з температурою 6—10 °С. Вміст розчиненого кисню не повинен бути нижче 7 мг/л.

Під час інкубації з апаратів видаляють мертву ік­ру сифоном чи піпеткою.

З метою запобігання ураженню ікри сапролегнією про­водили її профілактичну обробку на початку інкубації і по­тім на стадії початку пігментації очей розчином формаліну в концентрації 1 : 2000, хлораміну— 1:30000 і малахіто­вою зеленого— 1:150000 при експозиції 10 хв. Починаючи з стадії пігментації очей і до початку викльову ембріонів обробку проводили 1—2 рази на тиждень.

Загальний розвиток ікри райдужної форелі від закла­дання до викльову при температурі 12 °С триває 26 діб (312 градусо-днів). Відхід у процесі інкубації не перевищує 10%.

Утримання личинок і вирощування мальків.Після завершення викльову ембріонів, який триває 5—7 діб при температурі не вище 12 °С, температуру підвищили до 14 °С, що сприяє швидшому розсмоктуванню жовткового мішка і прискорює перехід на змішане живлення. Вільних ембріонів утримують в лотках інкубаційного апарата чи басейну.

Щільність посадки вільних ембріонів в основному зале­жить від якості та кількості наявної води. На початку під­рощування вона становить 100 тис. шт/м³. Потім у міру росту личинок її зменшують до 30—25 тис. шт/м³. Вільним ембріонам притаманний негативний фототаксис, тому лотки і басейни необхідно закривати кришками.

Після переходу личинок на змішане живлення, як тільки жовтковий мішок розсмокчується на 1/2-2/3, організувують годівлю. Розмір корму залежить від величини молоді — корм повинен бути їй доступним. Кіль­кість корму визначають за кормовою таблицею. Годують личинок і мальків через 30—60 хв протягом 12 год щоденно .

Мальків вирощують у ба­сейнах. Успішне вирощування визначається значною мірою гідрологічним режимом, у першу чергу інтенсивністю водообміну. Оптимальна температура води 14—18 °С, вміст кисню становить не нижче 7 мг/л.

Вирощування цьогорічок та товарної продукції. На цій стадії розвитку форель вирощують в басейнах. Залежно від водного режиму щільність посадки форелі масою 1 г від 2 до 5 тис. екз. на 1 м³. Витрати води становлять 35—50 л/хв на 1000 риб.

Вирощують товарну форель можна в басейнах. Щільність по­садки в басейнах становить 300—350 шт./м³, а зміна води повинна бути кожні 10—15 хв. Продукція за таких умов становить 75 кг/м³.

У процесі вирощування рибу регулярно годують, не менше двох разів за сезон сортували дволіток на дві різні групи, постійно спостерігати за санітарно-гігієнічним станом рибницьких місткостей і вирощуваною фореллю. Маса дволіток за 120—150 діб вирощування досягає 200—250 г, рибопродукція у басейнах становить 50—75 кг/м³ . Відхід не перевищує 10 %.

Висновки

Сучасні інтенсивні форми ведення рибництва в Україні, набули широкого розповсюдження і на території її західного регіону. Слід відмітити. Що саме цей регіон є основним продуцентом такого цінного виду риби, як форель. Форелівництво в українських Карпатах почало функціонувати з 1960-х років, але в силу тих чи інших обставин господарства не давали тієї кількості риби на яку були заплановані. Починаючи з 1999 року в на теренах західного регіону, а пізніше і інших при впровадження новітніх технологій розпочалося відродження холодноводного господарства.

Основною проблемою холодноводного рибницького господарства є досить обмежена кількість видів риб, однак в Україні основним об'єктом форелівництва є райдужна форель. Це один з перспективних напрямків рибництва, що дає змогу отримати делікатесну продукцію високих харчових і дієтичних якостей. У зв'язку з цим райдужну форель культивують більше як у 100 країнах світу. Широке світове поширення райдужної форелі і зростаючий попит пояснюється комплексом причин, серед яких можна виділити біологічні, економічні та соціальні. Цей вид легко пристосовується до умов довкілля та активно освоює природну кормову базу і швидко росте завдяки доброму засвоєнні кормів. Саме вище перераховані фактори вказують, що форелівництво відноситься до індустріальних форм рибництва з високою інтенсивністю виробництва. Разом з тим, розведення форелі - складний технологічний процес, який вимагає постійного удосконалення. У світовій аквакультурі воно розвивається високими темпами і має вагову перспективу. Ефективність роботи форелевих господарств залежить, в основному, від того, наскільки в них забезпечені екологічні умови її існування. Вирощування форелі проводять за високих щільностей посадки та високої інтенсивності водообміну, використовуються високоефективні раціони, повноцінні гранульовані корми. Застосовують нові методи вирощування форелі в

басейнах і садках з використанням підігрітої води енергетичних підприємств, а також солонуватої і солоної морської води.

Цікавим є напрям вирощування форелі, орієнтовний на культивування до статевої зрілості тільки самок з метою отримання від них ікри, яка після відповідної обробки стає делікатесним харчовим продуктом, який користується великим попитом. В цьому плані Україна має певний позитивний досвід, що заслуговує на увагу.

Поиск по сайту: