Розширення прецедентів

Лабораторна робота 3

Опис функціональної моделі та управління вимогами

В цій лабораторній роботі треба описати функції, які будуть виконуватися в умовах автоматизації. Якщо в результаті впровадження інформаційної системи функції змінюються, можна для порівняння описати також функції «as is» - ті функції, які виконуються до впровадження.

Завдання

3.1. На основі результатів обстеження об'єкту автоматизації надати опис функціональної моделі системи в умовах автоматизації у вигляді діаграм(и) варіантів використання.

3.2. Сформувати список вимог і розбити його на три категорії згідно пріорітетності вимог:

· Вимоги, які обов'язково мають бути реалізовані.

· Вимоги, реалізація яких дуже бажана. Вони реалізуються при наявності ресурсів після реалізації обов'язкових вимог.

· Вимоги, реалізація яких бажана, але вони реалізуються в разі наявності для цього вільних ресурсів після реалізації вимог попередніх двох категорій.

Теоретична частина

В технічному завданні на розробку чи впровадження системи вимоги до її функціональності доцільно описувати в формі діаграми варіантів використання (прецедентів). Додатково описуються нефункціональні вимоги (як-от продуктивність, надійність, час відгуку).

Прецеденти

Прецедент (Варіант використання) — це опис на "високому рівні" фрагмента функціональності, яку забезпечує система. Інакше кажучи, варіант використання ілюструє, як можна використовувати систему. Наприклад, автоматичний банкомат (АТМ) надає клієнту деякий базовий набір функціональних можливостей:

· знімати гроші,

· робити вклад,

· перекладати гроші з одного рахунку на іншій,

· переглядати свій баланс,

· змінювати ідентифікаційний номер

· або виконувати оплату за безготівковим розрахунком з кредитної картки.

Кожна з описаних транзакцій є способом, яким клієнт може використовувати систему. Тому кожний з них – самостійний варіант використання.

Як виявити варіанти використання?

· Вивчити відповідні документи замовника.

· Врахувати думку кожної зацікавленої особи. Можна задати їм питання,

o Що він хоче робити з системою, що вводити, отримувати?

o Яка інформація щодо зовнішніх подій потрібна системі?

o Яка інформація щодо внутрішнього стану системи потрібна користувачу?

Набір варіантів використання надає можливість побачити систему в цілому на найвищому рівні. Тому варіантів використання не повинно бути надто багато, щоб клієнту не довелося довго шукати в документації, що робитиме система. В той же час варіантів використання повинно бути достатньо для повного опису поведінки системи. Модель типової системи зазвичай містить від 20 до 50 варіантів використання.

Щоби пересвідчитись, що виявлені всі варіанти використання, слід відповісти на питання:

· Чи присутня кожна функціональна вимога хоч би в одному варіанті використання?

· Чи враховано, як з системою буде працювати кожна зацікавлена особа?

· Чи враховані всі зовнішні системи, з якими взаємодіятиме нова система?

Головним результатом створення повного набору прецедентів є контракт між замовником та розробником.

Організація прецедентів

Правильне організація (групування, структуризація) прецедентів дозволяє спростити відповідну діаграму.

Включення

Якщо один прецедент явно включає в себе хід дій іншого прецеденту, між прецедентами має місце відношення включення.

Рис.3.1. Позначення включення

Приклад. Логічно припустити, що в разі перегляду балансу, і в разі зняття грошей (а також інших операцій) клієнт повинен спочатку ідентифікувати картку (шляхом вставки її в пристрій читання, читання її номера, запиту, вводу і перевірки пін-коду).

Рис.3.2. Приклад включення одного прецеденту у два інші

Розширення прецедентів

Зв'язок розширення між варіантами використання означає, що базовий неявно включає поведінку деякого іншого в неявно указаному місці. Базовий варіант використання здатний існувати окремо, але за деяких умов його поведінка може бути розширена поведінкою іншого варіанту використання. Базовий варіант використання можна розширити тільки викликом з певної точки, - так званої точки розширення (extension point). Щоб наочно представити ситуацію, можна уявити, що розширюючий варіант використання "заштовхує" поведінку у базовий.

Зв'язок розширення використовується при моделюванні тих варіантів використання, які користувач бачить як необов'язкові. Таким чином, обов'язкова поведінка відділяється від необов'язкової. Також ви маєте право застосовувати зв'язок розширення, щоб виділити частини системи, що настроюються; отже, система може існувати як з різними розширеннями, так і без них.

Рис.3.3. Приклад розширення прецеденту

Зв'язок розширення зображається як залежність із стереотипом extend. У додатковій секції можна перерахувати точки розширення базового варіанту використання. Ці точки розширення - прості мітки, які можуть з'являтися в потоці базового варіанту використання.

Рис.3.4. Приклад використання точки розширення

Поиск по сайту: