Переваги та недоліки малого бізнесу

КАФЕДРА економіки, обліку та аудиту

З В І Т

Про переддипломну практику

на підприємстві ­­­­­­­­­­­­­­­­­­ТOВ «Oвруцький МКК»

(назва підприємства проходження практики)

Виконав: спеціаліст групи №161

спеціальності 8.03050401 “Економіка підприємства

Бoндарева Яна Юріївна

(прізвище, ім’я, по батькові)

Перевірив: керівник практики від університету:

к.е.н., проф. Свінцицька O

(вчені звання, ступінь, прізвище, ім’я, по батькові)

“______”__________2015р. Підпис___________

Київ –2015 рік

Зміст

Вступ..............................................................................................................................3

Розділ 1. Теорія предмета дослідження......................................................................6

Розділ 2. Аналіз стану об'єкта дослідження відповідно до теми
переддипломної практики..........................................................................................12

2.1.Аналіз узагальнюючих показників виробничо-господар­ської діяльності об'єкта дослідження........................................................................................................21

2.2.Дослідження стану конкретного напрямку діяльності підприємства (організації, установи) відповідно до теми переддипломної практики..................26

2.3.Виявлення недоліків визначеної темою переддипломної практики сфери діяльності об'єкта дослідження...................................................................................28

2.4.Пошук резервів вдосконалення діяльності підприємства (особливо стосовно питань, що розглядаються в роботі)............................................................31

Розділ 3.Визначення організаційно-економічних та соціальних заходів, спрямованих на підвищення ефективності роботи об'єкта дослідження............

Висновки .

Список використаних джерел.

Додатки.

ВСТУП

В сучасних умовах господарювання підприємств України, що характеризуються значною мінливістю як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, керівники підприємств повинні вдосконалювати механізм управління за допомогою новітніх концепцій, що дозволяють забезпечити адекватність реакції системи управління на зміни в середовищі підприємства, які можуть певним чином зашкодити або сприяти забезпеченню ефективності управління підприємством.

В якості інструменту управління, що дозволяє отримати оперативну інформацію про поточну та перспективну ефективність діяльності, заснований на можливості трансформації діяльності підприємства в залежності від змін, що можуть вплинути на хід роботи щодо досягнення цілей та визначають ступінь їх досягнення і ефективність управлінських рішень, які виступають в якості реакції на ці зміни, може виступити концепція збалансованих показників.

Концепція збалансованих показників виникла як реакція на недосконалість системи індикаторів управління ефективністю підприємства. Недостатньо до складу цієї системи індикаторів включати лише ті індикатори, що характеризують фінансову ефективність діяльності, оскільки цілі діяльності передбачають не лише отримання прибутку та ефективного використання всіх наявних ресурсів підприємства. Окрім того, фінансові показники в основному орієнтують керівництво підприємства на досягнення короткострокових цілей; мають обмежені можливості щодо визначення причин успіху і визначення сильних і слабких сторін діяльності підприємства, його можливостей та погроз; не завжди інтерпретують результати діяльності підприємства; враховують минулі та перспективні події в області фінансової діяльності і не враховують більшість аспектів управління маркетинговою діяльністю, управління персоналом та безпосередньо технології управління.

Саме концепція збалансованих показників може врахувати недоліки систем фінансових показників і показувати взаємозв’язок між досягненням якісних та кількісних цілей діяльності підприємства, а також вирішити проблему комплексної оцінки та прогнозування загального рівня ефективності діяльності підприємства.

Збалансована система показників повинна містити показники, що характеризують чотири основні напрямки оцінки ефективності управління, а саме: фінанси, внутрішні бізнес-процеси, клієнти та ринок, персонал підприємства.

Актуальність теми дослідження.Сучасна теорія і практика управління промисловими підприємствами вимагає кардинальних змін, що обумовлено глобалізацією світової економіки, підвищенням динамічності ринкового середовища і посиленням конкуренції. Причини необхідності появи нових підходів до управління пов'язані зі змінами в самому бізнесі:

· усе більшого значення для ефективності діяльності підприємств набуває використання інновацій, знань, втілених в інтелектуальному продукті;

· жорсткість конкуренції призводить до активізації пошуку новітніх методів управління ефективністю діяльності підприємства.

Мета проходження переддипломної практики полягає в узагальненні теоретичних положень та розробці методичних і практичних рекомендацій щодо управління ефективністю діяльності ТОВ «Oвруцький МКК» на основі формування системи забезпечення його збалансованого розвитку.

Відповідно до мети в роботі вирішено такі завдання:

· досліджено теоретичні аспекти щодо управління ефективністю діяльності підприємства;

· проведений техніко-економічний аналіз діяльності ТОВ «Oвруцький МКК»;

· виявлено напрями вдосконалення системи показників управління ефективністю діяльності підприємства в сучасних ринкових умовах;

· систематизовано фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, які впливають на процес управління ефективністю діяльності ТОВ «Oвруцький МКК»;

Об'єктом дослідження є процес управління ефективністю діяльності промислового підприємства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних положень щодо управління ефективністю діяльності промисловим підприємством на основі формування системи збалансованого розвитку.

Методи дослідження. При вирішенні завдань дослідження використовувалися такі методи: діалектичний підхід, методи аналізу та синтезу; системний і комплексний підхід – для дослідження закономірностей розвитку і особливостей формування складових системи управління діяльністю підприємства; економіко-статистичні, а саме порівняльний аналіз.

Під час проходження практики керівництвом підприємства була надана належна підтримка і інформування, було проведено ознайомлення зі всіма службами і відкритою документацію.

РOЗДІЛ І. Теорія предмета дослідження.

Важливі події розвитку (в тому числі злиття, поділ, приєднання, перетворення, виділ) Приватне пiдприємство ТOВ"Oвруцький МКК" було реконструйовано в 2014 роцi. Поетапно були введенi в дiю цехи по виробництву згущеного молока, сухого знежиреного молока, сироватки,продукцiя з незбираного молока. Про організаційну структуру емітента, дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи із зазначенням найменування та місцезнаходження, ролі та перспектив розвитку, зміни в організаційній структурі у відповідності з попереднім звітним періодом Органiзацiйна структура управлiння емiтента складається iз взаємозв'язку окремих пiдсистем пiдприємства. Створення такої структури спрямоване насамперед на розподiл мiж окремими пiдроздiлами пiдприємства повноважень i вiдповiдальностi. Органiзацiйна структура емiтента є лiнiйно-функцiонального типу. За такої структури управлiння всю повноту влади бере на себе лiнiйний керiвник, що очолює визначений колектив. Пiд час розробки конкретних питань i пiдготовки вiдповiдних рiшень, програм, планiв йому допомагає спецiальний апарат, що складається з функцiональних пiдроздiлiв на чолi з фахiвцями вiдповiдного напряму роботи. У даному випадку функцiональнi структурнi пiдроздiли перебувають у пiдпорядкуваннi головного лiнiйного керiвника. Свої рiшення керiвники функцiональних пiдроздiлiв проводять у життя через головного керiвника або (в межах своїх повноважень) безпосередньо через вiдповiдних керiвникiв служб-виконавцiв. Таким чином, лiнiйно-функцiональна структура мiстить у собi спецiальнi пiдроздiли при лiнiйних керiвниках. Переваги лiнiйно-функцiональної структури: - краща пiдготовка рiшень i планiв, пов'язаних зi спецiалiзацiєю працiвникiв; - звiльнення головного лiнiйного менеджера вiд детального аналiзу проблем; - можливiсть залучення консультантiв i експертiв. Недолiки лiнiйно-функцiональної структури: - вiдсутнiсть тiсних взаємозв'язкiв i взаємодiї на горизонтальному рiвнi мiж виробничими вiддiленнями; - недостатньо чiтка вiдповiдальнiсть, тому що той, хто приймає рiшення, як правило, в його реалiзацiї не участь бере; - надмiрно розвинута система зв'язкiв по вертикалi, тобто тенденцiя до надмiрної централiзацiї. В пiдпорядкуваннi генерального директора ТOВ "Oвруцький МКК" (який лiнiйно пiдпорядковується Правлiнню, Головi Правлiння та Загальним зборам акцiонерiв Товариства) знаходяться комерцiйний директор, директор з матерiально-технiчного постачання, технiчний директор, фiнансовий директор, начальник виробництва, заступник генерального директора з питань iнвестицiй та розвитку, начальник виробничої лабораторiї. У складi пiдприємства є вiддiли, цехи, дiльницi, склади та iн. У звiтному перiодi вiдбулись змiни в органiзацiйнiй структурi, зокрема були лiквiдованi дочiрнi пiдприємства.

З 1 січня 2015 року ТOВ «Oвруцький МКК» почав виробляти продукцію пІд торговою маркою «Техмoлпрм, Гадячсир, Білики» таке рішення прийняли на загальних зборах трудового колективу, вшановуючи свого керівника, його знання й організаторські здібності. Спочатку розглядали понад 60 варіантів назв торгової марки, але й усе ж таки таки дали бренду ім«я директора.

У історії про те, як Oвруцький кoмбінат вийшов за межі свого регіону не малу роль зіграв випадок, який перевернув дoлю кoмбінату. І на цей час підприсав кoнтракти із 9-тьма країнами світу: Узбекістан, Туркменістан, Франція, Дубай і т.д.

ТOВ «Oвруцький МКК» є провiдним переробним пiдприємством областi. Основу дiяльностi товариства становить виробництво спектру молочних продуктiв. Продукцiя заводу користується широким попитом на ринку України, а й за її межами (Iзраїлi, Молдавiї, Голландiї, Болгарiї, Країнах Сходу та iн.). Заводом створено дiєву мережу торгiвельних представництв і дилерських мереж та постiйно за її розширенню. Значна увага також придiляється розширенню асортиментного ряду продукцiї та її подальшого просування на ринках збуту.

Основна продукцiя заводу згущене мoлoкo, якого за добу виробляють бiльше 220 тон. Основнi зусилля направляються на створення і просування, яке є перспективним напрямком розвитку галузi виробництваю. Алі спрямовуючи основну увагу на розвиток премiєм сегменту, компанiя не збирається вiдмовлятися вiд прoдукції середньої і низької цiнової категорiї. Крiм згущенки, кoмбінат також виробляє високоякiсне вершкове маслo, сухе знежирене молоко, сирoватку.

Вiдзначимо, що молочна галузь, в якiй працює пiдприємство характеризується досить складними економiчними умовами господарювання, оскiльки основнi постачальники пiдприємства сiльськогосподарськi пiдприємства і особистi селянськi господарства, не забезпечують вимог технологiчних стандартiв переробки молока.

У основу збуту продукцiю покладенi дистрибюторськi домов. Основними покупцями продукцiї Товариство, частка які складає не менше 5% у загальному об'ємi продажiв, є Житoмирські ласoщі, АВК та більш ніж 60% - експoрт. Предметом договорiв із цими покупцями є молочна продукцiя. Основними ризиками в дiяльностi Товариство є вагома залежнiсть вiд кредитiв банкiв, зменшення сировинної бази, неоднозначна якiсть сировини, досить висока собiвартiсть продукцiї. Для захисту своєї дiяльностi та нарощення виробничої потужностi та ринкiв збуту, менеджмент.

ТOВ «OВРУЦЬКИЙ МКК» складається з зборів засновників, ревізійної комісії, виконавчого директора, комерційного директора, та начальника служби ВІД й ТБ. Збори засновників це статутний орган, до якого входять усі учасники. Ревізійна комісія, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює контролю над діяльністю правління.

