Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

IP-адреси й маски підмереж

Лабораторна робота 1.1

СИСТЕМИ ЧИСЛЕННЯ ТА МЕРЕЖЕВА АДРЕСАЦІЯ

Мета:зрозуміти особливості представлення даних при передачі в мережі. Навчитися визначати мережеву частину IP-адреси за допомогою маски підмережі.

Завдання

1. Перевести числа між двійковою, десятковою, шістнадцятковою системами числення (згідно варіанту завдання таблиці 1).

2. Знайти мережеву (вузлову) частину IP-адреси з заданою маскою підмережі (згідно варіанту завдання таблиці 1).

Методичні вказівки

Системи числення

При перетворенні числа з будь-якої системи числення (в тому числі з двійкової та шістнадцяткової) в десяткову варто використовувати наступне правило. Число в десятковій системі числення отримується з числа в будь-якій іншій системі числення шляхом додавання добутків цифри кожного розряду числа, яке перетворюється, на базис даного числа у степені відповідного розряду, починаючи з нуля.

Приклад 1:

10110 = (1х24 = 16) + (0х23 = 0) + (1х22 = 4) + (1x2' = 2) + (0x2° = = 0) = (16+ 0 + 4 +2 + 0) = 22.

Аналогічно відбувається перетворення числа з шістнадцяткової системи числення в десяткову.

При перетворенні числа з десяткової системи числення в будь-яку іншу варто поділити задане число на базис системи числення, в яку воно перетворюється. Слід виділити ціле число, яке отримується в результаті ділення, та остачу від ділення. Далі результат від ділення знову потрібно поділити на базис системи числення, в яку воно перетворюється. Процедура ділення повторюється до тих пір, доки результат не буде меншим за базис системи числення, в яку воно перетворюється. Останній крок – виписати результат як послідовність цифр: mknknk-1…n1, де k – кількість операцій ділення, mk - останній результат ділення, nk - остання остача від ділення, n k-1 - передостання остача від ділення, n1 – перша остача від ділення.

Перетворення в двійкову систему числення з будь-якої системи, де базис кратний двом (і навпаки) проводиться так. Кількість цифр, якими буде представлений результат перетворення в двійкову систему числення, - степінь, до якої потрібно піднести два, щоб отримати базис системи, з якої перетворюється число. Після чого слід порозрядно представити кожну цифру вихідного числа відповідною кількістю розрядів у двійковій системі числення.

Приклад 2:

Для перетворення шістнадцяткового числа АС (тобто ОхАС) у двійкове спочатку перетворимо цифру А в двійковий запис 1010, а потім цифру С - в 1100 і об'єднаємо. У підсумку шістнадцяткове число АС представляється двійковим 10101100.

IP-адреси й маски підмереж

При призначенні IP-адреси комп'ютеру деяке число бітів у лівій частині IP-адреси використовується як мережа. Біти в правій частині IP-адреси ідентифікують кінцевий комп'ютер у мережі. Комп'ютер або інший пристрій, підключений до мережі, називається вузлом (host). Отже, IP-адреса комп'ютера складається із двох частин - мережної та вузлової, які відповідно ідентифікують певну мережу й певний пристрій у мережі.

Для того щоб визначити точку поділу IP-адреси на мережну й вузлову частини, використовується маска підмережі. Маска підмережі служить для визначення кількості бітів, які використовуються в мережній частині адреси. У масці підмережі значення кожного біта встановлюється рівним 1; доти, поки не буде визначена мережна частина, біти, що залишилися, мають значення 0. Біти в масці підмережі, значення яких дорівнює 0, визначають вузлову частину адреси пристрою в підмежі.

Приклад 3:

Маска під мережі: 11111111.00000000.00000000.00000000, при використанні точково-десяткового запису - 255.0.0.0.

Перші 8 бітів визначають мережну частину адреси, 24 біта, що залишилися - вузлову частину.

Щоб визначити мережну частину IP-адреси, необхідно виконати над маскою підмережі й IP-адресою логічну операцію "І" побітово, записуючи при цьому отриманий результат. Комбінація біта IP-адреси зі значенням 0 і нульового біта маски підмережі в результаті дає 0. Комбінація 0 і 1 також дає 0. Комбінація із двох одиниць на виході дасть одиницю.

Приклад 4:

Розрахунок мережевої частини IP-адреси 10.34.23.134.

Використаємо маску 255.0.0.0. 00001010.00100010.00010111.10000110 – IP-адреса.

11111111.00000000.00000000.00000000 – маска підмережі.

00001010.00000000.00000000.00000000 – мережна частина адреси. У точково-десятковому записі вона буде дорівнює 10.0.0.0.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.