Управління здійснюється таким чином, аби кожен працівник підприємства почувався непросто виконавцем, а членом єдиного колективу, від якого залежить успіх компанії, її репутація та подальший розвиток.

· Відповідальність керівництва

· Чіткий порядок

· Підвищення кваліфікації

· Моральне та матеріальне стимулювання

· Усвідомлення відповідальності перед суспільством

· Постійне навчання, інновації та вдосконалення

· Практика підприємства

· Ресурсозбереження

Товариства постiйно працює над розширенням виробництва, впровадженням iнновацiйних технологiй та видiв продукцiї, розширює ринки збуту продукцiї. Особлива увага придiляється параметрами сировини, що надходить для переробки. Ринок диктує свої правила, і конкуренцiя серед переробних пiдприємств досить серйозна.

У данiй ситуацiї перевагою є вiдпрацьована система заготiвлi сировини. Взаємовiдносини мiж заводом і постачальниками базуються на порядностi та вiдповiдальностi в розрахунках за поставлену сировину. Доти ж пiдприємство здiйснює максимальний контроль якостi, як на стадiї заготiвлi молока, так і на виробництвi. Цiни на молочну продукцiю змiнюються посезонно. Найбiльший рiст цiн спостерiгається із 1 вересня по сiчень мiсяць. Починаючи із лютого-березня цiни на молочну продукцiю поступово зменшуються. Найнижчi цiни формуються в лiтнi мiсяцi червень-серпень.

Молочна промисловiсть належить до провiдних у харчовiй і переробнiй промисловостi та формує достатньо привабливий за обсягами ринок. Це пов«язано із тім, що продукцiя молочної галузi займає важливе мiсце у споживаннi. Частка витрат на молочнi продукти становить 15% вiд загальних витрат на харчування. Криза української економiки, що торкнулася всiх галузей народного господарства, не оминула і молочну промисловiсть. Серед основних проблем молочної галузi можна назвати такi: низький рiвень технологiчного оснащення молокозаводiв, застарiле обладнання; нерозвиненiсть ринкової iнфраструктури; невисокий рiвень забезпеченостi сировиною та завантаженостi потужностей; невисоку якiсть кiнцевої продукцiї пiдприємств молочної промисловостi; обмеженiсть можливостi широкої диференцiацiї асортименту через низьку якiсть сировини; зниження попиту на продукти переробки в зв»язку iз низькою купiвельною спроможнiстю населення областi, зокрема сiльських районiв; високий рiвень конкуренцiї із боці потужних пiдприємств, оснащених сучасним обладнанням і технологiями. Важливою проблемою розвитку молочного ринку є сировинна база. Найбiльшими постачальниками Товариство є Роганська картонна фабрика (упаковка), ТОВ «ЕТИКЕТКА», Есаром Юкрейн (iнгредiєнти), INTERFOOD (кокосове олію). питома ваги які становить в загальному обсязi 1%, 3%, 3% та 5% вiдповiдно.

Основними конкурентами Товариство є ТМ «Ласунка» (дол ринку 15%), ТМ «Ласка» (10%), ТМ «Геркулес» (9%), ТМ «Ажур» (8,5%), ТМ «Лимо» (8%), ТМ «Хладик» (5,0%), ТМ «Королівське» (3,5%), ТМ «Айс» (3,5%), ТМ «Три ведмедя» (4,4%).

Пiдприємство несе повну вiдповiдальнiсть за якiсть та безпечу виробленої продукцiї, впливи на екологiю. Досягнення цiлей забезпечуватиметься за рахунок: планування розвитку, модернiзацiї виробництва на основi використання маловiдходних та безвiдходних технологiй, якi забезпечать енерго- та ресурсозбереження; постiйного вдосконалення, регулювання та перегляду цiлей і завдань системи якостi, безпеки продукцiї та екологiчного менеджменту, для чого визначатиметься структура процесiв та документацiї вiдповiдно до вимог ISO 9001:2008, ISO 22000:2005, ISO 14001:2004; розробка та поетапного впровадження системи управлiння безпечнiстю харчових продуктiв та Iї iнтеграцiї із нинi дiючою системою управлiння у вiдповiдностi до вимог ISO 9001:2008, ISO 14001:2004. Система управлiння безпечнiстю харчових продуктiв провадитиметься у вiдповiдностi до вимог ISO 22000:2005 у виробництво сухого знежиреного молока із постiйною iдентифiкацiєю, оцiнкою та контролем ризикiв, що мають вiдношення до безпечностi харчових продуктiв. Перспективнi плани розвитку емiтента полягають у збiльшеннi обсягiв виробництва, залученнi нових клiєнтiв, покращеннi якостi продукцiї. Компанія дбає про шкірного споживача й прагне відповідати потребам й вимогам шкірного із них. З цієї метою у межах ІСУ розроблені спеціальні програми:

«гаряча» лінія (зворотній зв язок зі споживачем);

маркетингові дослідження (анкетування);

дегустації продукції.

На заводі застосовується лінійно-функціональна структура управління. У її основу покладена ієрархічна організація процесу управління за функціями (виробництво, постачання й збут, бухгалтерський облік, кадри, тощо). Отже, така організаційна структура управління на підприємстві дає змогу забезпечити розподіл роботи, при якому лінійні ланки управління приймають управлінські рішення та контролюють їхнього, а функціональні консультують, інформують, організовують та планують, тобто виконують функції консультаційного апарату лінійних керівників.

Розділ 2. Аналіз стану об'єкта дослідження відповідно до теми
переддипломної практики.

Основний акцент у роботі Товариства зроблено на переробку молока та інших молочних продуктів, захист навколишнього середовища та екології міста, створення нових робочих місць.

Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, право від свого імені укладати угоди, нести зобов’язання, виступати в суді як позивач, відповідач. Підприємство володіє, користується на власний розсуд належними йому основними засобами, має самостійний баланс, поточний рахунок в установах банків, включаючи валютний, круглу печатку зі своїм найменуванням, відповідні штампи, фірмові бланки зі своєю назвою. Ціль діяльності підприємства – здійснення виробничо-господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Основними видами діяльності ТOВ «Oвруцький МКК» є; вигoтoвленя згущенoгo мoлoка.

Фінансування Товариства здійснюється за рахунок надходження коштів від прoдажу прoдукції.

Майно Товариства складається з основних засобів та обігових коштів, а також цінностей, вартість яких відображена в балансі. Офісні виробничі та складські приміщення, що використовуються підприємством для здійснення своєї фінансово – господарської діяльності є його власністю.

Підприємство є власником майна, переданого йому засновниками у власність, продукції, набутої підприємством в результаті господарської діяльності, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Господарська діяльність Товариства здійснюється на основі укладених договорів. Підприємств вільне у виборі предмету договору та визначенні зобов’язань його учасників. Підприємство здійснює свою діяльність на принципах господарського розрахунку, самоокупності та самофінансування. За порушення договірних зобов’язань кредитно – розрахункової та податкової дисципліни , вимог до якості продукції та інших правил господарської діяльності підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством України. Управління підприємством здійснюється призначеним засновниками виконавчим директором.

Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку Товариства відраховуються передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні Товариства.

«Oвруцький МКК» дійснює оперативний, бухгалтерський та податковий облік згідно з новими Національними стандартами бухгалтерського обліку. Облік на підприємстві ведеться за допомогою бухгалтерської програми «1С Підприємство 7.7».

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління Товариства здійснює ревізійна комісія, яка призначається з числа акціонерів.

Оцінка основних показників фінансово-господарської діяльності Товариства проведена з використанням основних форм бухгалтерсько-фінансової звітності (Додаток А), розрахунки винесено у таблицю 2.1.1.

Як бачимо, протягом трьох років спостерігається коливання загального розміру майна ТOВ «Oвруцький МКК». Підприємство станом на кінець 2014р капіталом у розмірі 3970,5 тис. грн., що на 246,4 тис. грн. або на 106,6% більше ніж у 2012 р але на 368,8 тис. грн. або на 8,5% більше у порівнянні з 2013р.

Велике значення для самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Чим більша частка власного капіталу у загальній сумі майна підприємства, тим краще для кредиторів та інвесторів, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень.

За даними таблиці 2.1.1 протягом періоду, що аналізується спостерігається зростання розміру власного капіталу підприємства. Так у 2014рвартість власного капіталу складала 2774,9 тис. грн., що на 538,4 тис. грн. або на 24,1% більше ніж у 2012 році та на 462,7 тис. грн. або на 20% більше ніж значення показника у 2013 році. Стійке зростання розміру власного капіталу за останні два роки обумовлено збільшенням розміру нерозподіленого прибутку підприємства.

Майже половину у загальному розмірі капіталу займає позиковий капітал, його вартість становила на кінець 2014 року 1195,6 тис. грн.. що на 292 тис. грн. або на 19,6% менше ніж у 2012 році та на 831,5 тис. грн. або на 41% менше у порівнянні з 2013 роком. Зменшення розміру позикового капіталу може свідчити про зниження фінансового ризику діяльності Товариства.

Позиковий капітал підприємства сформовано за рахунок довгострокових зобов’язань, короткострокових кредитів та позик і поточних зобов’язань.

Розмір поточних зобов’язань, які підприємство використовує для формування оборотних активів протягом трьох років коливається: у 2014 році він складав 70,25 тис. грн., що на 108,9 тис. грн. або на 18,3% більше ніж у 2012 році, але у порівнянні з 2013 роком він знизився на 13,9 тис. грн. або на 1,9%.

Про тяжкий фінансовий стан «Oвруцький МКК»та брак власних коштів для формування запасів і фінансування діяльності свідчить нестача власного капіталу протягом 2012-2013 рр.

Негативною є тенденція збільшення суми нестачі власного оборотного капіталу у 2013 році. Якщо у 2012 році сума дефіциту власного капіталу підприємства складала 660 тис. грн., то у 2013 році для формування запасів не вистачало 814,5 тис грн.

Позитивним явищем слід вважати зростання суми власного оборотного капіталу у 2014 році, розмір якого складав 231,6 тис. грн., але його не вистачало для формування запасів, що може свідчити про нераціональне розміщення фінансових ресурсів Товариства.

Таким чином, власний капітал участі у формування оборотних активів взагалі не приймає. Нестача власного оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства погасити короткострокові зобов’язання й може призвести до його банкрутства.

Оцінки ресурсів підприємства здійснюється за допомогою середніх показників, які дають можливість визначити тип стратегії підприємства відносно довгострокових вкладень.

Середньорічна вартість основних засобів впродовж періоду, що аналізується також змінилась: у 2014 році вона складала 2835 тис. грн., що на 155,7 тис. грн. або на 5,8% більше ніж у 2012 році , але у порівнянні з 2013 роком вона знизилась на 176,6 тис. грн. або на 2,9%. Дана ситуація є наслідком фізичного старіння основних засобів та відсутністю коштів на їх відновлення.

Позитивним явищем у діяльності Товариства протягом трьох років є зростання середньорічної вартості оборотних активів, оскільки це свідчить про підвищення рівня комерційної та фінансово-економічної роботи.

Обов’язковою умовою стійкого виробничого процесу є своєчасне і повне забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. За даними таблиці спостерігається стійка тенденція зростання середньорічної вартості оборотних активів, що може бути обумовлено зростанням власного оборотного капіталу внаслідок ефективного управління фінансовими ресурсами. Розрахунки свідчать, що станом на кінець 2014 року підприємство володіло оборотними активами вартістю 1319,9 тис. грн., що на 602 тис. грн. або на 83,9% більше ніж у 2012 році та на 299,8 тис. грн. або на 29,4% більше у порівнянні з 2006 роком.

Водночас, протягом періоду, що аналізується, спостерігається тенденція збільшення середньорічної вартості запасів. У 2014 році вартість запасів складала 678,2 тис. грн., що на 200,7 тис. грн. або на 42% більше ніж у 2012 році та на 80,6 тис. грн. або на 13,5% більше відповідно до 2013 року. Слід відмітити, що запаси станом на кінець 2014 року займають 51,4% (678,2/1319,9*100) загального розміру оборотних активів. Таке явище не може бути оцінено позитивно, оскільки запаси є низько ліквідними активами, суттєво впливає на зниження ліквідності оборотних активів підприємства.

Слід відмітити, що впродовж трьох років зросла середньорічна вартість оборотних активів: з 3397,2 тис. грн. у 2005 році до 4031,4 тис. грн. та 4154,9 тис. грн. у 2013 і 2014 роках відповідно.

Отже, зростання середньорічної вартості активів ЗАТ «Черкасивторресурси» впродовж 2012-2014 рр. свідчить про розширення підприємством обсягів своєї діяльності, але збільшення середньорічної вартості запасів з фінансової точки зору негативно вливатиме на ліквідність підприємства.

Оцінка економічних показників діяльності підприємства дає можливість оцінити його роботу позитивно, оскільки результатом ефективної діяльності є прибуток. Прибуток – це основне джерело приросту власного капіталу, джерело відтворення виробничих фондів, збільшення обсягів діяльності підприємства.

Дані таблиці 2.1 показують, що у 2014 році підприємством отримано прибуток від операційної діяльності 630,7 тис. грн., що на 525,1 тис. грн. або на майже у шість разів більше порівняно з 2013 роком.

Виручка від реалізації складала у 2014 році 13704,2 тис. грн., що на 7986,4 тис. грн. або на 139,7% більше ніж у 2012 році та на 5215,8 тис. грн. або на 61,5% більше у порівнянні з 2013 роком.

Зростання обсягів реалізації продукції та послуг у 2014 році відбувалося при одночасному зниженні рівня витрат: на 100 грн. виручки від реалізації у 2014 році витрати складали 19,6 грн., що на 16,9 грн. менше ніж у 2012 році та на 8,2 грн. менше у порівнянні з 2013 роком. Така тенденція позитивно позначилась на сумі прибутку від операційної діяльності.

Слід відмітити, що сума прибутку до оподаткування також динамічно зростала протягом трьох років. Так у 2012 році сума збитку від звичайної діяльності дорівнювала 190,4 тис. грн., у 2013 році – підприємство отримало прибуток у розмірі – 148,7 тис. грн. а у 2014 році цей показник зріс більше ніж у два з половиною рази і складав 528 тис. грн.

Проведені розрахунки яскраво свідчать про підвищення економічної ефективності діяльності підприємства. Зокрема, якщо у 2012 році кожен працівник підприємства в середньому забезпечував своєю працею дохід у сумі 48,5 тис. грн., то вже у 2013 році цей показник зріс майже у два рази. Продуктивність праці на одного працівника у 2014 році зросла 67,5% або на 52,1 тис. грн. На це вплинуло зростання фізичного обсягу реалізації продукції та завдяки підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Така тенденція при одночасному зменшенні чисельності працівників підприємства характеризується позитивно.

Фонд оплати праці у 2015 році складав 319,5 тис. грн., що на 1128,3 тис. грн. більше ніж у 2012 році та на 243,9 тис. грн. більше у порівнянні з 2013 роком. На це суттєво вплинуло підвищенням прожиткового мінімуму та зростання розміру середньомісячної заробітної плати. У 2014 році середня заробітна плата склала 2499,61 грн., що на 1578,92 грн. більше ніж у 2012 році та на 945,67 грн. більше ніж у 2013 році.

На показники фінансово-господарської діяльності суттєво впливає ефективність використання основних засобів – фондовіддача.

Підприємство протягом 2014 року більш ефективно використовувало основні засоби. На 1 грн. основних засобів підприємством у 2014 році виготовлено продукції в розмірі 4,83 грн., що на 2,7 грн. або більш ніж у два з половиною рази вище за показник 2012 року та на 2,01 грн. або 71,3% більше відповідно до 2013 року.

Про ефективність роботи підприємства надають уявлення показники рентабельності, які використовуються як інструмент політики ціноутворення.

За даними розрахунків впродовж 2013-2014 рр. на фоні загальної прибутковості діяльності підприємства відзначається поліпшення багатьох показників ефективності використання майна і джерел його фінансування.

Слід відмітити, що ефективність використання основних засобів підприємства у 2014 році у порівнянні з 2013 роком зросла на 13,68% і склала 18,62%. Зростання середньорічної вартості оборотних активів призвело до підвищення ефективності їх використання у 2014 році на 25,44% порівняно з 2013 роком. Отже, відношення ефекту з наявними оборотними активами стало більшим внаслідок зростання прибутковості їх використання.

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів. Укладання коштів у виробництво з метою виготовлення товарів і отримання виручки від їх продажу характеризує кругообіг коштів підприємств. Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обігу, своєчасне виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств.

Вхідні грошові потоки підприємств за їхніми джерелами можна поділити на внутрішні та зовнішні. Коли кошти надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, вони належать до внутрішніх. Надходження коштів за рахунок ресурсів, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання зовнішніх джерел. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60-70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

Внутрішні грошові надходження згідно з чинною практикою обліку і звітності включали (рис. 1.1):

− виручку від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

− виручку від іншої реалізації;

− доходи від фінансових інвестицій;

− доходи від інших позареалізаційних операцій.

В основному доходи від позареалізаційних надходжень формувались за рахунок штрафів і пені, прибутку минулих років, виявленого у звітному році, списаної раніше дебіторської заборгованості, яка вважалася безнадійною, але котру, проте, було погашено у звітному періоді. Однак за ринкової економіки, коли функціонує і розвивається фінансовий ринок, а підприємства здійснюють фінансові інвестиції, стало доцільним ввести в класифікацію грошових надходжень "Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності", відокремивши їх від "Доходів від позареалізаційних операцій".

З 2000-го року в Україні введене положення (стандартів), щодо грошових надходжень підприємства, які тепер включають:

− доходи від основної (операційної) діяльності - виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг;

− доходи від іншої операційної діяльності (реалізація оборотних активів, іноземної валюти; від операційної оренди, операційних курсових різниць; одержані пені, штрафи, неустойки; від списання кредиторської заборгованості; одержані гранти, субсидії, інші доходи);

− доходи від фінансових операцій: від спільної діяльності, інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства, одержані дивіденди, одержані відсотки за облігаціями, інші доходи;

− доходи від іншої звичайної діяльності: реалізації фінансових інвестицій, основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів; ліквідації необоротних активів; не операційних курсових різниць; безоплатно отриманих оборотних активів; уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

− доходи від надзвичайних подій: відшкодування збитків від надзвичайних подій; інші надзвичайні доходи.

Зміна соціально-економічного розвитку держави в період переходу до ринкових стосунків наводять до якісних структурних зрушень у бік інтенсифікації виробництва, що обумовлює незмінне зростання грошових накопичень і, головним чином, прибутки підприємств різних форм власності.

На зміну прибутку впливають дві групи чинників: зовнішні і внутрішні. Внутрішні чинники зміни прибутку діляться на основні і неосновні. Найважливішими в групі основних є: валовий прибуток і дохід від продажу продукції (об'єм продажів), собівартість продукції, структура продукції і витрат, величина амортизаційних відрахувань, ціна продукції. До неосновних чинників відносяться чинники, пов'язані з порушенням господарської дисципліни, такі як цінові порушення, порушення умов праці і вимог до якості продукції, інші порушення, що ведуть до штрафів і економічних санкцій.

К зовнішнім чинникам, що впливають на прибуток підприємства, відносяться: соціально-економічні умови, ціни на виробничі ресурси, рівень розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, транспортні і природні умови [14].

Важливими чинниками зростання прибутку є зростання обсягу виробництва і продажу продукції, впровадження науково-технічних розробок, підвищення продуктивності праці, поліпшення якості продукції.

Основним джерело грошових накопичень підприємств − дохід підприємства від продажу продукції, а саме та його частина, яка залишається за вирахуванням витрат на матеріальних, трудових і інші грошові витрати, пов'язані з виробництвом і продажем цій продукції [23]. В умовах радикальної зміни управління економікою показник доходу від продажу продукції стає одним з найважливіших показників діяльності підприємств. Даний показник створює зацікавленість трудових колективів не стільки в зростанні кількісного об'єму продукції, що випускається, скільки в збільшенні об'єму проданої продукції. А це означає, що вироблятися повинні такі вироби і товари, які відповідають вимогам споживачів і мають попит на ринку.

В цих цілях необхідно вивчати ринкові умови господарювання і можливості впровадження вироблюваної продукції на ринок шляхом розширення об'ємів її продажу. З розвитком підприємництва і підвищенням конкуренції зростає відповідальність підприємств за виконання перейнятих на себе зобов'язань. Таким чином, показник доходу від продажу продукції відповідає вимогам комерційного розрахунку і, у свою чергу, сприяє розвитку виробничо-господарської діяльності.

2.1. Аналіз узагальнюючих показників виробничо-господар­ської діяльності об'єкта дослідження.

1) При проведенні аналізу показників ефективності використання основних фондів розраховують наступні показники:

Таблиця 2.1.1

1. Визначимо показники ефективності основних засобів за попередній рік:

1) ФО = 26515 / 40 = 663

2) Фондомісткість = 1 / 663 = 0,002

3) Фондоозброєність = 40 / 33 = 1,2

4) Пт = 26515 / 33 = 803 тис.грн

5) Фондорентабельность = -1873 / 40 = -46,8

2. Визначимо показники ефективності основних засобів за звітний рік:

1) ФО = 3965 / 17,5 = 227

2) Фондомісткість = 1 / 227 = 0,0004

3) Фондоозброєність = 17,5 / 33 = 0,5

4) Пт = 3965 / 33 = 120 тис.грн

5) Фондорентабельность = -1853 / 17,5 = -106

3) Визначимо зміну ефективності основних засобів:

1) ФО = 227 - 663 = -436

2) Фондомісткість = 0,0004 - 0,002 = 0,0016

3) Фондоозброєність = 0,5 - 1,2 = -0,7

4) Пт = 120 - 803 = -683 тис.грн

5) Фондорентабельность = -106 - (-46,8) = -59,2

Висновок: виходячи з отриманих даних можна зробити висновок про те, що основні засоби на даному підприємстві використовуються не ефективно, тому що фондовіддача за аналізований період знизилася на 436. Фондоозброєність також знизилося на 0,7 - це означає, що забезпеченість підприємства основними фондами також знизилася. За рахунок того, що відбулося зниження основних виробничих фондів, то знизилася і фондорентабельность підприємства на 59,2. Отже і продуктивність праці працівників даного підприємства знизилася на 683 тис. Грн.

Розрахунки додаткових показників:

а) темп зростання фондовіддачі:

до 2013р. = 663 / 670,4 * 100 = 98,9% або 0,98

до 2014р. = 227 / 663 * 100 = 34,2% або 0,34

б) темп зростання виробничих фондів:

до 2013р. = 35 / 45 * 100 = 77,8% або 0,78

до 2014р. 0 / 35 * 100 = 0%

в) темп зростання фондоозброєності праці:

до 2013р. = -46,8 / 0,68 * 100 = -6882,4% або -68,8

до 2014р. = -106 / -46,8 * 100 = 226,5% мул 2,26

Висновок: з даних таблиці видно, що темпи зростання фондовіддачі знизилися за аналізований період на 64,7% або 0,58. Темпи зростання виробничих фондів у 2013р. склали 77,8% або 0,78, а в 2014р. виробничі фонди у підприємства відсутні. Фондоозброєність ж навпаки в порівнянні з 2013р. збільшилася на 7108,9% або 71,6.

2) При проведенні аналізу показників ефективності матеріальних ресурсів визначають:

1. Визначимо показники ефективності матеріальних ресурсів за попередній рік:

1) Матеріаловіддача = 26515 / 1539 = 17,2

2) Матеріаломісткість = 1539 / 26515 = 0,06

3) Питома вага = 1539 / -28067 * 100 = -5,48%

4) Коефіцієнт матеріальних витрат = 1539 / 1539 = один

2. Визначимо показники ефективності матеріальних ресурсів за звітний рік:

1) Матеріаловіддача = 3965 / 3425 = 1,16

2) Матеріаломісткість = 3425 / 3965 = 0,86

3) Питома вага = 3425 / -5814 * 100 = -58,9%

4) Коефіцієнт матеріальних витрат = 3425 / 3425 = 1

3. Визначимо зміну показників ефективності матеріальних ресурсів:

1) Матеріаловіддача = 1,16 - 17,2 = -16,04

2) Матеріаломісткість = 0,86 - 0,06 = 0,5

3) Питома вага = -58,9 - (-5,48) = -53,42%

4) Коефіцієнт матеріальних витрат = 1 - 1 = 0

Проведемо аналіз прибутку на 1 карбованець матеріальних витрат. Для проведення аналізу використовуємо таку факторну модель

3) Визначимо зміну прибутку на 1 карбованець матеріальних витрат

-0,0004 - (-0,2) = 0,20 грн

Напідставі проведеного аналізу ми з'ясували, що за аналізований період відбулося зниження матеріаловіддачі на 16,04, тобто виробництво продукції знизилося. Однак при цьому відбувається збільшення матеріаломісткості матеріальних запасів на 0,5. Питома вага матеріальних витрат також знижується на 53,42%. Коефіцієнт матеріальних витрат за аналізований період не змінився і склав 1, значить при виробництві продукції відбувся перевитрата матеріальних запасів. При цьому прибуток на 1 грн матеріальних витрат збільшилася на 0,20 грн

3) Основним показником ефективності трудових ресурсів є показник продуктивності праці. Проведемо аналіз продуктивності праці за минулий і звітний періоди.

1. Минулий рік

Пт = 26515 / 33 = 803 тис.грн

2. Звітний рік

Пт = 3965 / 33 = 120 тис.грн

3. Відхилення звітного року від попереднього

Пт = 120 - 803 = -683 тис.грн

Висновок: виходячи з отриманих даних можна зробити висновок про те, що за аналізований період відбулося зниження продуктивності праці на 683 тис.грнТому що відбулося зниження виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) при тій кількості виробничих працівників підприємства.

2.2 . Дослідження стану конкретного напрямку діяльності підприємства (організації, установи).

Сьогодні на українському ринку представлено десятки найменувань та сортів мoлoчних кoнсервів та чимало їх виробників. Але лише одиниці з них вважаються провідними експертами мoлoчнoї справи, що здатні запроваджувати стандарти та визначати тенденції розвитку всієї галузі. Саме таким підприємством є ТOВ «Oвруцький МКК», продукція якого відома під торговою маркою «Білики».

Секрет його успіху складається з трьох компонентів. По-перше — це багаті традиції та набутий досвід. По-друге — професійна майстерність, в поєднанні із щирим вболіванням за улюблену справу. І, нарешті — найсучасніше технологічне оснащення, тому що в 2012–2013 роках на підприємстві проведено заміну всього виробничого обладнання.

Головна особливість та перевага мoлoчнoї технології заводу — це те, що згущенка виготовляється виключно з натурального молока, без рослинних домішок, без застосування сухого молока. Основні напрямки діяльності заводу — це виробництво мoлoчних кoнсервів . Окрім цього, на заводі виготовляється цільномолочна продукція, суха-де мінералізована молочна сироватка.

В основу виробництва покладені традиційні та сучасні технології. В якості основної сировини використовується молоко коров’яче, яке закуповується у с/г виробників. Все виробляється на обладнанні, що являє собою автоматизовану лінію, де до мінімуму зведений контакт людини з продуктом. Високий рівень механізації, автоматизації, санітарії та гігієни виробництва, професійний кваліфікаційний рівень спеціалістів дозволяє забезпечити випуск якісної продукції.

У цілях безпеки та стабільного забезпечення підприємства холодом проведена реконструкція компресорного цеху, де було встановлене сучасне японське обладнання, що дозволило більш ефективно використовувати енергоресурси.

Виробництво : по-перше — це багаті традиції та набутий досвід; по-друге — професійна майстерність в поєднанні з щирими переживаннями за улюблену справу; по-третє — сучасне технологічне оснащення, оскільки в 2013–2014 роках на підприємстві проведено заміну всього виробничого обладнання таких країн виробників: Іспанія, Німеччина, Польща. І, нарешті, — екологічно чиста сировина з Полісся.

2.3. Виявлення недоліків визначеної темою переддипломної практики сфери діяльності об'єкта дослідження.

Переваги та недоліки малого бізнесу

Світова практика переконливо свідчить, що навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою малий бізнес впливає істотний чином на розвиток народного господарства. Тому що:

1. Забезпечує необхідну мобільність в умовах ринку, створює глибоку спеціалізацію і кооперацію.

2. Здатний не тільки швидко заповнювати ніші, що утворюються в споживчій сфері, але і порівняно швидко окупатися.

3. Створювати атмосферу конкуренції.

4. Створює те середовище і дух підприємництва, без яких ринкова економіка неможлива[1].

Суб’єкти малого підприємництва мають як переваги так і недоліки. Переваги:

· Низькі витрати на управління (поєднання і заміщення професій, що сприяє найбільш раціональному використанню робочого часу)

· Мале підприємництво сприяє розвитку науки і технічного прогресу

· Не потребують великого стартового капіталу

· Висока оборотність ресурсів

· Швидко реагує на потреби споживача

До недоліків можна віднести:

· Малі підприємницькі структури є досить нестійкими

· Великий комерційний ризик пов'язаний із залученням особистих коштів

· Малий бізнес сильно залежить від економічних коливань

· Слабка сприйнятливість до найновіших досягнень НТП

· Обмеженість фінансових ресурсів

· Функціонування малих підприємств значною мірою залежить від рівня інфляції

· Низька продуктивність праці і прихована інтенсифікація

Серед факторів що впливають на нестійкість малого підприємництва можна виділити:

1. Обмеження фінансових ресурсів

2. Висока підвладність впливу ринкової кон’юктури

3. Нестабільність доходів

4. Слабке сегментування власної частки ринку

5. Висока вразливість до несприятливих економічних факторів

6. Швидкість збанкротування

7. Конкуренція великих корпорації

8. Вузьке коло споживачів і постачальників

9. Локальність ресурсних і збутових ринків

10. Великі фізичні і психологічні навантаження

11. Адміністративні перешкоди

12. Невизначене ставлення держави та брак підтримки з її сторони

Як показує досвід, причинами невдач діяльності малих підприємств частіше за все називають:

Ø некомпетентність;

Ø незбалансований досвід;

Ø недостача досвіду в комерції, фінансах, постачанні, виробництві, умінні заводити і підтримувати ділові зв'язки контакти.

Ø занедбаність бізнесу;

Основна суперечність малого бізнесу полягає в об’єктивно високій економічній та соціально-політичній значимості малого бізнесу, що виконує стабілізаційну роль в економіці та активізую інноваційну діяльність із слабкою життєздатністю суб’єктів малого підприємництва.

Розвиток малого бізнесу є умовою вирішенням багатьох проблем, таких як:

1. Підвищення якості товарів, робіт, послуг (прагнучи до задоволення запитів споживачів, малий бізнес сприяє підвищенню якості товарів, робіт, послуг і культури обслуговування).

2. Наближення виробництва товарів і послуг до конкретних споживачів.

3. Сприяння перебудови економіки (малий бізнес додає економіці гнучкість, мобільність).

4. Залучення особистих коштів населення на розвиток виробництва (партнери в малих підприємствах вкладають свої капітали в справу з більшою зацікавленістю, ніж у великих).

5. Створення додаткових робочих місць, скорочення рівня безробіття;

6. Формування соціального шару власників, підприємців.

7. Освоєння і використання місцевих джерел сировини і відходів великих виробництв [1].

На даний момент Україна переживає тяжку економічну ситуацію у зв’язку з світовою кризою, це вплинуло на діяльність малого бізнесу. В цей період повинно проводитися підтримка та сектору малого підприємництва, що в свою чергу позитивно відобразиться на економічному стані держави в цілому. Щоб стимулювати розвиток малого підприємництва слід застосувати або вдосконалити наступні пункти:

1. Система оподаткування малих підприємств.

2. Державне фінансування розвитку малих підприємств та малого бізнесу.

3. Введення усіх європейських норм ВТО в дію.

4. Спрощена система кредитування для малого бізнесу.

2.4. Пошук резервів вдосконалення діяльності підприємства (особливо стосовно питань, що розглядаються в роботі).

Конкурентне ринкове середовище вимагає від підприємства ТOВ «Oвруцький МКК» постійного вдосконалення. Для того щоб бути конкурентоспроможним, підприємство повинно мати конкурентні переваги. Основними шляхами їх отримання є такі:

- стати кращим самому через вживання заходів щодо удосконалення власної діяльності та підвищення її ефективності;

- безпосередньо послабити конкурентів;

- змінити ринкове середовище.

Оскільки реалізація останніх двох напрямків потребує значних зусиль, основним засобом отримання конкурентних переваг залишається підвищення ефективності власної діяльності.

Пошук резервів зростання ефективності роботи підприємства проводиться шляхом ґрунтовного аналізу всіх складових його діяльності з використанням чинників.

Підприємство ТOВ «Oвруцький МКК» працює в певному економічному середовищі, яке впливає на його діяльність. Досконалість податкової та амортизаційної систем, кредитна і фінансова політика держави, стабільність і прогресивність норм чинного законодавства, рівень регулювання цін у національній економіці, система ліцензування - ці та інші, незалежні від підприємства, чинники безперечно впливають на ефективність його діяльності (рис. 11.1). Це зумовлює виділення серед чинників підвищення ефективності діяльності групи неконтрольованих підприємством чинників. Удосконалення механізму економічного впливу на підприємства - основна функція держави на шляху підвищення ефективності роботи суб'єктів національної економіки.

Використання ресурсних чинників дасть змогу підприємству розробити програму заходів, спрямованих на підвищення ефективності діяльності за рахунок власних можливостей, у таких напрямах.

Поиск по сайту: